• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Бізнес і релігійна мораль

Часто виникає таке питання: чи є бізнес моральним? Як сприймає підприємництво релігія, та чи інша Церква?

Відомо, що християнство в усі часи негативно відносилося до бізнесу. Ісус Христос виганяв торговців з храму, а у Євангелії від Матвія (6:24) записано: "Не можете Богу служити і мамоні" (багатству). Апостол Павло вважав, що корінням будь-якого зла є сріблолюбство, віддавшись якому дехто ухилився від віри (1 Тим 6: 8). Св. Ієронім говорив: "Купець навряд чи може догодити Богу". Святий Августин у п'ятому віці н.е. писав: "Торгова справа сама по собі є зло".

Проте у наш час, час панування ринкових відносин, у більшості країн світу ставлення християнських церков та їх проповідників до бізнесу докорінно змінилося. У всьому світі християни втягнуті в бізнес і проявляють у ньому чималу активність. Якщо одні вбачають у бізнесі тільки засіб, що дає можливість забезпечити особисте існування, то інші розглядають його як складову частину Божого промислу, спрямованого на задоволення людських потреб. Наведені вище біблійні висловлювання зараз або замовчуються, або ж витлумачуються зовсім по-іншому. Так, у книзі "Бізнес крізь призму віри" зазначається: "Багатство, влада, статус, вплив та інші символи мирського благополуччя нерідко в нашій свідомості підміняють собою справжній успіх. Проте у самих цих символах немає нічого поганого - небезпечним є лише нестримне прагнення до них".'

Автори виходять з того, "що християнське ставлення до бізнесу є частиною Божої справи у світі. Ми прагнемо довести, що можна бути і етичним і водночас досягати великих успіхів, хоча етичність і дотримання заповідей Христовим самі по собі ще не гарантують ділового успіху".²

У цій книзі наводиться приклад компанії "Комп'ютер менеджмент девелопмент сервіс" (КМДС) як такої, що відповідає християнським вимогам до бізнесу. її вище керівництво і більшість співробітників є переконаними християнами, хоч на підприємстві цього не вимагають, не примушують також молитися чи ходити до храму. В КМДС вважають,

¹ Чьюнинг Ричард, Еби Джон, Роелс Ширили. Бизнес сквозь призму веры. - М., 1993. -
С. 24.

² Там само. - С.25

654 Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

що причетність до християнства, розуміння християнських етичних і моральних заповітів чинить безпосередній вплив на все, що в компанії робиться, бо ж робляться справи компанії для слави Христа.

Головною цінністю для КМДС є люди, які працюють у компанії. Окрім зобов'язання справедливої оплати їх праці, турботи про них, важливим тут є зобов'язання допомагати працюючим в опануванні відповідними засобами управління, чесно ставитися до них і всіляко сприяти розвитку їх людської особистості. Водночас компанія, розуміючи важливість сервісу для її клієнтів, бере на себе зобов'язання негайно реагувати на їх запити і проблеми, покращувати якість своєї продукції. Необхідність одержання прибутку тут розглядається як прагнення зробити бізнес життєздатним.

Відзначимо, що в цих підходах до бізнесу чогось особливого немає. Досконалість у сервісі - це маркетингове завдання. Названі принципи виховання взято з технологій сучасного гуманістичного менеджменту. Та ж сама теорія менеджменту вимагає дотримання етичних норм поведінки, прийнятих у тій чи іншій країні. Тому цілком природним є те, що керівники, як християни, дотримуються в своїй бізнесовій діяльності певних моральних вимог.

У релігійних виданнях, як правило, не дається якогось свого визначення бізнесу, підприємництва. Вони користуються загальновідомими, взятими з теорії менеджменту. Склалася тенденція вибирати такі визначення, які є соціально орієнтовані, мають гуманістичну спрямованість, є привабливими для більшості віруючих. Проте діяльність у сфері бізнесу, на їхній погляд, повинна все-таки обумовлюватись певними нормами християнської моралі, утвердитись як реалізація даного Богом заповіту: працюйте і служіть один одному.

