• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Законодавча техніка.

Підзаконний нормативний акт центральних органів держави. Інститут контрасигнації.

Поняття підзаконного нормативно-правового акту.

Підзаконний нормативно-правовий акт - акт, який видається відповідно до закону, на основі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень і їх трактування або встановлення змісту первинних норм.

Підзаконність нормативно-правових актів не означає їх меншу юридичну обов'язковість. Вони володіють необхідною юридичною силою. Правда, їх юридична сила не має такої ж загальності і верховенства, як це властиво законам. Проте вони займають важливе місце у всій системі нормативного регулювання, оскільки забезпечують виконання законів шляхом конкретизованого нормативного регулювання всього комплексу суспільних відносин.

Підзаконні нормативні акти розрізняються за юридичною силою. Юридична сила підзаконних нормативних актів залежить від становища органів держави, що видають ці акти, їх компетенції, а також характеру і призначення самих актів. Акт нищестоячої державної інстанції повинен знаходитися не тільки «підзаконом», але і «під» нормативними актами всіх вищестоячих державних органів, яким він покликаний відповідати. Наприклад, акти Міністерства освіти повинні відповідати не тільки Закону про освіту, але і нормативним документам Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів.

Залежно від характеру норм (первинних або вторинних), що приймаються, підзаконні нормативні акти центральних державних органів можна поділити на дві категорії (групи):

- ті, що містять первинні норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання(можуть видаватися безпосередньо на основі конституції, в цьому аспекті вони близькі законам);

-ті, що містять, вторинні (похідні) норми, які розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх основі, спрямовані на їх виконання (відомчі акти).

Правова форма діяльності безпосередньо пов'язана з необхідністю використання різних методів і способів юридичної техніки.

Юридична техніка - система засобів, правил і прийомів підготовки компетентними органами юридичних актів.

Розрізняють юридичну техніку в правотворчості і в правозастосувальній діяльності.

Юридична техніка в правотворчості охоплює нормативні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні законів і підзаконних актів), а в правозастосувальній діяльності - індивідуальні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні судових актів, договорів).

Для забезпечення верховенства закону і його ефективної дії необхідний високий рівень законодавчої техніки.

Юридична техніка в правотворчості включає методики роботи над текстами нормативно-правових актів, прийоми найдосконалішого викладу думки законодавця (інших суб'єктів правотворчості) в статтях нормативно-правових актів, вибір найдоцільнішої структури кожного з них, термінології і мови, способи оформлення змін, доповнень, повної або часткової відміни, об'єднання нормативно-правових актів і т.п. Вона забезпечує юридичну досконалість нормативних документів.

Істотне значення має зведення до мінімуму кількості нормативних актів з одного і того ж питання, а так само наявність спеціальних правових засобів, що забезпечують дотримання нормативно-правового акту (організаційні заходи, міри заохочення, контролю і ін.).

Найзагальнішими прийомами і правилами юридичної техніки є:

1) юридична термінологія;

2) юридичні конструкції;

3) форма нормативного акту, прийоми і правила викладу його змісту.

Юридична термінологія - система юридичних термінів, тобто словесних визначень понять, що використовуються при викладі змісту закону, іншого нормативного акту.

Вона передбачає так звану термінологічну уніфікацію: однозначність, загальновизначеність, стабільність і доступність термінів, визначеність і чіткість у викладі нормативно-правового матеріалу, що виключає різне розуміння думки законодавця.

Однозначність - вживання терміну в даному законі в одному і тому ж значенні.

Загальновизначеність - вживання термінів відомих, а не видуманих законодавцем для даного закону.

Стабільність - стійкість термінології, а не змінювання її з кожним новим законом

Доступність - простота і адекватність терміну змісту норм права.

Юридичні конструкції - стійкі побудови нормативного матеріалу за особливими типах зв'язків його елементів, їх типовими схемами, моделями, в які оформляється «юридичний матеріал». Тобто юридичні конструкції - це чіткі, відпрацьовані наукою і законодавчою діяльністю, перевірені практикою, типові схеми правовідносин. Особливі юридичні конструкції дозволяють включати в дію - залежно від обставин - різні юридичні норми. Відпрацьованість конструкцій - показник досконалості законодавства. Такими юридичними конструкціями є «необхідна оборона», «суб'єктивні права» і ін.

