• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Право і звичай

Звичай — це правило поведінки, що історично склалося, увійшло до звички внаслідок багатократного повторення і через це стало регулятором суспільних відносин. Звичаї втілюють у собі певні підсумки життєдіяльності, суспіль­ний досвід, закріплюють те, що склалося внаслідок трива­лої соціальної практики.

Звичаї є вельми різноманітними, бо складаються в рам­ках життєдіяльності певної соціальної спільноти. Свої звичаї мають різні етноси, соціальні групи, професійні співтовариства. Різняться звичаї й залежно від регіонів, оскільки відображають усю своєрідність життєдіяльності людей, яка визначається специфікою життя в різних умо­вах. Наприклад, весільні обряди гагаузів і болгар, що жи­вуть поряд, мають як схожість, що зумовлене близькістю

мешкання, так і істотні відмінності, зумовлені різним ет­нічним походженням.

У основі звичаїв лежать зразки конкретної поведінки. Звідси — висока деталізованість їхніх приписів, що пред­ставляють, по суті справи, досить докладний опис самої поведінки. Зміст звичаю — це сам зразок поведінки, а фор­мою його фіксації є звичка, поведінкова традиція. Звідси й специфіка регулятивної дії норм звичаїв. На відміну від права або моралі вони передбачають не узгодження пове­дінки з наказаними вимогами, а відтворення самої поведін­ки в її усталених варіантах.

Іноді до різновидів звичаю відносять традицїі. Проте слід при цьому враховувати, що звичай завжди складається стихійно, а традиція може бути встановлена свідомо. На­приклад, такими є корпоративні та професійні традиції — відзначати день заснування фірми, день професії тощо.

Звичаї не так тісно пов'язані з правом, як норми моралі. Проте, виступаючи особливим різновидом соціальних норм, звичаї мають наступні зв'язки з правом:

1) найдавніше право виникало багато в чому саме із
звичаїв, які офіційно визнавалися державою, набуваючи
тим самим юридичного характеру. Як приклад тут можна
назвати Закони XII таблиць, Салічну Правду, Руську Прав­
ду тощо. І сьогодні у ряді країн окремі звичаї у разі потреби
трансформуються у правові норми, тобто набувають форми
і змісту правового звичаю. Так, ст. 148 Кодексу торгового
мореплавання України визначає, що термін, упродовж
якого вантаж має бути завантажений на судно або виван­
тажений з судна (сталійний час), визначається угодою
сторін, а за відсутності такої угоди — нормами, прийняти­
ми в порту вантаження (розвантаження);

2) право може підтримувати соціально цінні звичаї та
традиції, створювати для них режим найбільшого сприян­
ня, стимулювати їх здійснення (урочиста реєстрація шлю­
бу, приведення до присяги посадовців держави);

3) право може забороняти соціально шкідливі звичаї,
дотримання яких суперечить способу життя, що склався в
конкретному суспільстві, можуть обмежувати сферу їх дії.
Так, російське законодавство, враховуючи особливості
звичаїв народів Кавказу, встановлює підвищену відпові­
дальність за вбивство на ґрунті кровної помсти;

4) право може ставитися нейтрально до тих звичаїв,
які не мають яскраво вираженого соціально цінного або

: 197

СЛВУ. .-іі-О'Лі',-' ,КІ

соціально шкідливого характеру (святкування дня наро­дження, наприклад).

Разом із тим звичаї та норми права відрізняються одне від одного:

1) за походженням: звичаї з'явилися з виникненням
людського суспільства, норми права існують у державно
організованому суспільстві;

2) за формою виразу: звичаї не закріплюються в спеці­
альних актах, а містяться у свідомості людей, норми права
існують у певних формах;

3) за способом забезпечення реалізації: дія звичаїв за­
безпечується силою громадської думки, норми права мо­
жуть реалізовуватися і з урахуванням можливості держав­
ного примусу.

Держава, яка прагне забезпечити дотримання норм пра­ва, має використовувати сильні сторони звичаїв, а саме — ав­торитетність, стійкість, масовість, популярність, апробова-ність.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А) Філософія православ'я
6. А. Правобережну Україну.
7. А/. Право власності.
8. Аграрне право
9. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
10. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 837