Отже, бізнес (з християнської точки зору), це така діяльність, завдяки якій реалізуються особисті творчі можливості. Бізнес дає можливість планувати, організовувати, керувати, розвивати здібності в цілому ряді сфер життєдіяльності, кожна з яких є відображенням божественних якостей.¹

Сучасна наука визначає бізнес чи підприємництво як самостійну ініціативну, систематичну, на власний ризик організовану діяльність з метою виробництва продукції та надання послуг, одержання прибутку. Провідними суб'єктами ринкового процесу є підприємець, який ініціює бізнес, і менеджер - професійний керівник. У процесі виробництва беруть участь ще й безпосередні працівники. Тому об'єктом впливу релігійної моралі постають і перші, і другі. Проте, дуже часто дії носіїв

Там само.-СІ 5.

Тема 23. Релігія як моральне явище 655

моралі не збігаються з релігійними настановами. На практиці мораль у сфері бізнесу складається немовби з двох частин: для бізнесменів, володарів чи керівників фірм та організацій - одна, а для безпосередніх трудівників - інша.

Бізнес, з одного боку, є елементом ринкових відносин, чим істотно відрізняється від державних організацій. Але ж він є також і невід'ємною частиною економіки будь-якого суспільства. Його елементи виникли разом з появою посередників-купців, що замінили прямий обмін речей ще в первісному суспільстві. Тоді й з'явились перші норми торгівлі, що мали обов'язкову релігійну санкцію. Так, давні євреї внесли до своїх віросповідних книг багато норм торгівлі: за порушення мір та ваги повинно було слідувати релігійне покарання. Про це у Біблії говориться біля десяти разів.

Підвалини системи раціонального господарювання, зокрема раціонального ведення торгівлі й обліку, історично розроблені ще семітськими народами, які керували караванною торгівлею на величезних афро-азійських просторах. Цей досвід знайшов своє об'єктивне вираження спочатку у Торі євреїв, а потім і в інших релігійних книгах. Християни і мусульмани створили релігії міжнаціонального спілкування, які допомагали утворювати великі держави й керувати ними. В основному саме завдяки загальному економічному і культурному успіху країн - носіїв релігії міжнаціонального спілкування з'являлося бажання інших країн і народів приєднатися до нової ідеології.

Іудейська діаспора поширила первісне християнство і відповідні основи раціонального ведення торгівлі на Близькому Сході, в Європі і в Північній Африці. На ці сфери поширилася також й іудео-християнська в своїй основі етика. Ця етика поступово входила у тканину різних сфер економічної життєдіяльності.

Науковий стиль, раціональність стали домінувати в Європі ще в середньовіччі. Розвиток добре організованої справи потребував звільнення від надмірного релігійного регулювання і тиску феодальної держави, частиною якої була традиційна Церква. Великі матеріальні та фінансові цінності відволікалися від суспільного виробництва. Християнські монастирі призупиняли продуктивні функції людини (участь у виробництві матеріальних цінностей, продовження роду). Католицька церква у ті часи не бажала якихось змін. І вихід був знайдений: ідеологією буржуазної революції в Європі став протестантизм. Бізнес звільнився від прямого тиску Церкви, хоч і керувався християнською мораллю.

656 Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

З часом більшість норм регулювання торгівлі, виробництва, надання
послуг перейшли з релігійного до цивільного законодавства. Лише в
окремих ортодоксальних ісламських країнах продовжує

використовуватися шаріат і то лише у відносинах з одновірцями. У наш час єдине поле впливу релігії на бізнес, на економіку - мораль. Проте її місце і значення в останні століття суттєво змінилися.

Важливість етики в бізнесі виходить з самих принципів побудови бізнесу. Ділова "активізуюча" ідея бізнесу, сам процес організації справи з метою отримання прибутку має величезну емоційну, збуджуючу силу. Заради реалізації своєї мети люди, які ведуть свою справу, іноді порушують загальновизнані моральні норми. В тому випадку, коли релігійна мораль перешкоджає бізнесу, перед ним постає моральний вибір. 1 тоді найчастіше релігія і бізнес поділяються на сфери, де діє різна мораль. Макс Вебер під час перебування у США в 1904 році зауважив, що в американському суспільстві прагнення до наживи позбавлене будь-якого релігійно-етичного змісту і набуває іноді характеру суто спортивної пристрасті.

