Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Лексичний мінімум

Латинські слова

atque – також, і

ausculto, āvi, ātum, āre – вислуховувати

bene – добре

bis – двічі

cito – швидко

clamo, āvi, ātum, āre – кричати

cogĭto, āvi, ātum, āre – думати

consentio, sensi, sensum, īre –погоджуватись

credo, dĭdi, dĭtum, ĕre – вірити

cum – коли

cur – чому

debeo, ui, ĭtum, ēre – бути зобов’язаним, мусити

declamo, āvi, ātum, āre – заявляти

dico, dixi, dictum, ĕre – говорити

disco, didĭci, – , ĕre – вчитися

divĭdo, divīsi, divīsum, ĕre – ділити

do, dedi, datum, āre – давати

doceo, ui, ctum, ēre – навчати

dum – поки

ergo – отже

et – і

festīno, āvi, ātum, āre – поспішати

fido, fisus sum, ĕre – вірити, довіряти

impĕro, āvi, ātum, āre – наказувати

labōro, āvi, ātum, āre – працювати

Latīne – по-латинськи

lente – повільно

male – погано

milĭto, āvi, ātum, āre – боротися

multum – багато

narro, āvi, ātum, āre – розповідати

non solum,...sed etiam – не тільки, а й

noto, āvi, ātum, āre–зауважувати, звертати увагу

obdūro, āvi, ātum, āre – мати витримку, терпіння

perpendo, pendi, pensum, ĕre – зважувати

persto, stiti, (statum), āre– триматися, твердо стояти

quaero, sīvi, sītum, ĕre – шукати

que – і

qui – хто

quid – що

reperio, reppĕri, repertum, īre –знаходити

salveo, ēre, – , – бути здоровим

scribo, scripsi, scriptum, ĕre – писати

sed – але

semper – завжди

spero, āvi, ātum, āre – сподіватися

spiro, āvi, ātum, āre – дихати

taceo, ui, cĭtum, ēre – мовчати

valeo, ui, ĭtum, ēre – бути здоровим, мати силу

veto, ui, ĭtum, āre – забороняти

video, vidi, visum, ēre – бачити

vivo, vixi, victum, ĕre – жити

Українські слова

бути повинним, мусити – debeo, ui, ĭtum, ēre

вчитися – disco, didĭci, – , ĕre

добре – bene

завжди – semper

мовчати – taceo, ui, cĭtum, ēre

не тільки..., а й – non solum, ...sed etiam

писати – scribo, scripsi, scriptum, ĕre

погано – male

працювати – labōro, āvi, ātum, āre

розповідати – narro, āvi, ātum, āre

Вправи

1. Знайдіть основу інфекта і визначіть дієвідміну:

festīno, āre fido, ĕre quaero, ĕre

valeo, ēre taceo, ēre veto, āre

spiro, āre consentio, īre debeo, ēre

video, ēre reperio, īre divĭdo, ĕre

2. Провідміняйте в praesens indicatīvi actīvi й утворіть наказовий спосіб від таких дієслів:

vivo, ĕre video, ēre

ausculto, āre consentio, īre

3. Перекладіть українською мовою:

valēmus, spirant, scribis, consentiunt, dividĭtis, clamas, vetat, credunt, taceo, vide!, sperāte!, noli clamāre!, nolīte festināre!

4. Перекладіть латинською мовою:

Ти говориш, вони розповідають, ми надіємось, ви бачите, я пра­цюю, він мовчить, вони кричать, шукай!, забороняйте!, не мовчи!, не пишіть!

5. Прочитайте і перекладіть граматичні терміни:

numĕrus singulāris; coniugatio tertia; tempus imperfectum indicatīvi passīvi; persōna prima; modus imperatīvus; infinitīvus praesentis passīvi.

6. Від дієслів narrāre, discĕre, tacēre, reperīre, perpendĕre утворіть praesens indicatīvi actīvi 3-ї особи однини і множини.

7. Від яких латинських слів походять українські деривати:

лаборант, дисципліна, дебет, валентність, віварій, нотація, декламація, консенсус, дивіденд, дивізія.


ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)

Nulla est doctrīna sine lingua Latīna Не має жодної науки без латинської мови

Іменники, прикметники і займенники в латинській мові мають граматичні категорії роду (genus), числа (numĕrus), відмінка (сasus) і відміни (declinatio).

У латинській мові є:

1. Три роди (Genĕra):

а) masculīnum (m) – чоловічий рід

б)feminīnum (f) – жіночий рід

в) neutrum (n) – середній рід.

2. Два числа (Numĕri):

а) singulāris– однина

б) plurālis – множина.

3. Систему латинської відміни утворюють шість відмінків (Сasus):

nominatīvus(Nom.) – називний відмінок (хто? що?)

genetīvus (Gen.) – родовий відмінок (кого? чого?)

datīvus (Dat.) – давальний відмінок (кому? чому?)

accusatīvus (Acc.) – знахідний відмінок (кого? що?)

ablatīvus(Abl.) – аблатив або орудно-місцевий відмінок (ким? чим? на кому? на чому? де? коли? звідки?)

vocatīvus(Voc.) – кличний відмінок.

Примiтка. Латинський аблатив поєднав значення трьох самостійних індоєвропейських відмінків: 1) instrumentālis (інструментальний або орудний відмінок), що означає знаряддя або засіб дії; 2) locatīvus (місцевий відмінок), що означає місце дії; 3) ablatīvus (віддільний відмінок), що означає предмет або особу, від якого щось віддаляється). Свою назву ablatīvus отримав від останнього значення.

4. П’ять відмін (Declinatio) іменників, три відміни прикметників.

Залежно від закінчення історичної основи латинські іменники діляться на п’ять відмін (declinatio):

Перша відміна – основа на

Друга відміна – основа на – -ŏ /-ĕ

Третя відміна – основа на приголосний звук або

Четверта відміна – основа на

П’ята відміна – основа на -ē.

Оскільки історичну основу через злиття її голосного звука із закінченням важко виділити, то приналежність іменника до відміни практично визначається за закінченням родового відмінка однини (genetīvus singulāris).

Закінчення genetīvus singulāris першої – п’ятої відмін:

Відміна І ІІ ІІІ ІV V
Закінчення -ae -ĭs -ūs -ēi

Графічно відміни залежно від роду можна зобразити так:

Прикметники поділяються на три відміни. Вони мають ті самі закінчення в родовому відмінку однини, що й іменники відповідної відміни.


Читайте також:

  1. Визначення. Точки максимуму й мінімуму функції називаються точками екстремуму.
  2. З попередньої умови обирають такі настройки, які забезпечують мінімум обраного критерія (лінійного або квадратичного).
  3. Заробітна плата і прожитковий мінімум
  4. Значення прожиткового мінімуму у соціальній сфері
  5. Лексичний мінімум
  6. Лексичний мінімум
  7. Лексичний мінімум
  8. Лексичний мінімум
  9. Лексичний мінімум
  10. Лексичний мінімум
  11. Лексичний мінімум
  12. Лексичний мінімум




Переглядів: 1435

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Дієслово sum, esse (бути) | Основні (словникові) форми іменника (прикметника)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.