• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Цілі українського дисидентського руху

Домогтися конституційними методами виходу України зі складу СРСР, створення незалежної української держави.

За допомогою мирних форм боротьби (гуртки, союзи, об'єднання, комітети) сприяти процесу осмислення радянським суспільством трагедії тоталітаризму в СРСР, шляхів демократизації системи'.

Усіляко сприяти формуванню демократичного мислення, політичної культури в насе­лення.

Особливості дисидентського руху в Україні

Дисидентський рух був загальноукраїнським явищем, він виник у всіх регіонах України.

Дисидентський рух охопив практично всі соціальні верстви суспільства. Дисидентський рух був масовим, організованим (союзи, об'єднання, комітети).

Організації дисидентів в Україні

Організації дисидентів проводили таку діяльність:

• Критикували радянську систему, партійні методи керівництва країною.

• Вимагали припинити політику русифікації, забезпечити умови для збереження і роз­ витку української культури.

• Пропагували ідею незалежності України.

• Створювали клуби творчої молоді («Супутник» у Києві, «Пролісок» у Львові 1 багать­ ох інших містах).

• Організовували конференції, мітинги, видання книг, брошур. Значною подією в історії дисидентського руху був випуск у 1965 р. праці відомого літературного критика, дисидента І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

Діяльність дисидентів була кваліфікована державними органами влади якнезаконна.Проти активних членів дисидентських організацій і їхніх лідерів були проведені вЇ961 -1965 р. судові процеси. Багато відомих дисидентів були засуджені допозбавлення волї на значний термін, засланню. Наприклад, Л. Лук'яненко був засуджений і присуджений до смертного вироку, заміненому 15-літнім ув'язненням у таборах і 10-літнім засланням.

Репресіям піддалися П. Григоренко, І. Світличний, П. Заливаха, В. Мороз. Частина ди­сидентів до судової відповідальності не була притягнута, але з ними провели «бесіди» уКДБчи в партійних керівних інстанціях. Засоби масової інформації покритикували всіх діячів культури, у творчості і громадянській позиції яких вбачалося інакомислення, критичні настрої.

У цих умовах національно-визвольний рух не міг домогтися реалізації своїх цілей.

Виписки з книги І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

От і радіємо з денаціоналізації десятків народів, з успіхів русифікації, того, що, мовляв, понад десять мільйонів неросіян у Союзі за останнім переписом назвали «рідною» російську мову і зріклися своєї мови. І ставимо це в заслугу «великому й могучему русскому язьїку», забуваючи, що усі великі росіяни вбачали велич і вроду своєї мови зовсім не в її нібито здатності витісняти й заміняти собою інші і славили Її лише тоді й остільки, коли й оскільки йшлося про обстоювання її для себе, а не поши­рення її на інших.

... Щоб десятки наційСРСР «добровільно» відмовилися від своєї мови й на­ціональності, для цього потрібно дуже багато, непомірне багато неправди й неспра­ведливості. Бо ж в атмосфері правди й справедливості безглузда й дика сама поста­новка такого питання, такої мети: спеціально відмовлятися, цілим народом відмовлятися від своєї мови... Кому і що це дає?... Потрібно багато несправедливості і неправди щодо минулої історії цих народів, щодо марксизму-ленінізму, щодо суті комунізму, щодо характеру тих процесів, які відбуваються на наших очах. Чи при цьому можливе буде створення тієї високолюдяної й високоморальної атмосфери, з якою тільки й пов'язується в наших поглядах комунізм.

Опозиційний рух

Опозиційний-рух, виникнувши в роки «хрущовської відлиги», уже тоді розцінювався керівництвом країни як небезпечне суспільне явище. У1963 - 1965 рр. були проведені таємні арешти десятків дисидентів. Але це не зломило борців за демократію.

Читайте також:

1. Антифеодальна боротьба українського народу
2. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.
3. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
4. Боротьба українського народу проти німецько-австрійської окупації та гетьманату.
5. Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.
6. Брестська церковна унія і її наслідку для українського народу.
7. В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти вже зараз видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу.
8. В чому була провідна роль української шляхти як верхівки українського суспільства в політичному житті XIV-XVI ст.
9. Вивіз давальницької сировини українського замовника за межі митної території україни і ввіз в україну готової продукції
10. Види українського козацтва
11. Визвольна революція українського народу сер. 17 століття. Воєнні дії 1648-1649 р.р.
12. Визначте місце України в планах імперіалістичних держав напередодні та на початку Першої Світової війни. В чому полягала трагедія українського народу в цій війні?

Переглядів: 2324