Протягом тисячоліть, аж до XX століття включно, мораль була продуктом релігійного виховання і віри в Бога. Всемогутній Бог усе бачив і кожному віддавав за заслугами. Це стосувалося і працьовитості, і слухняності, і акуратності та бережливості у поводженні з чужими речами, чесності й порядності у будь-якій діяльності. Завдяки цьому різні суспільні інституції діяли плідно і без якихось значних конфліктів. Власники і керівники організацій також діяли у певних релігійних межах. І ось надзвичайно брутальне порушення норм моралі з боку церковних ієрархів католицизму, феодалів і частини чиновників допомогло з'єднати великі маси населення на боротьбу під гаслами протестантизму, а відтак - за нові соціальні порядки. Історія розвитку бізнесу довела якраз значний вплив релігії на становлення буржуазного ладу і успішність дій підприємців, які користувались протестантською мораллю.

Важливою в цьому аспекті є праця М.Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму", яка була спрямована на розв'язання певної емпіричної проблеми - з'ясування механізмів впливу релігійних мотивацій особистості на її економічну поведінку. Автор припускав, що існує певна внутрішня "вибіркова спорідненість" між догматичними засадами протестантизму й "духом капіталізму". Головною ідеєю соціальної філософії М.Вебера є ідея економічної раціональності, яка знайшла своє послідовне втілення в капіталістичному суспільстві кінця XIX - початку XX століття. Це і раціональне право, і раціональне управління (бюрократія), і раціональний грошовий обіг і таке інше у сфері економіки, а також і раціональна релігія - протестантизм. Названі

?

?

Тема 23. Релігія як моральне явище 657

інститути традиційного капіталістичного суспільства забезпечують можливість максимально раціональної поведінки у господарській сфері і дають можливість домогтися максимальної економічної ефективності. Вони активно протистояли аморалізму в період "вільного" ринку і "дикого" капіталізму.

Трудова етика протестантизму вимагала прилучення до праці всіх верств населення. Вже при правлінні Карла І в Швеції проводилася систематична робота з надання допомоги бідним і роботи - безробітним. Гаслом пуритан було: "Подання - не милосердя". Бажання бути бідним вважалось рівнозначним бажанню бути хворим і заслуговувало осуду, бо завдавало шкоди славі Божій. Виходячи з цього, в протестантських країнах активно протидіють старцюванню.

На противагу цьому підходу, жебрацтво підтримувалось православною церквою. А в ісламі навіть один з п'яти стовпів віри -"зак'ят" - постає як релігійний "податок" на багатих з метою подання милостині бідним. Такі підходи відповідають авторитарній психології, яка домінує в традиційних Церквах. Завдяки таким недоладним традиціям і певній культурі, що формується, в суспільстві виправдується бідність і старцювання.

Наслідування раціональної етики аскетичного протестантизму XIX століття формувало у її носіїв своєрідну ментальність, внаслідок якої люди, по-перше, цілеспрямовано прагнули до збагачення в рамках своєї професійної діяльності; по-друге, свідомо обмежували себе у витратах на споживання і, по-третє, надавали також цілком свідомо своєму способу життя певних аскетичних рис. Зрозуміло, що люди з такою ментальністю здатні якнайкраще адаптуватись до вимог капіталізму як раціонально діючої системи. З іншого боку, сама ця система швидко впроваджується там, де такий менталітет набуває масового поширення.

