• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Деякі наукові концепції сучасної держави

XX століття дало ряд наукових концепцій сучасної держави, що обумовлено політичними процесами, що відбуваються в ньому. Так, специфічний шлях розвитку державності деяких країн Азії і Африки (державна влада тут була узурпована партійною верхівкою) породив наукову концепцію так званої перехідної державності. Перехідна держава не вписується в рамки марксистсько-ленінської формаційної типології . Вона не підпадає і під критерій цивілізаційного підходу.

Згідно даної концепції, перехідною є державність, яка виникає в ході національно-визвольної боротьби незалежних народів і спирається на різнотипні виробничі відносини. Надалі, у міру переважаючого розвитку пануючої форми власності (тут вже формаційний критерій), подібні держави повинні прилучитися до певного історичного типу держави - капіталістичного або соціалістичного. Так виникла теорія про перехідну державу - державу соціалістичної орієнтації (орієнтація на громадську, загальну власність) і державу капіталістичної орієнтації (орієнтація на збереження приватної власності).

Перехідні держави були у всі історичні періоди.

На європейському континенті, де позначився класичний варіант їх розвитку, - це держави, перехідні: (а) від рабовласницького типу до феодального; (б) від феодального до буржуазного (капіталістичного); (в) від буржуазного до неокапіталістичного (інакше - до посткапіталістичного)

Україна також переживає перехідний період. Вона знаходиться в числі держав, що взяли курс на гуманістичний демократичний правовий розвиток.

Теорія держави загального благоденства.

Концепція держави «загального благоденства» (Дж. Мюрдаль, Дж. Стречи і ін.) висунута в середині XX в. у відносно розвинутих капіталістичних державах (так званих «максимальних» державах). Ця теорія стала противагою, антиподом концепції держави «нічного сторожа» («мінімальної» держави), яка відстоювала невтручання держави в економічну сферу, у відносини робітника і підприємця, в соціальні питання. Теорія держави «благоденства» узяла за основу ідею англійського економіста Дж.-М. Кейнса, згідно якої активне втручання держави в економічне життя є панацеєю від всіх соціальних незгод, засобом згладжування класових суперечностей, оздоровлення і стабілізації економіки. Держава трактувалася як надкласова, така що втратила свою колишню класову сутність завдяки встановленню прогресивних податків, перерозподілу національного доходу, наданню соціальних послуг і ін.

Концепція держави «загального благоденства» є одним з варіантів теорії соціальної держави .

Теорія «конвергенції» набула популярності в кінці 50-х рр. XX в. (П. Сорокін, Дж. Гелбрейт і ін.). Згідно цієї теорії, в умовах науково-технічної революції (НТР) втрачається відмінність між капіталістичними і соціалістичними державами, відбувається їх зближення шляхом запозичення одна у одної позитивних рис, створюється «єдине постіндустріальне суспільство». Процес «соціалізації» капіталістичної держави виявляється в елементах планування і державного регулювання економіки. Процес капіталізації в соціалістичній державі полягає в викоріненні «зайвої жорсткості» центрального державного керівництва, визнанні приватної власності, розвитку ринкової економіки, політичного плюралізму і мирного співіснування в області ідеології. В перспективі влада в конвергентному суспільстві, згідно теорії, втратить класовий характер і суспільно-політичне забарвлення (капіталістична і соціалістична), керівництво перейде до менеджерів (керівників) - особливої верстви, що виникла в ході НТР. Ця теорія протистояла марксистсько-ленінській теорії про відмирання держави і переростання соціалістичної держави в суспільство комуністичного самоврядування.

В СРСР також виникли течії, засновані на початкових положеннях цієї теорії.

Читайте також:

1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
2. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
11. Антиінфляційна політика держави
12. Антимонопольна діяльність держави

Переглядів: 2207