• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Право як явище цивілізації і культури

Термін «цивілізація» з'явився порівняно недавно. Впер­ше його використав відомий економіст маркіз Віктор де Мірабо (1757 р.). У XIX ст. слово «цивілізація» вперше з'явилося у множині, що свідчить про початок визнання дослідниками різноманіття та відмінностей у цивілізацій-ному устрої народів впродовж тисячоліть світової історії.

Поняття «цивілізація» є вельми багатозначним. Іноді його вживають як синонім культури, рівню суспільного, матеріального і духовного розвитку. У найбільш загальному вигляді Цивілізація — це співтовариство людей, об'єднане основоположними духовними цінностями та ідеалами, що має стійкі особливі риси у соціально-політичній організації, економіці, культурі та психологічне відчуття належності до цього співтовариства. Сучасна наука виходить з уявлен­ня про наявність трьох основних типів цивілізацій: західно­го, східного і цивілізацій природних співтовариств¹.

Цивілізація і правова культура нерозривно пов'язані. Правова культура вбирає у себе духовний потенціал люди­ни, її прагнення до права як найважливішого засобу гума­нізації всієї системи суспільних відносин. Право за своїм призначенням звернене до людини, перш за все як до істоти соціальної та цивілізованої. Розвиток цивілізації супрово­джується розвитком права (інститут громадянства, інсти­тут примусу, інститут сім'ї, інститут охорони власності тощо), а інститути права, у свою чергу, несуть на собі від­биток певної цивілізації та певного рівня правової культу­ри. У цьому сенсі російський учений С.С.Алексеев виділяє такі етапи розвитку права і цивілізації²:

1) право сильного — це доцивілізаційна стадія правово­го розвитку. Сутність права на цій стадії полягає в тому, що право належить просто сильному. На праві сильного, вира­женому в стійких звичаях, ґрунтувалися такі інститути доцивілізаційного життя, як «ватажок», «старшинство», «ієрархія підлеглості». Однією з його модифікацій є кулач­не право — позитивне право перших етапів становлення і розвитку цивілізації (азіатських теократичних, рабовлас-

¹ Семенникова Л.И. Цивилизации в истории человечества:
Учеб.пособие. — Брянск: Курсив, 1998. — С.27-35.

² Алексеев С.С. Право: азбука — теория — философия: Опыт
комплексного исследования. — М.: Статут, 1999. — С.297-304.

ницьких, феодальних суспільств), коли в суспільстві як домінуючі сили виступають влада та релігійна ідеологія;

2) право влади — це позитивне право більш розвинутих
ступенів цивілізації, коли в суспільстві все більше затвер­
джується світська влада (феодальне суспільство із освіче­
ною владою, капіталістичне, буржуазне суспільство, сучас­
ні суспільства з авторитарною владою). Тут позитивним
правом визнаються всі норми, що виходять від влади і захи­
щаються нею;

3) право держави — право, яке складається в умовах
обмеження, гуманізації та демократизації державної влади.
Воно стає нормативним утворенням, що займає рівновели­
ке місце із державною владою;

4) право громадянського суспільства — це вищий на
сучасній стадії розвитку цивілізації ступінь позитивного
права, що найбільше зближується із природним правом.
Його базис утворюють природжені права людини, які є
основою для визначення правомірності юридичних норм,
що вводяться та підтримуються владою. На цьому етапі
право найбільшою мірою розкриває свій потенціал як яви­
ще цивілізації і культури.

У міру поглиблення цивілізації, переходу її на нові, вищі ступені накопичення цінностей відбувається розвиток пра­ва як глобального явища, отримання ним якостей та харак­теристик, що відповідають його природі.