Прикладом раціонального підходу до християнської моралі можуть бути "Біблійні заповіді для бізнесу" американських баптистів, у яких досить своєрідно витлумачується Декалог Моисея. Першій заповіді "Я -Господь, Бог Твій. Хай не буде тобі інших Богів переді Мною!" (Вих. 20:2,3) відповідає, на думку авторів, ділова заповідь "Виявляй повагу до влади". Другу заповідь "Не роби собі різьби і всякої подоби..." практичні консультанти з менеджменту трактують як вказівку "Майте єдину мету". За допомогою цієї "заповіді" намагаються повністю підкорити людину меті компанії і вимагають: "Майте чітке розуміння особистого завдання та цінностей, щоб гарантувати їхню послідовність та співпадання із завданнями компанії". Біблійну заповідь: "Не призивай ймення Господа, Бога твого, надаремно..." трансформують в комунікативну ділову

658 Розділ IV, Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

заповідь: "Використовуйте ефективне спілкування як на словах, так і в справах". Ці заповіді, безумовно, досить цікавий матеріал для тих, хто навчається бізнесової справи. Але у людини, вихованої в пошані до релігії і не звиклої до американських утилітарних підходів у використанні духовних надбань людства, найчастіше може з'явитися неприязнь.

Слідом за протестантизмом і Ватикан почав звертати увагу на економічну сферу суспільства не тільки як на джерело доходів, а також і як на сферу діяльності вже не рабів, а вільних працівників - реальних і потенційних віруючих. Вже сто років католицька Церква, починаючи від папи Льва XIII (енцикліка "Rerum Novarum"), розвиває свою соціальну науку про працю і місце людини у ній, що, безумовно, відповідає потребам часу. Багато у чому цей поворот у політиці Ватикану був відповіддю на соціалістичний і комуністичний рух. Тому майже весь пафос релігійної ідеології і енергія були спрямовані на боротьбу з "конкурентом" у соціальній сфері і на пошуки гідного місця у сфері економіки для людини праці, щоб вона була задоволена і не прагнула б революційно змінювати стан справ.

Католицька Церква намагається брати на себе роль арбітра у конфліктах між працедавцями і робітниками. Вона активно підтримує поміркований робітничий рух та створює католицькі профспілки і клерикальні партії. Таким чином, з державної церкви, церкви правлячої еліти періоду середньовіччя, коли Ватикан активно захищав феодальний устрій і існуючі режими, католицька Церква поступово перетворюється в організацію соціального захисту.

Говорячи про справедливість, папа Лев ХНІ писав: "А це є обов'язком капіталістів і власників: не вважати робітників за невільників, шанувати в них гідність людської особи, яка є ушляхетнена християнським характером..." ("Rerum Novarum", ч.іб). Разом з тим, він виступив і на захист приватної власності, вказавши на її природні основи. За католицькою теорією, приватна власність є турботою людини про саму себе.

Папа Іван Павло II сучасною філософською мовою розкриває традиційне біблійне бачення місця людини в світі: "Людина має підпорядковувати собі землю, має панувати над створіннями, - відзначає він, - бо, як "подоба Божа", вона є особа, тобто буття-суб'єкт, який здатний діяти запрограмованим і раціональним способом, здатним вирішувати сам за себе і цілеспрямовано здійснюватися. Як особа, людина є, відтак, суб'єктом праці" ("Про працю", ч.б). У своїй енцикліці "Сто років" понтифік повторив думки Лева ХШ про те, що праця потрібна людині для життя і підтримки своєї родини. Підтримка ж особи - це, як відомо, не тільки задоволення фізіологічних потреб, а й

Тема 23. Релігія як моральне явище 659

духовних, культурних, створення можливостей для самореалізації особи працівника. Наслідуючи своїх попередників, папа Іван Павло II продовжує розвиток християнської етики праці у відповідності до вимог сучасної теорії мотивації менеджменту і пише: "...Праця належить до покликань кожної особи; більше того, людина висловлюється і здійснюється через свою активність у праці" ("Сотий рік", ч.б). Понтифік критикує занадто зажерливих роботодавців і говорить: "Праця має бути підпорядкованою гідності людини - суб'єктові праці, а не економічній користі" ("Про працю", ч.22). Виступає Ватикан і за регулювання ринкового хаосу: "Економічний розвиток має перебувати під контролем людини, а не бути пущеним на сваволю" (Конституція "Радість і Надія", 4.765).

