• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Склад та структура витрат

За даними таблиці 10.9 можна дійти висновку, що фактичні загальні витрати були менші за базові на 4 тис. грн. Найбільша зміна відбулася у вартості витрачених на виробництво матеріалів, які зменшилися в порівнянні з базовим періодом на 6 тис. грн.; амортизаційні витрати збільшились на 4 тис. грн. порівняно з базовим періодом; збільшились витрати на оплату праці на 4 тис. грн., а також відрахування на соціальні заходи - на 1 тис. грн. Але структура витрат суттєво не змінилася. Найбільшу питому вагу у структурі фактичних витрат займали матеріальні витрати - 51,95%, а у базисному періоді - 52,83 %.

За результатами аналізу структуривитрат за елементамианалітик можезробити наступні висновки:

- зміна питомої ваги витрат на заробітну плату - характеризує зміни трудомісткості продукції: збільшення питомої ваги таких витрат є наслідком збільшення трудомісткості продукції, і навпаки;

- зміна питомої ваги матеріальних витрат -визначає змінипродуктивності праці: збільшення питомої ваги матеріальних витрат є наслідком зростання продуктивності праці, і навпаки;

- зміна питомої ваги амортизаційних відрахувань - характеризує зміни технічного рівня виробництва, амортизаційної політики підприємства.

Таким чином, вивчення структури витрат за наведеними елементами (а при необхідності і за найважливішими їх складовими частинами), а також змін, які відбулися за звітний період, дає можливість оцінити раціональність такої структури та зробити висновок про необхідність і можливість її зміни в напрямі зниження матеріало- або трудомісткості.

Аналіз операційних витратза статтями витрат (за статтямикалькулювання)

Для контролю і аналізу витрат, поряд з обліком їх за економічними елементами, застосовується групування витрат за статтями калькулювання, у розрізі яких обчислюється собівартість продукції.

Статті витрат (статті калькулювання) – це певний вид витрат, що формують виробничу собівартість окремих видів продукції і продукції загалом. Це можуть бути одноелементні, так і комплексні статті витрат, які охоплюють декілька видів економічних елементів витрат.

Аналіз операційних витрат за статтями є важливою складового оцінки результатів господарювання підприємства. Його результати дають можливість встановити, за якими статтями є економія, а за якими - перевитрачання, тим самим визначаючи конкретні напрями оптимізації рівня собівартості продукції, подальшого вивчення можливих резервів її зменшення.

Аналіз витрат за статтями калькулювання передбачає визначення абсолютного та відносного відхилення за статтями витрат, порівнюючи фактичні дані з даними за минулі періоди, прогнозними (плановими); обчислення частки кожної статті в загальній сумі витрат, структурних зрушень, що відбулися; надання оцінки змін кожної статті.

У процесі аналізу у першу чергу приділяється увага статтям, за якими були допущені значні перевитрати, непродуктивні витрати та втрати, а також тим, які займають значну питому вагу в собівартості продукції.

Класифікація витрат за калькуляційними статтями розкриває цільове призначення витрат і їх зв'язок з технологічним процесом. Дане групування використовується для обчислення витрат за видами виготовленої продукції та місцем їх виникнення (за цехами, ділянками тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування, технологічного процесу, продукції,що виготовляється. Встановлення переліку та складу статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) віднесене до компетенції підприємства та має бути регламентоване його обліковою політикою.

Витрати операційної діяльності при їх класифікації за статтями витрат (статтями калькулювання) поділяються на :

- витрати, що враховуються при визначенні виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) – прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Конкретний перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно;

- собівартість реалізованих товарів, запасів та іноземної валюти;

- витрати, що не враховуються при визначенні виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) – адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

З урахуванням вимог П(С)БО 16 промислові підприємства можуть використовувати такі калькуляційні статті:

- сировина і матеріали;

- купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств;

- паливо і енергія на технологічні цілі;

- зворотні відходи (вираховуються);

^- основна заробітна плата виробничих робітників;

- додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- відрахування на соціальне страхування;

- витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції ;

- витрати на утримання і експлуатацію обладнання ;

- цехові витрати ²;

- загальновиробничі витрати.

За способом перенесення вартості на продукцію (способом віднесення до виробничої собівартості окремих видів продукції, віднесення на діяльність окремих центів відповідальності тощо) операційні витрати поділяються на прямі і непрямі.

Прямими витратами є такі види операційних витрат, які в повному обсязі можуть бути віднесені до конкретного результату операційної діяльності (наприклад, віднесені до виробничої собівартості певного виду продукції). До прямих витрат належать: прямі матеріальні витрати (витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів), прямі витрати на оплату праці (з/п та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг); інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До непрямих витрат належать такі види операційних витрат, які пов’язані з виробництвом кількох або усіх видів продукції підприємства. Вони утворюють комплексні статті калькулювання, які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі. Непрямі витрати за встановленою методикою розподіляються між окремими видами продукції.

Вихідними даними для аналізу структури операційних витрат за статтями витрат є результати розрахунків:

- виробничої собівартості продукції;

- розподілу непрямих загальновиробничих витрат;

- кошторису адміністративних витрат;

- кошторису витрат на збут продукції.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
8. VІ. План та організаційна структура заняття
9. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
10. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій

Переглядів: 4447