Т.В.Кашаніна в процесі правового розвитку убачає такі стадії¹:

1)стадія дитинства— архаїчне право. Хронологіч­ні рамки цієї стадії — з моменту виникнення права, при­близно до IX—XI ст. Головною його особливістю є локаль­ний, місцевий характер («племінне право»), оскільки в кожній родовій або сусідській громаді, у кожного племені, у кожного етносу склалася своя система норм. Норми ар­хаїчного права виробляються «знизу», самим народом. Найчастіше вони набувають характеру звичаїв (« звичаєве право») і починають охоронятися не самими одноплемін­никами як раніше, а органами управління, що виділяють­ся з їхнього складу (вождями, дружинниками, жерцями тощо). За своїм характером це все ще «варварське право». Зокрема, для розв'язання конфліктів нерідко застосовува-

¹ Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Со­
временные трактовки и новые подходы: Учебное пособие. — М.:
Юристъ, 1999.—С. 217-220. . ,; .„

лися силові методи (наприклад, кровна помета). За рівнем розвитку це — «примітивне право», оскільки відсутні за­гальні правові поняття, вирішення спорів носить ритуаль­ний, а не юридичний характер, не проводиться відмінність між цивільними та кримінальними справами;

2) стадія юності — станове, або корпоративне, право.
Хронологічні рамки IX—XI ст. — XIII—XV ст. Його виник­
нення — результат поступового розвитку економіки, роз­
поділу і спеціалізації суспільної праці, соціальної і про­
фесійної диференціації суспільства. Стани (селяни, земле­
власники, жерці) і корпорації (торговці, ремісники) праг­
нуть встановити однакові правила поведінки для захисту
своїх інтересів. Таке станове право називають протоправом,
тобто попередником права, оскільки воно ще не має ознак
загальності — воно поширюється на окремий стан (касту,
корпорацію).

3) стадія зрілості — розвинене право, або загальнодер­
жавне право.Його виникнення відносять до XVI-XVIII ст.
(Англія — XIV ст., Велике князівство Литовське — XVI ст.,
Франція і Росія — XVIII ст.). У сучасному світі загально­
державне право є переважаючим. Його головні особливості:
цілеспрямоване формулювання норм права переважно за­
конодавчими органами держави; захист правових норм
державними (правоохоронними) органами.

Ю.М.Оборотов називає такі етапи розвитку права (іс­торичні типи)¹: архаїчне (міфологічне) право; античне (класичне) право; середньовічне (плюралістичне) право; національне (державне) право; сучасне (соціальне) право. Соціальне право — це право, що звільнилося від гніту дер­жави, що перетворило природне право на критерій розвитку позитивного права, що сполучає традиції та новизну націо­нального права, міжнародного та регіонального (напри­клад, європейського) права.

У ході розвитку людства можна виділити деякі загальні закономірності права як явища цивілізації і культури:

1)відносно громадян — перехід від заборонного до до-
' звільного регулювання, до розширення переліку та змісту
'суб'єктивних прав;

2) перехід від станового правового статусу індивіда (коли
⁽він трактується правом виключно як член касти, корпора-

<"■'■■ ¹ Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. —
- Одесса: Юрид. літ., 2001. — С.64, 67. .......:-:-.ч: ■, ■■<

От;

ції, стану) до правового статусу автономної та самоцінної особи;

3) все більше скріплення держави, всіх осіб, що мають
владу, жорсткими заборонами, обмеженнями, дозвільним
порядком їх функціонування;

4) становлення і вдосконалення розвиненої системи пра­
вових засобів, у тому числі й процесуальних, заснованих
на ідеалах свободи і гуманізму.

Проте розвиток сучасної цивілізації відбувається нерів­
номірно і суперечливо, оскільки у світі одночасно існують
суспільства, які перебувають на різних стадіях розвитку
цивілізації. Разом із тим суспільний прогрес не зупиняєть­
ся, оскільки суспільства, які досягли вищого рівня розвит­
ку, впливають на менш розвинені, прискорюючи темпи їх
розвитку. і

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А) Філософія православ'я
6. А. Правобережну Україну.
7. А/. Право власності.
8. Аграрне право
9. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
10. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 3113