ЛЕКЦІЯ 1

Правовий нігілізм - деформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, що характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, що виключає, проте, злочинний намір.

Правовий нігілізм: поняття, джерела, форми.

Правове виховання - цілеспрямована постійна дія на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання - дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити її поважати і дотримуватися законів і підзаконних актів, тобто сформувати достатньо високий рівень правової культури, здатний значно зменшити число правопорушень. Кожна людина, знаючи свої права і обов'язки, може грамотно себе захищати від незаконних дій з боку юридичних органів, що застосовують право.

Поняття, ознаки і функції правового виховання.

Зміст правового виховання - процес цілеспрямованої і систематичної дії на правосвідомість особи (групи) за допомогою сукупності (комплексу) правовиховних заходів, певних способів і засобів, які має в своєму розпорядженні суспільство.

Функції правового виховання:

1) передача тим хто виховується (індивідам, суспільним групам) певної суми правових знань, навиків, умінь;

2) формування правових ідей, відчуттів, переконань в правосвідомості виховуваних, вироблення правової установки на правомірну поведінку;

Правове виховання протікає в правовому полі, у врегульованих правом сферах суспільних відносин.

Однією з цілей правової освіти є подолання правового нігілізму - антиподу правової культури.

Ігнорування закону із злочинною метою - самостійна форма деформації правосвідомості. Разом з тим правовий нігілізм породжує правопорушення, у тому числі кримінальні злочини.

Правовий нігілізм виступає в двох формах:

1) теоретичній (ідеологічній), коли на державному рівні обгрунтовуються ідеї:

а) про відмирання держави і права і тим самим істотно принижується роль права;

б) про перевагу всесвітньої пролетарської революції перед правами людини;

в) про вторинність права.

2) практичній, коли у відповідностей з офіційною ідеологією:

а) було накопичено величезну кількість нормативних актів або морально застарілих, або що містять декларації і заклики, або формулювань, що не мають ясності і чіткості, і що суперечать одне одному. Практика, згідно якої закон не діяв до тих пір, поки він не обростав інструкціями або відомчими наказами, привела до правової деградації суспільства, породила невіру в закон, зневага ним;

б) встановлені державою правові норми не дотримувалися державними ж органами, відомчими і посадовими особами, які прикривали порушення законності виправдувальними поясненнями типу «на користь народу», «для виконання плану» і іншими, що породило відомчий правовий нігілізм, а часто правовий цинізм з боку вищих посадовців держави;

Як спеціальні засоби, які сприяють зведенню до мінімуму правового нігілізму, слід назвати:

1. Якість законів і інших нормативно-правових актів. Забезпечення належної ролі закону в системі правових актів. Наявність стабільності і одноманітності в регулюванні суспільних відносин;

2. Авторитет державної влади і відлагоджений механізм її дії. Наявність розвиненої державної структури, здатної забезпечити виконання права. Вдосконалення системи правоохоронних органів і правозастосувальної діяльності. Зміцнення законності. Підвищення ролі суду;

3. Високий рівень правосвідомості, який дозволив би закону працювати. Збереження самобутності правової культури. Поліпшення системи правової інформації, професійного навчання і виховання юристів, інших посадовців.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правова культура особи - це обумовлені правовою культурою суспільства ступінь і характер прогресивно-правового розвитку особи, що забезпечує її правомірну діяльність.	\|	Вступ. Загальні питання охорони праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.