Щодо позиції православних, то, на жаль, жодна з трьох українських православних церков не має чіткої концепції щодо бізнесу і не має сучасної соціальної програми про захист працівників чи трудової моралі. Не займаються вони і впровадженням сучасних технологій управління, які успішно апробовані у бізнесі. Про це говорить, наприклад, цілковита відсутність таких навчальних програм у духовних семінаріях і духовних академіях.

Використання сучасних ринкових технологій Церквами залежить від керівництва і опосередковується тією чи іншою національною культурою, сформованою релігійною духовністю. В Україні більшість людей орієнтуються на традиціоналізм. Навпаки, у США, Західній Європі і Японії всі державні і недержавні інститути, церкви добре ознайомлені з менеджментом. Більше того, саме завдяки своїм знанням у сфері бізнесу і вмінню керуватися цими знаннями вони здебільшого зобов'язані своєму зростанню і впливу. Дедалі більше людей прагнуть опанувати престижні бізнесові знання і досвід. Як відзначає відомий фахівець з менеджменту П.Друкер, "замість традиційної Біблії бабусі дарують своїм онукам після закінчення середньої школи останній бестселер з бізнесу. Пастор євангелістичної церкви, хоча й вважає, що йому ворожий будь-який бізнес, також добре розбирається в русі готівкової грошової маси, як будь-який бухгалтер. Він може залюбки проаналізувати його на своєму персональному комп'ютері. Він відвідує семінари з менеджменту, щоб підтримати "духовне підприємництво" в ролі головного виконавчого директора своєї швидко зростаючої громади".¹

Відомо, що християнство не передбачає колективної відповідальності перед Богом, а традиційно пов'язує її з індивідуальним

' Друкер П.Ф. Новые реальности- М., 1994. - С. 252-253.

660 Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

буттям кожного в світі. Проте нинішні теоретики християнського бізнесу вишуковують підґрунтя для виправдання організованих колективних дій. Голландський Соціальний союз християн-підприємців і службовців (GMV) запропонував вважати підприємство частиною Творіння, яке "у потенції повинне створювати умови для розвитку Творіння, турбуючись і поліпшуючи громадське виробництво за допомогою підприємництва". Відтак, пропонують віруючим отримання потойбічної відплати колективно, разом з комерційним підприємством, хоч, зрозуміло, викликає сумнів положення, що поліпшення громадського виробництва можливе тільки "за допомогою підприємництва". Отже, особистісна християнська мораль повинна набрати корпоративного вигляду, що традиційно притаманне східним релігіям.¹

Деякі сучасні технології управління групами людей в неохристиянстві також виходять за межі християнського індивідуалізму. Це з тривогою сприймають навіть протестантські церкви. Керівники нових течій розмовляють на зрозумілій людям мові і говорять те, що від них бажають почути. На перше місце виходить задоволення потреб людей, відповідність проповідей їх нагальним інтересам, а потім вже християнським істинам. Завдяки такому "маркетинговому підходу" нові, швидко зростаючі релігійні течії, які проповідують "теологію успіху", затьмарюють собою традиційні протестантські церкви. На думку лютеранського теолога В.Дайфелд, зараз у Бразилії у п'ятидесятників і харизматів "людей у два-три рази більше, ніж у традиційних домінуючих Церквах. Згідно з "теологією успіху" віруючим гарантується "негайна винагорода за матеріальні пожертви церкві. Молитва до Бога постає майже діловою угодою"."

Успіхи японської моделі господарювання і далекосхідних "тигрів"-Гонконгу, Малайзії, Південної Кореї, Сінгапуру й Тайваню - засвідчують те, що західна економічна модель, яка побудована на базі християнської культури, не є єдиним варіантом розвитку сучасного бізнесу. Скінчилася ера необмеженого індивідуалізму у підприємництві й зараз у цивілізованому світі більш ефективно діють фірми, які вміло використовують також колективні групові дії. Після закінчення ери "вільного" ринку, все частіше відходять на другий план монетаризм і раціональна етика. Витончені технології східних релігій і етика буддизму краще використовують ірраціональні фактори підприємництва: мотивацію робітників та їх релаксацію, специфіку і особливість діяльності мікрогруп.

