Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Право і мораль

< їй

У регулюванні суспільних відносин право взаємодіє з мораллю. Застосування норм права вимагає проникнення в етичну оцінку життєвих відносин, обставин у конкретній юридичній справі (зокрема при розгляді сімейних, багатьох цивільних і кримінальних справ).

Мораль і право — головні регулятори поведінки людей. Співвідношення між ними складне і включає взаємозв'язок єдності та відмінності.

Єдність права і моралі полягає в наступному:

1) системність. Право і мораль — це системи соціаль­
них норм;

2) єдина мета. Право і мораль переслідують одні й ті ж
цілі — впорядкування суспільних відносин, утвердження
свободи, рівності, гуманізму і справедливості;


 

3) збіг приписів. Приписи права і моралі багато в чому
збігаються. Одні й ті ж акти поведінки право і мораль за­
бороняють або рекомендують;

4) однакове коло адресатів. Право і мораль адресують­
ся одному колу осіб;

5) єдині цінності. Право і мораль виникають як фунда­
ментальні загальнолюдські цінності, як показники соціа­
льного і культурного прогресу суспільства.

Відмінність права і моралі полягає в наступному:

1) способи встановлення. Правові норми створюються
або офіційно визнаються державою, а норми моралі не є
продуктом якоїсь спеціальної цілеспрямованої діяльності,
вони виникають і розвиваються в суспільстві стихійно. На
відміну від права мораль має неофіційний (недержавний)
характер;

2) методи забезпечення. Право забезпечується і охоро­
няється державою, яка стежить за дотриманням правових
норм і карає тих, хто їх порушує, а мораль спирається на
силу громадської думки, а її внутрішнім гарантом виступає
совість людини;

3) форма виразу. Правові норми виражають волю дер­
жави і закріплюються в спеціальних юридичних актах, а
моральні норми виникають і існують у свідомості людей;

4) оцінні поняття. В оцінці поведінки людей право
оперує поняттями правомірного і неправомірного, закон­
ного і незаконного, караного і некараного, а мораль оцінює
людські вчинки з позицій добра, справедливості, совісті,
честі, обов'язку;

5) різний характер відповідальності за порушення і
різний порядок реалізації відповідальності. Порушення
норми права служить підставою негативної реакції держа­
ви у вигляді юридичної відповідальності. Форми юридичної
відповідальності та порядок її реалізації строго регламен­
товані законом. Інший характер носить відповідальність за
порушення норм моралі. Тут немає ні встановлених форм,
ні чіткої процедури. До порушника застосовуються різні
форми морального впливу (бойкот, висміювання, публічне
засудження), які складаються стихійно;

6) сфери дії. Мораль регулює, як правило, міжособисті-
сні відносини (між друзями, членами однієї сім'ї), а право
регулює відносини, найбільш значущі з погляду суспільс­
тва в цілому, а саме — відносини власності, владні відно-


сини, трудові та управлінські відносини, відправлення правосуддя;

7) зміст. Правові норми характеризуються більшою конкретністю розпорядження, моральні вимоги відрізня­ються релятивізмом, тобто відносністю. Не завжди одно­значно можна оцінити вчинок людини як моральний або аморальний. Тоді як із точки зору права межа між право­мірним і неправомірним завжди очевидна.

Мораль і право взаємно доповнюють одне одного. Норми права служать і повинні служити провідниками моралі, закріплювати і захищати моральні засади суспільства. Сила законів стократ збільшується, якщо вони спираються не тільки на владу, а й на суспільну мораль. Правова система державно-організованого суспільства закріплює життєво важливі для всього суспільства вимоги моралі. Законодавча влада в роботі з вдосконалення права враховує стан суспіль­ної моралі, етичну культуру населення, виходить з того, що право має бути етичним, закони мають бути справедливими і гуманними.

За допомогою права держава добивається утвердження у свідомості громадян, усього населення прогресивних норм моралі, бореться з несправедливістю, злом і порока­ми. У свою чергу мораль впливає на правове життя суспіль­ства, розвиток права, разом із ним сприяє зміцненню громадського порядку.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
  3. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
  4. V. Класифікація і внесення поправок
  5. А) Філософія православ'я
  6. А. Правобережну Україну.
  7. А/. Право власності.
  8. Аграрне право
  9. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
  10. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства




Переглядів: 1111

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Право — особливий вид соціальних норм | Право і звичай

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.