XVIII ст. – це час, коли російська влада почала активний наступ на українську автономію. Українська старшина, залякана репресіями і заборонами, все менше звертала увагу на минуле своєї Батьківщини. Лише наприкінці XVIII ст. з’являються праці Григорія Покаса, Петра Симоновського, Степана Лукомського та Якова Марковича, в яких відчувається жаль за втраченою автономією й сподівання на майбутню волю і свою державу. Найбільш повно ці ідеї виявляються у творі "Історія Русів", дата написання і автор якого невідомі. У 30–40 рр. XIX ст. "Історія Русів" поширювалась у рукописних копіях, а у 1846 р. український історик Осип Бодянський опублікував її в Москві. Книга мала антипольське й антиросійське спрямування, головною думкою було відновлення автономних прав України. Патріотичні ідеї "Історії Русів" роблять її визначним політичним твором кінця XVIII – початку XIX ст.