Христианин-предприниматель в рыночной экономике. - Издание GMV. - C.5. ² Цит. за: "Теология успеха" // Пробудитесь! - 1999. - 22 июня. - С. 28.

Тема 23. Релігія як моральне явище 661

Буддизм, так само як і національні релігії Сходу - конфуціанство, сінтоїзм тощо, споконвічно вважали працю найвищою чеснотою. Тому й зараз, з точки зору "культу його величності праці", японський, китайський або корейський робітник сприймає як належне сувору дисципліну, жорсткий порядок у цехах, конторах чи за прилавком.

На ґрунті сімейної, кланової етики у країнах Сходу виникла і постійно підтримується психологія групізму, групова лояльність. Незважаючи на індустріалізацію й урбанізацію вона й зараз попереду серед поведінкових установок у Східних країнах. Особливості буддо-конфуціанської культури дають змогу ламати посадові і особистісні перегородки, підтримувати в організації високий рівень емоційної близькості. Клановий характер функціонування фірм у Японії чи Кореї поєднує сувору виробничу дисципліну з повною відкритістю комунікаційних каналів і самостійністю низових підрозділів. Менеджмент на іудео-християнському Заході лише нещодавно відкрив для себе позитивні особливості діяльності мікрогруп і певні переваги колективної праці. У цих країнах, де індивідуалізм вважався синонімом свободи, демократії і прогресу, зараз активно працюють над прищепленням психології групової праці. До речі, подібні технології контролю за поведінкою у невеликих колективах розвивають і неорелігії, насамперед орієнталістичні й неопротестантські.

Відома висока інноваційна спроможність японців, а відтак і корейців, китайців тощо. Вона є наслідком вихованої з дитинства спрямованості на практичне використання наявних і запозичених ідей. Дослідники відзначають, що дотримування буддиської філософської доктрини стимулює дії, а не розмови. Якщо в Біблії сказано: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово" (їв 1:1), то у буддистських сутрах слово містить у собі лише спонукальний стрижень, стимулюючий активність. Японці з дитинства насичуються модусом поведінки, сконцентрованим у заклику: "Менше говори, більше роби!"

Східні традиції медитативного спостерігання звичайно мають своїм наслідком не теоретичні узагальнення, а прагматику, вихід у практику, дію. Активно допомагає сучасному менеджменту дзен-буддизм, а також різні напрями йоги, трансцендентна медитація тощо. Дослідження психологів і фізіологів довели, що душевне заспокоєння і внутрішнє просвітлення стимулюють творчу активність людини. Відомо, що "дзен" як метод активізації резервів людської психіки застосовується на багатьох японських фірмах. Часто серед консультантів і організаторів

662 Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

"дзен"-тренувань зустрічаються буддистські монахи.¹

Головна відмінність західного християнства від буддизму з точки зору впливу на "людські ресурси" бізнесу полягає в тому, що перша займається соціальним захистом, а останній допомагає працівникам відновлювати сили. Східне ортодоксальне християнство ще й досі не знайшло свого місця у цій сфері

Іудео-християнська активність у певний період становлення організованого підприємництва була своєрідним дороговказом. Але в останні сто років функції методологів організаційно-управлінського процесу перебрали на себе позарелігійні вчені та менеджери. їх раціоналізовані і прагматичні підходи до керування людьми рішуче вийшли за межі Біблії і Корану. Це спричинило так звану революцію менеджерів. Бог відсутній зараз на сторінках підручників з менеджменту. Проте там постійно наголошується, що для успішної організації дій багатонаціональних колективів необхідно чітко враховувати особливості релігійно-моральних орієнтацій працівників.

Християнство вже підштовхує до активності, до здобуття результату силою, якщо це потрібно. Біблія наголошує: "Від днів же Івана Хрестителя й досі Царство небесне здобувається силою, і ті, хто використовує зусилля здобувають його" (Мт 11, 12). Така ментальність формувала активну торгівельно-збутову діяльність, наполегливий бізнес. У буддиській традиції переважає квієнтизм - прагнення до абсолютного спокою, що виражається поняттям "нірвани". Буддизм добре слугує відпочинкові після роботи, а християнство - піднесенню духу працюючих.

