Основні (словникові) форми іменника (прикметника)

Іменники та інші змінні частини мови запам’ятовуються в основній (словниковій) формі. Для іменників – це три форми: Nom. sing., Gen. sing. і рід.

Наприклад:

terra, terrae, feminīnum – земля;

popŭlus, popŭli, masculīnum – народ;

acĭdum, acĭdi, neutrum – кислота;

homo, homĭnis, masculīnum – людина;

status, status, masculīnum – стан;

res, rei, feminīnum – річ, справа.

Скорочена форма запису:

terra, ae, f; popŭlus, i, m; acĭdum, i, n; homo, ĭnis, m;

status, us, m; res, rei, f.

Nota bene!

Форма називного відмінка – це назва об’єкта чи явища, позначуваного цим словом. Крім того, за закінченням називного відмінка визначається граматичний рід іменника. За формою родового відмінка визначається: а) відміна; б) основа. Якщо від форми родового відмінка однини відкинути закінчення, то отримаємо основу, яка називається практичною. В іменникові terra, ae,f практична основа – terr-, історична – terrā-. Прикметник слід запам’ятати у трьох формах: masculīnum (чоловічий рід), feminīnum (жіночий рід), neutrum (середній рід), наприклад, magnus, a, um – великий, а, е.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лексичний мінімум	\|	Перша відміна (Declinatio prima)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.