• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Органи державного фінансового контролю в Україні

Державний фінансовий контроль реалізується через систем)органів державного фінансового контролю, яка:

- по-перше, є елементом загальної структури контрольних
органів держави;

- по-друге, важливою частиною фінансового механізму, II
допомогою якого держава реалізує свою фінансову політику.

У демократичних державах діяльність державного фінансового контролю охоплює:

- потреби органів виконавчої влади у фінансовому контролі;

- потреби контролю суспільства саме за діяльністю викоти
чої влади у фінансово — матеріальній сфері.

У залежності від завдань, які вирішують органи державногофінансового контролю, існує розподілення функцій мі і суб'єктами контролю шляхом закріплення за ними певної сферидіяльності: бюджетної, податкової, валютної та інших.

Систему органів державного фінансового контролю дор< <>

відповідно до Конституції України розглянути у вигляди двох 11 її систем. До першої належать органи загальнодержавного контролю, до другої підсистеми - суб'єкти спеціального контролю, ямі і повноваження контролю делеговані суб'єктами першої підсистеми(рис. 41).

Верховною Радою України станом на кінець 2005 року не прийнятіще:

- по-перше, внесений на розгляд Кабінетом Міністрів Украї­
ни проект Закону України „Про фінансовий контроль", оскільки
•Ін містить деякі положення, що суперечать вимогам Конституції
України;

- по-друге, внесений народним депутатом України Кармазі-
ішм Ю.А. проект Закону України „Про систему державного фі­
нансового контролю в Україні", хоча і підтриманий Рахунковою
палатою в цілому, але спрямований на доопрацювання.

Ще у 1993 році в плані роботи Верховної Ради України пе­редбачався розгляд на пленарних засіданнях проекту Закону про Державний бюджетний контроль.

Проте, діяльність органів державного фінансового контролю ирсгульована чисельними нормативно-правовими актами законо-цавства.

"I^і"

Конституцією України визначено:

- контроль за використанням коштів Державного бюджету
України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова па­
лата;

- Верховна Рада України здійснює контроль за виконанням
Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про
його виконання.

Першим законодавчим актом України, який встановив засади для створення системи державного контролю в бюджетній сфері став Бюджетний кодекс. Цей документ не тільки функціонально поєднав між собою всі стадії бюджетного процесу, а й визначив загальну схему контролю над бюджетними ресурсами в контексті бюджетного процесу. Бюджетним кодексом передбачається конт­роль за дотриманням бюджетного законодавства та правові норми відповідальності за бюджетні правопорушення суб'єктами контро­льних повноважень.

Крім вищеназваних документів повноваження органів держа­вного фінансового контролю регламентуються спеціальними зако­нами, Указами Президента України та нормативно-правовими ак­тами:

- Положенням „Про Міністерство фінансів України";

- Положенням „Про Державне казначейство";

- Законом України „ Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні";

- Порядком планування контрольно-ревізійної роботи орга­
нами державної контрольно-ревізійної служби;

- Законом України „Про державну податкову службу в Укра­
їні";

- Указами Президента України „Про посилення контролю за
надходженням податків та інших обов'язкових платежів до Дер­
жавного бюджету України і внесків до державних цільових фон­
дів", „Про заходи щодо зміцнення фінансової дисципліни ири ви­
конанні Державного бюджету України", „Про зміцнення фінансо­
вої дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфе­
рі", „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-
ревізійної роботи";

- Стандартами державного фінансового контролю за викорис­
танням бюджетних коштів, державного і комунального майна;

- Стандартом Рахункової палати про порядок підготовки і
проведення перевірок та оформлення їх результатів;

- іншими нормативними актами.

У статті 19 Бюджетного кодексу визначено, що на всіх стадіях бюджетного процесу в Україні здійснюється фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Це положення встановлює не тільки безперервність контро­лю на всіх стадіях бюджетного процесу, але й наголошує контроль невід'ємним складником бюджетного процесу. Контроль містить також оцінку використання бюджетних коштів.

У статті 26 Бюджетного кодексу „Аудит та фінансовий конт­роль" визначено:

- внутрішній та зовнішній контроль, а також установи, відпо­
відальні за здійснення кожного з цих видів контролю;

- основні засади та вимоги до внутрішнього контролю в ме­
жах бюджетних установ;

- відповідальних за здійснення зовнішнього контролю: Раху­
нкову палату - в частині контролю за використанням коштів Дер­
жавного бюджету, та контрольно-ревізійну службу України - від­
повідно до законодавчо встановлених повноважень.

У статті 22 Бюджетного кодексу передбачені контрольні фу­нкції та повноваження головних розпорядників бюджетних кош­тів, які здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень і витрачанням коштів розпорядниками нижчих рівнів; одержують звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних кош­тів нижчого рівня та аналізують ефективність використання ними коштів бюджету.

У п'ятому розділі Бюджетного кодексу визначені повноважен­ня органів державного контролю та відповідальність за бюджетні правопорушення.

Статтею 109 визначено, що всі стадії бюджетного процесу проходять під безпосереднім контролем Верховної Ради України. Крім того, Верховна Рада України заслуховує звіти про виконання Державного бюджету, та контролює використання коштів резерв­ного фонду Державного бюджету.