Певні релігійні чинники були здатні допомогти в разі існування у фазі становлення ринку поодиноких підприємств. Майже до XX століття переважали невеликі підприємства. Під одним "дахом" збиралися родичі, члени однієї релігійно-національної громади. Вони працювали як команда, об'єднана єдиною ідеологією. Наш час - це переміщення великих мас населення з країни в країну. Багатонаціональними стають не тільки великі, а й малі підприємства. Культура міжконфесійного, міжнаціонального спілкування - це об'єктивна необхідність. І саме на цьому ґрунті формуються нові найдосконаліші технології бізнесу.

Сучасний ритм праці стає дедалі напруженішим. Менеджмент винайшов багато важелів мотивації і примусу до праці, серед них і інтелектуальної. Релігії практично немає що робити у трудовому процесі. В офісі, фірмі, на підприємстві не залишилося місця Богу, якимсь релігійним обрядам, тим більше, що працюють поруч люди

Пронников В.А., Ладанов В.Д. Управление персоналом в Японии. - С. 120-121.

Тема 23. Релігія як моральне явище 663

різних конфесій і прояв ними різнорелігійних почуттів заважав би один одному. "Богом" на виробництві став господар. У такій ситуації важливим важелем стає швидка релаксація, насамперед духовна. Досвід східних релігій тут частіше стає у нагоді.

Принципово не можна розділити етику підприємництва, виробничу етику на релігійну й на нерелігійну. Релігійна людина може порушувати технологічну і виробничу дисципліну, а нерелігійна людина - бути зразком. Може бути і навпаки. Але зараз не має принципового значення те, хто і якою мораллю керується в своїй діяльності. Головне, щоб виконувалися вчасно і якісно виробничі завдання.

Як відзначають німецькі фахівці з менеджменту В.Зігерт і Л.Ланг, сучасна виробнича етика також базується на християнстві. Проте людина, навіть віруюча, не впевнена, що Бог усе бачить і всім керує. А якщо він і бачить, то головне, щоб не бачив і не чув його керівник про те, як за його спиною витрачається час і матеріальні цінності не на службові цілі. Головне - не попадатися. Не спійманий - не злодій. Бог -милостивий, він прощає людські слабкості і милує грішників, які каються. А хто є без гріха?!¹

Отже, кожна із теорій етики має своє місце і в історії, і в певній цивілізації. Християнська культура домінує в Європі і в Америці, але не у всьому світі. Тим більше, що кількість послідовників ісламу, індуїзму, буддизму й конфуціанства зростає швидше, ніж християнства. У християнській культурі також є різні підходи до раціональної етики. Католицька етика XX століття спрямована на захист людини від надмірної експлуатації. А православ'я не звертає уваги ні на підприємництво, ні на економіку взагалі. Практично православні священики Українських церков проводять лише освячення виробництв і бізнесових фірм. Проте у православно-слов'янській культурі закодована общинна діяльність. Прагматичний і творчий підхід до використання надбань нашої культури може дати чудовий результат для діяльності національного бізнесу в Україні. Велику користь бізнесу і суспільству дав би рух за моральне оновлення Православної церкви.

¹ Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов: пер. с нем. - М., - 1990. - С. 19.

664Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

Контрольні завдання і запитання

1. Що дає нам підставу говорити про релігійну мораль як специфічний феномен?

2. Назвіть етичні виміри релігії.

3. Як релігія з'ясовує мету і сенс життя людини?

4. Розкрийте особливості моральних вчень

5. Яких оновлень зазнала релігійна мораль останнім часом?

6. Як можна поєднати бізнес з правилами християнського життя?

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. Internet- торгівля , бізнес- портали, аукціон, Internet-банкінг
3. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
4. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
5. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
6. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
7. Бізнес через Internet
8. Бізнес як діяльність.
9. Бізнес – це тяжка праця.
10. Бізнес-логістика в режимі INTERNET
11. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі

Переглядів: 1535