МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Історичне підґрунтя розуміння поліції.Важливу роль у соціально-політичному і політико-правовому житті суспільства відіграє держава, яка виступає як своєрідна система і основне знаряддя влади. Держава – це соціально-політичний інститут, що виникає в класовому суспільстві з метою врегулювання суперечливих відносин між класами і соціальними групами, розв’язання конфліктних ситуацій, забезпечення відповідного рівня стабільності соціальної системи. Головними ознаками держави є: наявність особливої публічної влади (армія, поліція, каральні органи і спеціальні установи, поділ населення за ознакою території, в межах якої держава здійснює свою владу і суверенітет). Саме в державі концентрується весь комплекс економічних, соціальних, політичних і культурно-духовних інтересів різних соціальних груп. Тільки держава має право ухвалювати законі і контролювати їх виконання громадянами. Державна влада постає, насамперед, як інструмент політичного керівництва суспільством і його соціально-правовим захистом, у межах якого важливу роль відіграє поліція. Аналізуючи роль і місце держави, а також поліції, В.Ф. Гегель вказував на те, що «держава», «урядова влада» в особі «уповноважених» виступає в межах громадянського суспільства для підтримки «всезагального державного інтересу й законності», оскільки метою держави, згідно з Гегелем, є всезагальний інтерес. Розглядаючи державу як важливий соціальний інститут суспільства, Ф. Енгельс писав, що вона є продуктом суспільства на певному етапі розвитку. Держава є визначником того, що це суспільство заплуталося в невирішених протиріччях з самим собою, розкололось на непримиренні протилежності, позбавитись яких воно безсиле. А щоб ці протилежності, класи з суперечливими економічними інтересами не знищили один одного і загалом суспільство в безплідній боротьбі, для цього необхідна сила, яка стала… над суспільством, сила, яка б змогла приборкати це зіткнення, тримала його в межах «порядку». І ця сила, яка вийшла із суспільства, але поставили себе над ним, все більше й більше відчужує себе від нього, і є держава. На думку К. Маркса, між державою, її органами (поліція, суд, адміністрація) і громадянським суспільством існують протиріччя: оскільки держава захищає свої інтереси, дії держави скеровані проти громадянського суспільства. Аналізуючи сутність поліції та її роль у політичній системі суспільства. Ф. Енгельс говорив, що у стародавніх Афінах щодо громадян публічна влада спочатку існувала тільки в якості поліції. В Афінах одночасно з державою була створена і поліція, яка складалася з піших і кінних лучників. У своїх працях К.Маркс і Ф.Енгельс постійно наголошують, що поліція не всіх етапах її існування виконувала політичну функцію, і була важливим інструментом захисту інтересів привілейованого панівного класу. У статті “Громадянська війна у Франції” К.Маркс писав, що поліція, яка до сих пір була знаряддям центрального уряду, була терміново позбавлена політичних функцій і перетворена на відповідальний орган Комуни. В іншому місці він писав, що поліцейські, які до цього часу були знаряддям центрального уряду, повинні були стати слугами Комуни і, подібно до посадових осіб усіх інших галузей управління, призначатися Комуною і в будь-який час могли бути нею усунені. Слід зазначити, що ці марксистські положення про підпорядкування поліції, (а у СРСР – міліції) місцевій владі були реалізовані на практиці. Маркс і Енгельс вірили в те, що у «майбутньому» комуністичному суспільстві поліція як орган держави не буде існувати. Марксистська соціально-політична теорія акцентувала увагу на тому, що в експлуататорському суспільстві, яке скошлається із антагоністичних класів, суспільний порядок має яскраво виражений класовий характер, який підтримується державною владою і всією поліцейською організацією, що вірно служить інтересам панівного класу, залучається для придушення і отриманню в покорі народних мас. Більшість вчених схиляються до думки, що поліція виникла разом з державою. Скажімо, Ф. Енгельс відстоював, що поліція –така ж старовинна, як і держава. У рабовласницьких державах Стародавнього Єгипту, в Афінах, Римі та інших державах стародавнього світу довший час не існувало централізованої регулярної поліції, а її обов’язки виконувала армія. У Єгипті (1580-1100 рр. до н.е.) вже запроваджується стала поліція. Під час правління Рамзеса ІІІ (1198-1116 рр. до н.е.) виникають достатньо чітко організовані загони поліції. Наприкінці І ст. до н.е. римський імператор Август створює по військовому організований корпус витлів, який нараховував близько семи тисяч чоловік. Порядок у Римі підтримували охоронці, які називалися каторги; ще одна група поліцейських-дозорних несла службу вночі. За межами міста порядок підтримувала військова поліція. Поліцейською службою у Римі керували етили. В Афінах поліція складалась з жандармерії, піших і кінних лучників. Окрім того, в Стародавній Греції (800-600 рр. до н.е.) підтримували порядок і здійснювали нагляд за дотриманням законів привілейовані охоронці, яких називали конюшинними. Звідси і виникло англійське поняття “head of stable”, яке пізніше трансформувалось у «constable» – констебль. Основною функцією поліції була охорона громадського порядку. За винятком вищих поліцейських посад, на які призначались представники панівних соціальних класів, поліція комплектувалась переважно із рабів і вільновідпущених. Справа в тому, що служба в поліції не була престижною. Більше того, в суспільній свідомості сформувався погляд на службу в поліції, як на принизливу, тому вільні громадяни не погоджувались бути поліцейськими. Значно розширюється коло функцій прав, зростає відповідальність поліції перед суспільством, її значення і роль у механізмі функціонування держави та її політичної системи. Діяльність поліції як важливого органу державної влади, її соціальна сутність визначалися радянськими дослідниками з огляду на теоретико –ідеологічних концепцій марксизму. Наголошувалось на тому, що поліція буржуазної експлуататорської держави виконує роль влади панівних класів. Розвиваючи ідеї марксизму, В.І. Ленін зазначав, що у всіх буржуазних республіках, навіть найдемократичніших, поліція є головним знаряддям пригноблення мас… Поліція б’є простий люд у відділках і в Нью-Йорку, і в Женеві, і в Парижі… Будучи відокремленою від народу…як професійна каста, складається із людей, «намуштрованих» на насильстві проти бідного населення, із людей, які одержують… підвищену платню і привілеї «влади». Закінчуючи короткий огляд історії виникнення поліції, зазначимо, що найбільш високого рівня розвитку і соціального значення вона досягла в найбільше індустріально розвинутих країнах з демократичними традиціями, серед яких особливе місце посідають США, та інші економічно розвинені держави Європи.
Читайте також:
|
||||||||
|