Основні засади контрольної діяльності Верховної Ради вста­новлені також Регламентом Верховної Ради України, відповідно до якого Верховна Рада безпосередньо або через свої органи здій­снює контроль за додержанням законів та інших актів, які вона

приймає, за виконанням загальнодержавних програм і бюджету. Для здійснення контрольних функцій Верховна Рада при необхід­ності може створювати тимчасові контрольні, ревізійні, слідчі ко­місії з будь-якого питання своєї компетенції.

Верховна Рада України здійсц_ює загальний постійний конт­роль за виконанням Державного бюджету та найважливіших зага­льнодержавних програм економічного, соціального і національно-культурного розвитку України як безпосередньо, заслуховуючи доповіді Кабінету Міністрів, так і через постійні комісії відповід­но до їх компетенції.

Міністерство фінансів щомісяця надсилає постійній комісії з питань бюджету необхідну інформацію про стан бюджету і його виконання.

Для контролю виконання Державного бюджету на засіданні Верховної Ради двічі на рік: у липні і грудні заслуховується допо­відь Уряду, за результатами обговорення якої приймається поста­нова про затвердження доповіді. У разі незатвердження доповіді Уряду постійна комісія з питань бюджету може запропонувати Верховній Раді прийняти закон про внесення змін і доповнень до закону про Державний бюджет.

Контроль виконання бюджету відповідно до схваленої бю­джетної політики здійснюється постійними комісіями чотири рази протягом терміну його виконання: у квітні, липні, жовтні та січні.

До повноважень Комітету Верховної Ради України з пи­тань бюджету з контролю за дотриманням бюджетного законодав­ства належить:

- контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів
України проекту закону про Державний бюджет України основ­
ним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний пе­
ріод та підготовка відповідного висновку;

- контроль за відповідністю законопроектів, поданих на роз­
гляд Верховній Раді України, бюджетному законодавству.

У статті ПО наведені повноваження Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, до яких на­лежать контрольні заходи:

- за використанням коштів Державного бюджету України
відповідно до закону про Державний бюджет України;

- за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного
боргу України;

- за ефективністю використання та управління коштами
Державного бюджету України;

- за використанням бюджетних коштів у частині фінансуван­
ня повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих
місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої вла­
ди з доходів і видатків.

Міністерство фінансів України відповідно до повноважень, передбачених статтею 111 Бюджетного кодексу, здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюдже­тного процесу як стосовно Державного бюджету, так і місцевих бю­джетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

Державне казначейство України наділено наступними по­вноваженнями з контролю за дотриманням бюджетного законо­давства:

- здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат
Державного бюджету України;

- встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку
та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає
інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;

- здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобо­
в'язанням та бюджетним асигнуванням.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:

- цільовим та ефективним використанням коштів бюджетів
усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та
коштів державних цільових фондів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням креди­
тів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

- порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю
звітності про виконання Державного бюджету України та місце­
вих бюджетів, кошторисів.

9.3. Види, форми та методи державного фінансового контролюу бюджетній сфері

Під формою фінансового контролю розуміють конкретне вираження й організацію контрольних дій відповідно до основних стадій бюджетного процесу.

За формою бюджетний контроль поділяється на попередній, поточний та подальший або остаточний (рис. 42).

Попередній контроль передує здійсненню операцій з фінан­совими ресурсами і включає:

1) контроль відповідності бюджетної політики національним
інтересам та наміченим цілям;

2) контроль ефективності показників бюджетних програм;

3) аналіз виконання бюджету попередніх періодів та здійс­
нення рекомендацій щодо виявлення бюджетних резервів;

4) контроль за встановленими нормами соціального забезпе­
чення.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо під час проведення операцій з фінансовими ресурсами і включає:

1) контроль за своєчасністю надходжень коштів до бюджету
та здійсненням платежів з бюджетних рахунків;

2) операційний контроль ефективності та цілеспрямованості
використання бюджетних ресурсів;

3) контроль забезпечення достовірності ведення бухгалтер­
ської звітності;

4) виявлення відхилень в процесі виконання бюджету за до­
ходами та видатками та усунення негативних тенденцій;

5) запобігання зловживанням під час використання бюджет­
них коштів.

Подальший контроль (остаточний, ретроспективний) здійс­нюється після завершення операцій з фінансовими ресурсами і пе­редбачає:

1) перевірку правильності та законності проведення операцій
з бюджетними коштами;

2) виявлення порушень та зловживань при використанні фі­
нансових ресурсів держави;

3) розроблення заходів щодо усунення виявлених недоліків і
зловживань та запобігання їм у майбутніх періодах;

4) оцінка досягнутих фінансових результатів в процесі вико­
нання бюджету.

