Зміст теми

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) визначається, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

В залежності від тяжкості розрізняють 3 групи інвалідності: I, II і III. При настанні інвалідності призначають пенсії, встановлюють інші види соціального захисту й пільги. Законодавство розрізняє причини інвалідності, які тягнуть за собою різні правові наслідки:

Загальне захворювання;
Каліцтво, трудове або професійне захворювання;
Поранення (контузії), каліцтво, яке одержано при захисті вітчизни або при виконанні інших обов'язків військової служби, або захворювання пов'язані з перебуванням на фронті;
Каліцтво одержане в результаті нещасного випадку не зв'язаного з виконанням обов'язків військової служби або захворювання.

Причинами інвалідності є загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства; для військовослужбовців — поранення, контузія, одержані при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або захворювання, пов'язане з перебуванням на фронті, або каліцтво внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, чи захворювання, не пов'язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках — захворювання, набуте при виконанні обов'язків військової служби. Ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності визначає медико-соціальна експертиза (ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 1992 No 83).

Обмеження самообслуговування: 1-й ступінь - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; 2-й ступінь - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів та за допомогою інших осіб; 3-й ступінь - нездатність до самообслуговування та повна залежність від інших осіб. Обмеження здатності самостійно пересуватися: 1-й ступінь - здатність самостійно пересуватися з тривалішою витратою часу, пересування з зупинками і скорочення відстані; 2-й ступінь - здатність самостійно пересуватися з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб; 3-й ступінь - нездатність самостійно пересуватися та повна залежність від інших осіб. Обмеження здатності до навчання: 1-й ступінь - здатність до навчання в учбових закладах загального типу при дотриманні спеціального режиму учбового процесу та (чи) з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, який навчає); 2-й ступінь - здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами в домашніх умовах; 3-й ступінь - нездатність до навчання. Обмеження здатності до трудової діяльності: 1-й ступінь - здатність до виконання трудової діяльності за іншою спеціальністю при відсутності зниження кваліфікації чи зменшенні обсягу виробничої діяльності та неможливості виконання роботи за своєю попередньою професією; 2-й ступінь - здатність до виконання трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів та (чи) спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб; 3-й ступінь - нездатність до трудової діяльності. Обмеження здатності до орієнтації: 1-й ступінь - здатність до орієнтації за умови використання допоміжних засобів; 2-й ступінь - здатність до орієнтації, що потребує допомоги інших осіб; 3-й ступінь - нездатність до орієнтації (дезорієнтація). Обмеження здатності до спілкування: 1-й ступінь - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передання інформації; 2-й ступінь - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб; 3-й ступінь - нездатність до спілкування. Обмеження здатності контролювати свою поведінку: 1-й ступінь - часткове зниження здатності самостійно контролювати свою поведінку; 2-й ступінь - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб; 3-й ступінь - нездатність контролювати свою поведінку. Групи інвалідності

Група інвалідності — ступінь постійної чи продовжуваної втрати працездатності. Встановлюється група інвалідності медико-соціальною експертною комісією, згідно Інструкції «Про встановлення груп інвалідності», затвердженої Міністерством охорони здоров'я України, від 28 грудня 1991 р. Встановлені три групи інвалідності — I, II, III. Основою для встановлення групи інвалідності є медичні показники стану здоров'я.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ	\|	I Група інвалідності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.