Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ТА ДИТЯЧІ САДКИ

НЕ 2.8.Єлизавета Іванівна Тихєєва, Луїза Карлівна Шлегер– визначні діячки в галузі дошкільного виховання.

Визначна діячка в галузі дошкільного виховання

в Росії, послідовниця К. Д. Ушинського.У роки будівництва нової системи дошкільного виховання виявила себе як талановитий теоретик і методист, розробила низку педагогічних положень про роботу дитячого садка; її педагогічні вимоги увійшли в історію дошкільної педагогіки під назвою «метод Тихєєвої», суть якого полягає в поєднанні гри та праці. Розробила методику розвитку мови дітей, основи сенсорного виховання, систему дитячих ігор і занять, дидактичний матеріал для наочного навчання. Всі її педагогічні праці пронизані ідеями народності, наступності в освітньо-виховнійроботі всіх ланок системи освіти, і передусім школи і дитячого садка. У книзі «Сучасний дитячий садок, його значення й обладнання» (1914, 2-ге вид. — 1920) виклала

основні положення щодо організації і методики роботи дитячого садка.

Серед питань, які хвилюють сучасну педагогічну думку і висува­ються нею на перший план, питанню про дошкільне виховання, за важливістю і значенням його, належить одне з перших місць. Однак замислимось над виразом «дошкільне виховання», спробуємо розі­братися в тому, який зміст можна в нього вкласти, і ми неодмінно ді­йдемо висновку, що в цьому виразі приховане якесь велике непорозу­міння, що воно може бути пояснене і виправдане остільки, оскільки до останнього часу суспільна турбота не торкалась зовсім дітей до­шкільного віку. Чи може виховання бути «дошкільним», «шкільним» або якимось іншим? Звичайно, ні. Виховання тільки одне, що охоп­лює весь період формування особистості. Початок виховання збіга­ється з початком життя людини, а завершується воно часто тільки з її смертю; і крізь усі ступені дитинства й юності проводить воно, ли­ше з деякими видозмінами методичних прийомів, одні й ті самі ос­новні принципи.

Сім'я, що виховує своїх дітей, добре чи погано — інше питання, виховує з першого року життя дитини. Якщо виховна діяльність її потребує корективів, допомоги та вказівок, то в усьому своєму обсязі, без відмінності ступенів і віку. Виховання дітей у сім'ї в шкільному віці ні на волосинку не вище, не раціональніше за дошкільне. Якщо ми визнаємо виховання в сучасній сім'ї взагалі, ми не зможемо не визнати і дошкільного виховання в сім'ї. Не така справа з вихован­ням громадським. Навчаючи і претендуючи виховувати дітей шкіль­ного віку, державні і громадські організації поки що майже зовсім іг­норують дошкільний вік, а тому питання про дошкільне виховання з цього погляду є і новим, і назрілим. Проте й тут до нього слід було 6 підійти з іншого боку. Наше завдання має полягати не в тому, щоб створити якесь «дошкільне» виховання, а в тому, щоб раціонально побудувати загальне виховання, яке охоплюватиме і дошкільний пері­од, незважаючи на невпинну роботу людського розуму, спрямовану на висвітлення, розробку й упорядкування цього питання.

Якщо ви, шукаючи світла, виходу з важкого, ненормального ста­новища, що створилося, хапаєтесь за книгу чи статтю, присвячену пи­танням виховання, ви можете бути впевнені, що закриєте її назавжди з одним і тим самим незмінним почуттям — якогось безнадійного не­задоволення і розчарування.

«Тільки це! — вигукуєте ви. — Що ж тут нового? Все це відомо.., про все це вже тисячу разів писали й говорили. Як бути, що робити, в які двері стукати, я все-таки не знаю!»

І справді, все основне, істотне, головне з цього питання вже сказа­но, висвітлено вже давно великими вчителями педагогіки. Чи є хоча б одне з гасел сучасної педагогічної думки, яке не було б виголошене Руссо, Песталоцці, Фребелем і всією плеядою їхніх послідовників?

І ви повертаєтеся до класиків, з новим напливом нового запалу й ува­ги починаєте студіювати їхні твори; проте лише новим, ще сильнішим болем сповнюється ваше серце від усвідомлення того, що минають сто­ліття, а наше життя все так само далеке від того, до чого ці вчителі закли­кали і в що вони вірили. Ніким із них не виголошене те магічне слово, від якого розірвалася б завіса, що відокремлює нас від світла та істини... Спробуймо здійснити хоча б основну вимогу Руссо, найрозумнішу і безсумнівну вимогу і «нової» школи — виховувати дітей серед при­роди, вивезти з міст всю ту масу дитячої бідноти, якою рояться міські вулиці, подвір'я, підвали. Та що вже про них говорити! Візьмемо на кілька щаблів вище — дітей обмеженого в коштах багатодітного інте­лігентного обивателя. Спробуйте виховати хоча б їх на лоні матері-природи!..

Сто років тому Фребель, який уперше заговорив про громадські виховні заклади для дітей дошкільного віку, назвав такі заклади «ди­тячими садками». А XX століття під тиском невблаганних, поки що незмінних умов суспільного життя називає аналогічні заклади вже інакше,- «будинками дитини».

 

 

Луїза Карлівна Шлегер (1863-1942)

Л. К. Шлегер — відома діячка у галузі дошкільної педагогіки дореволюційного часу і періоду 20—30-х років XX ст., брала активну участь у розробленні засад створення дитячого садка нового типу, в підготовці кадрів для нього. Її праця Практична робота в дитячому садку» (1915) стала керівництвом з найважливіших питань виховної роботи для вихователів дитячих садків.

У педагогічному процесі дитячого садка Л. К. Шлегер велике місце відводила вільним іграм і заняттям дітей, виявленню й розвитку їхніх творчих здібностей, самовихованню; багато уваги приділяла створенню виховуючого середовища.

 



Читайте також:

  1. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
  2. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
  3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  4. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
  5. В галузі фізичного виховання
  6. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
  7. Взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку психіки
  8. Види виховання
  9. Витікання рідини через отвори та насадки
  10. Виховання в Афінах
  11. Виховання в дошкільному віці
  12. Виховання в учнів творчого ставлення до занять.




Переглядів: 3812

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Думки про вільну школу | СЕРЦЕ ВІДДАЮ ДІТЯМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.