• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття державного (політичного) режиму та його види.

Конфедерація - тимчасовий союз суверенних держав, що об'єдналися для досягнення певної мети і спільного здійснення певних напрямів державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система і т.д.) при збереженні в інших питаннях повної самостійності.

Основні ознаки конфедерації (через етап конфедерації пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, остання конфедерація - Сенегамбія, 1981-1989 рр.):

1) відсутність загальної для всієї конфедерації єдиної території і державної межі;

2) відсутність загальних законодавчих органів і системи управління;

3) відсутність загальних для всієї конфедерації конституції і системи законодавства, громадянства, судової і фінансової систем;

4) відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації;

5) наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав;

6) рішення загальних конфедеративних органів, що приймається за принципом консенсусу і у разі незгоди з ним членів конфедерації, не є обов'язковим і не спричиняє за собою ніяких санкцій ;

7) наявність права виходу з складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.

Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.

Заслуговує уваги особлива форма об'єднання держав, іменована співдружністю (СНД, британська співдружність націй, європейська співдружність в Західній Європі). Це вельми рідкісне, ще більш аморфне, ніж конфедерація, але, проте, організаційно оформлене об'єднання держав, виступаючих як асоційовані учасники при збереженні ними повного суверенітету і незалежності. В основі співдружності, як і при конфедерації, знаходяться міждержавний договір, статут, декларація, угоди, інші юридичні акти. Цілі, що висуваються при створенні співдружності, можуть бути самі різні - економічні, культурні і ін.

Співдружність може мати перехідний характер: розвинутися в конфедерацію і навіть у федерацію за наявності необхідних передумов, або, навпаки, привести до дезінтеграції, роз'єднання.

Основою для кваліфікації державних режимів служить:

- ступінь розвиненості політичної демократії;

- реальний політико-правовий статус особи.

З урахуванням цих критеріїв сучасні державні (політичні) режими підрозділяються на види: демократичні і антидемократичні. Існують також перехідні режими.

Демократичний режим характерний для правової держави. Його способи і методи здійснення державної влади реально забезпечують вільний розвиток особи; участь в здійсненні державної влади; свободу в економічній діяльності; захищеність прав і законних інтересів; врахування інтересів більшості і меншини; легальна дія опозиційних партій; формування уряду тими партіями, які перемогли на відповідних виборах; домінування переконання, узгодження, компромісу; виборність і змінюваність центральних і місцевих органів державної влади і т.п.

При антидемократичному режимі відбувається зневага прав і свобод людини, придушення опозиції, не виключається скасування представницького самого найвищого органу (парламенту) або перетворення його до маріонеткової установи, формування уряду армією, що захопила владу і т.п.

Тоталітарний режим - крайня форма антидемократичного режиму. Вона характеризується повним пануванням держави над особою і суспільством; одержавленням всіх легальних суспільних організацій; не обмеженими законом і закону не підлеглими повноваженнями влади; забороною демократичних організацій; фактичною ліквідацією формально проголошених конституційних прав і свобод; всепроникаючим контролем над діяльністю громадян і суспільних організацій; політичною цензурою; відсутністю гласності; войовничою тотальною нетерпимістю до всіх, хто мислить інакше, ніж диктує правляча партія .

Авторитарний режим не такий різкий в крайніх, реакційних проявах, як тоталітарний режим. Він сполучає в собі риси тоталітарного і демократичного режимів. Відповідно до демократичного режиму він зберігає автономію особи і суспільства в сферах, що не відносяться до політики; не намагається радикально перебудувати суспільство на ідеологічній основі; допускає економічний, соціальний, культурний, а частково і ідеологічний плюралізм; не прагне ввести планове управління економікою і встановити загальний контроль над населенням, обмежується жорстким політичним контролем; може базуватися на праві, моральних засадах.

На відміну від демократичного режиму, при якому джерелом влади є народ, авторитарний режим характеризується:

(1) необмеженою владою однієї особи або групи осіб, непідконтрольної народу, що формується, головним чином, не шляхом конкурентної виборної боротьби, а за допомогою нав'язування волі зверху;

(2) наявністю центру управління, який діє на свій розсуд, у тому числі і з порушенням норм закону;

(3) концентрацією влади в руках одного або декількох тісно взаємозв'язаних органів, рішення яких повинні виконуватися беззаперечно;

(4) використанням насильства і позасудових методів примушення людей;

(5) опорою на поліцейський і військовий апарат;

(6) субординацією суб'єктів суспільних відносин, дією принципу пріоритету держави над особою, відсутністю гарантій здійснення конституційно проголошених прав і свобод особи, особливо у взаємостосунках особи з владою.

Авторитарний режим може бути двох видів:

- революційний - направлений на зміну типу суспільно-політичного розвитку;

- стабілізаційний - орієнтований на збереження існуючого суспільно-політичного ладу.

Авторитарний стабілізаційний режим може мати на меті проведення мобілізаційних заходів на подолання труднощів, які виникли в результаті надзвичайних обставин.

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Механізм держави”

План:

1. Поняття і ознаки механізму держави.

2. Поняття і ознаки державного органу.

3. Види органів держави.

4. Стан та перспективи розвитку механізму Української держави.

Література:

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
2. Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
3. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
4. Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
5. Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
6. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
7. Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
8. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
10. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
11. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 960