Приклад юридичних конструкцій : громадянин Д., перебігаючи вулицю, був збитий автомашиною і одержав важку травму. Залежно від обставин в кожній з приведених конструкцій «працюють» різні юридичні норми.

Конструкція 1. «Соціальне забезпечення». Громадянин Д. одержує від органів соціального забезпечення допомогу з тимчасової непрацездатності (за наявності умов, передбачених законодавством про соціальне забезпечення) без власних зустрічних дій.

Конструкція 2. «Договір добровільного страхування». Якщо громадянин Д. має договір страхування, Держстрах при отриманні ним травми виплачує суму страхування. Договірна конструкція передбачає, що відповідно до умов договору громадянин періодично вносить внески до установи страховика, а при нещасному випадку одержує обумовлену в договорі суму.

Конструкція 3. «Юридична відповідальність заподіювача шкоди». Цивільна майнова відповідальність власника автомашини, що збив громадянина Д., полягає у відшкодуванні заподіяної шкоди. Специфіка даної конструкції полягає в тому, що це - особлива юридична відповідальність, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Така шкода обов'язково відшкодовується, якщо не буде доведено, що вона виникла внаслідок непереборної сили або наміру потерпілого.

Прийоми і правила викладу юридичних норм в тексті нормативно-правового акту торкаються:

1) способів викладу;

2) формулювання назв статтей і частин тексту;

3) юридичного стилю;

4) юридичної мови.

Існують два основні способи викладу юридичних норм в тексті закону:

• абстрактний - характеризується тим, що ознаки явищ, незважаючи на їх різноманіття, подаються в узагальненому вигляді, виражаються абстрактними поняттями;

• казуїстичний - характеризується переліком індивідуальних ознак явищ, їх видів, фактів; перераховуються ті або інші випадки - казуси.

Абстрактний спосіб (прийом) викладу свідчить про більш високий рівень юридичної техніки. Проте казуїстичний спосіб (прийом) дозволяє з більшою визначеністю і чіткістю регулювати суспільні відносини, визначати точне число випадків відповідальності і т.п.

Загальні вимоги до форми нормативних актів :

1. Логічна послідовність і компактність викладу нормативних приписів, що містяться в нормативному акті; відповідність змісту закону його найменуванню;

2. Відсутність суперечностей всередині нормативного акту, а також з іншими нормативними актами; відсутність прогалин;

3. Наявність формальних реквізитів в нормативних актах:

найменування акту; органу, який його видав; місця видання;

дати видання, підписів офіційних осіб; порядкового номера;

4. Наявність встановленої структури нормативного акту: глав, розділів і частин - в великих законах; статей - у всіх законах; пунктів - в підзаконних актах; заголовків в кожній статті - в законах, переважно в кодексах, а також можливість преамбул в окремих законах; додатків - в підзаконних нормативних актах;

5. Стислість викладу і разом з тим ясність, логічність, граматична правильність мови нормативного акту - без декларативних положень: метафор, епітетів, порівнянь, абревіатур, ненормативних слів і словосполучень і ін.

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Правові відносини”

План:

1. Поняття і ознаки правового відношення.

2. Зміст правового відношення.

3. Юридичні факти.

Література:

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
2. Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
3. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
4. Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
5. Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
6. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
7. Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки
2. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
3. Законодавча база оподаткування.
4. Законодавча база оподаткування.
5. Законодавча база функціонування ринку цінних паперів
6. Законодавча база щодо забезпечення безпеки життєдіяльності в Україні
7. Законодавча база: сутність, базові принципи
8. Законодавча і нормативна інформація, що використовується під час контролю і ревізії трудових ресурсів і заробітної плати
9. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
10. Законодавча і нормативно-правова ваза пожежної безпеки
11. Законодавча основа Європейського Союзу з питань охорони праці. Трудові норми Міжнародної організації праці, конвенції та рекомендації МОП.
12. Законодавча основа проведення антикризових заходів.

Переглядів: 1507