Сучасний етап розвитку історіографії історії України
У 90-х рр. ідеї, думки, творчість українських істориків ніхто і ніщо не обмежує. На сьогодні не існує закритих тем. Активно вивчається період української революції 1917–1920-х рр., сталінських репресій в Україні, історія середньовічної України. Серед відомих дослідників – О. Бойко, В. Верстюк, Д. Вєдєнєєв, Я. Ісаєвич, Г. Касьянов, Ю. Мицик, В. Ульяновський, Ю. Шаповал, Н. Яковенко та багато інших. Але фінансова скрута, недолуга політика держави у видавничій сфері суттєво обмежують можливості фахівців-істориків. За останні десять років зі значних праць було видано лише 15-томну історію України, але невеликого формату, невеликим тиражем, проте високою ціною.
Історіографія історії України в Галичині в 20–30-ті роки XX століття
У Західній Україні в міжвоєнний період, незважаючи на тяжкі політичні і матеріальні умови, продовжувалась діяльність українських істориків. Її осередком було Наукове товариство ім. Т. Шевченка, в якому працювали С. Томашівський, І. Крип’якевич, О. Терлецький, Т. Коструба та ін.