• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Громадянське суспільство: поняття і структура

Поняття «громадянське суспільство» є однією із ключо­вих категорій сучасних суспільних наук — соціології, по­літології, юриспруденції. У трактуванні цього поняття іс­нують великі розбіжності: від ототожнення понять «люд­ське суспільство» і «громадянське суспільство» до ототож­нення понять «громадянське суспільство» і «держава». Найбільш обґрунтованою видається точка зору, що грома­дянське суспільство — це історичний феномен, що виник на певному етапі розвитку державно організованого, перш за все західного суспільства, і характеризується самостій­ністю щодо держави.

У структурному відношенні громадянське суспіль­ство — це сукупність вільних індивідів, недержавних об'єднань громадян і сфера відносин між ними, не залежна від держави. Воно включає такі компоненти:

1) вільні, рівноправні, самостійні індивіди. Основною фігурою громадянського суспільства є людина як особис­тість та її приватні інтереси і потреби, вільна реалізація яких проходить поза державним контролем. Членами гро­мадянського суспільства є трудівники й одночасно власни­ки, які мають відчуття особистої гідності, готові узяти на себе ризик ведення своєї справи, відповідальність за себе та благополуччя своєї сім'ї; , ,,^ ...,, ±<^- , lu.ju і ,_лаі юл»д

2) недержавні об'єднання індивідів. Потреби особи ви­ражаються та здійснюються через такі компоненти грома­дянського суспільства, як сім'я, церква, профспілки, партії, елітарні групи, клуби виборців, культурні об'єднан­ня, наукові асоціації тощо. З одного боку, в громадянсько­му суспільстві кожен має можливість задовольнити одвіч­ний потяг людини до спілкування — за віковими, інтелек­туальними, економічними, спортивними, релігійними, політичними інтересами. З іншого боку, економічна і со­ціальна сфери життєдіяльності людини знаходять себе саме завдяки функціонуванню громадянського суспільства.

Важливе місце в структурі громадянського суспільства посідає так званий третій сектор — сукупність некомер-ційних організацій, що не ставлять перед собою цілей отримання прибутку (перші два сектори — це сукупність державних інститутів і підприємницьких структур). Одер­жуваний унаслідок діяльності таких організацій дохід не розподіляється між їх учасниками, а йде на реалізацію цілей організації;

3) суспільні відносини між індивідами та їх об'єднан­нями, що розвиваються на основі рівності та самоврядуван­ня. Відносини в середовищі громадянського суспільства надзвичайно різноманітні: господарські, економічні, сімей­но-споріднені, етнічні, релігійні, правові, політичні. Харак­терно, що тут переважають не вертикальні (за підлеглістю), а горизонтальні (рівнопартнерські та конкурентні) зв'язки. У цю сферу діяльності людей держава втручається лише тоді, коли громадянському суспільству або окремим його членам загрожує небезпека, коли суспільство не може само­стійно впоратися з якоюсь проблемою.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VІ. План та організаційна структура заняття
5. А) Структура економічних відносин.
6. А/. Поняття про судовий процес.
7. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
8. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
11. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
12. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 725