ФОРМИ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ

ПОПЕРЕДНІЙ ПОТОЧНИЙ ПОДАЛЬШИЙ

+ } І

ЧАСЗДІЙСНЕИНЯ

На стадії складання, У процесі виконання Після складання

розгляду та затвердження бюджету звітності про виконання

бюджету бюджету

МЕТАПРОВЕДЕННЯ

- узгодження в бюджет- - відповідність дотри- - виявлення порушень
ному процесі річних і мання встановлених бюджетного законо-
стратегічних завдань; норм та пріоритетів по- давства та зловживань

- сприяння раціональному літики; - законність проведених
споживанню бюджетних - додержання фінансової операцій;

коштів; дисципліни; - виявлення прорахунків

- визначення пріоритетних -попередження фінансо- попереднього та поточ-
бюджетних програм; вих збитків та нецільо- ного контролю;

- виявлення додаткових вого використання кош- - контроль повноти фо-
джерел фінансових ресур- тів рмування ресурсів та

І

сів доцільності їх викорис­
тання

МЕТОДИПРОВЕДЕННЯКОНТРОЛЮ

Аналіз, оцінка, обстежен- Відстеження, аналіз, оцін- Аудит, комплексні та

ня, висновки та рекомен- ка, документальна та бух- тематичні перевірки,

дації галтерська перевірка, ревізії, аналіз, загальна

огляд бюджетна оцінка

Рисунок 42 - Класифікація форм бюджетного фінансового контролю

Класифікація видів фінансового контролю 1. За організаційною приналежністюдержавний фінансо­вий контроль підрозділяється на зовнішній та внутрішній.

Державний зовнішній фінансовийконтроль за викорис­танням коштів Державного бюджету здійснюється відповідно до статті98 Конституції України та Бюджетного кодексу Рахунковою палатою України.

До недавнього часу під внутрішнім фінансовим контролем

розуміли контроль, який організовує орган управління з метою підвищення ефективності своєї фінансово-господарської діяльнос­ті. Внутрішній фінансовий контроль здійснюється в межах вико­навчої ланки державної влади. Бюджетний кодекс визначив, що внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях бю­джетного процесу.

Внутрішній контроль, який здійснювався в рамках окремого го­сподарчого суб'єкта, мав назву внутрішньогосподарчого, а в рамках окремого міністерства або відомства - внутрішньовідомчого.

Порядок здійснення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2002 р. № 685 „Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансо­вого контролю".

Відповідно до цього документа „внутрішній фінансовий контроль - це діяльність контрольно-ревізійних підрозділів, спрямована на забезпечення міністерств, інших центральних орга­нів виконавчої влади достовірною інформацією про використання об'єктами контролю фінансових ресурсів, оцінку ефективності їх господарської діяльності, виявлення і запобігання в ній відхилен­ням, що перешкоджають законному та ефективному використан­ню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва". Внутрішній фінансовий контроль здійснюється з метою:

- перевірки фінансово-господарської діяльності, цільового
та ефективного використання бюджетних коштів та збереження
державного майна, економного використання фінансових і матері­
альних ресурсів;

- перевірки виконання планових завдань, достовірності ве­
дення бухгалтерського обліку;

- забезпечення усунення порушень фінансової дисципліни;

- відшкодування заподіяних збитків;

- вжиття заходів до запобігання фінансовим порушенням.
Детальніше систему внутрішнього фінансового контролю

розглянуто в наступному питанні цього розділу.

2. За джерелами інформаційних даних, що перевіряються, фінансовий контроль поділяють на документальний та фактичний.

Документальний контроль як основна форма фінансового контролю - це контроль достовірності господарських операцій, який здійснюється за даними первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності.

Фактичний контроль - це контроль, який проводиться безпо­середньо на об'єкті контролю і передбачає такі дії щодо реального стану підконтрольного об'єкта, як вимірювання, обміри, зважування, лабораторний аналіз та подальше співзіставлення їх з нормативними та обліковими даними для вияв.! ення розбіжностей.

Фактичному контролю г'ддаються: готівкові гроші в касі, товарно-матеріальні цінності, с ?-новні засоби, готова продукція та незавершене виробництво.

3. За методамиздійснені.ярозподіляють наступні види ко­нтролю:

- ревізії;

- перевірки;

- обстеження;

- експертиза;

- аудит.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних ціннос­тей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії

складається акт.

Перевірка - це контроль за окремими ділянками фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, або за окремими операціями, в процесі якого визначається законність використання фінансових ресурсів, виявляються порушення фі­нансової дисципліни. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Обстеження - це оперативне виявлення положення діл на підконтрольному об'єкті з метою виявлення позитивних та нега­тивних сторін фінансово-господарської діяльності та визначення доцільності пророблення даної проблеми і необхідності проведен­ня детальної перевірки.

Експертиза — метод контролю, який передбачає досліджен­ня й оцінювання законодавчих та інших нормативно-правових ак­тів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обгрунтованих висновків і пропозицій для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження.

Аудит — це незалежна експертиза аудиторськими фірмами стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів та балансів, яка здійснюється з метою підтвердження достовірності показників звітності відповідно до чинного законодавства.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. IV. Питання самоконтролю.
4. Авангард в Україні
5. Автоматизація банківської діяльності в Україні
6. Автоматизація контролю та діагностування вузлів РЕА
7. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
8. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
9. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції

Переглядів: 762