• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

І види адміністративних стягнень

Адміністративна відповідальність - це вид юри­дичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністра­тивне правопорушення, заходів державного примусу. Це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадо­вою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли 16-річного віку.

Основні ознаки адміністративної відповідальності по­лягають у тому, що вона:

1) є засобом охорони встановленого державою право­порядку;

2) нормативно визначена і полягає в застосуванні (реа­лізації) санкцій правових норм;

3) є наслідком винного антигромадського діяння;

4) супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;

5) пов’язана з примусом, з негативними для правопо­рушника наслідками (морального або матеріального ха­рактеру), яких він має зазнати;

6) реалізується у відповідних процесуальних формах. Похідні ознаки адміністративної відповідальності ви­значаються її юридичною природою.

Не підлягають адміністративній відповідальності особи, які діяли: у стані крайньої необхідності (для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода); у стані необхідної оборони (при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони); у стані неосудності (особа не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану).

Мірою відповідальності є адміністративне стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адмініст­ративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративне стягнення - необхідний право­вий наслідок порушення (невиконання) адміністра­тивних заборон, що полягає в осуді поведінки по­рушника і обмеженні його особистих благ, матеріаль­них та інших правових інтересів, у чому виражається оцінка вчиненого діяння.

За вчинення адміністративних правопорушень можуть за­стосовуватися такі види адміністративних стягнень:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого громадя­нинові (права керування транспортними засобами, права по­лювання);

6) виправні роботи;

7) громадські роботи;

8) адміністративний арешт.

Попередження (ст. 26 КУпАП) застосовується як самостійна міра покаран­ня за вчинення незначних адміністративних порушень, а також щодо осіб, які вперше вчинили проступок і при цьому мають добрі характеристики. Зміст попередження як міри адміністративного стягнення полягає в офіційному, від імені держави, осудженні протиправного діяння органом адміністративної юрисдикції й у попередженні правопорушника про неприпустимість таких дій надалі. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі.

Штраф (ст. 27 КУпАП) є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення. Штраф повинен бути сплачений порушником не пізні­ше 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення даного стягнення, а у випадку оскарження або опротестування - 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Якщо штраф накладено на особу у віці від 16 до 18 років, а в нього відсутній самостій­ний заробіток, то штраф стягується з батьків або осіб, що їх замінюють.

У випадку несплати штрафу у встановлений термін по­станова про накладення стягнення направляється для ут­римання відповідної суми з грошових прибутків правопо­рушника. Якщо утримати штраф із цих прибутків не має можливості, посадовою особою виноситься постанова про накладення штрафу судовим виконавцем при районному (міському) суді. Судовий виконавець спрямовує стягнення штрафу на особисте майно правопорушника.

Оплатне вилучення предмета (ст. 28 КУпАП), який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат з реалізації вилученого предмета.

Конфіскація предмета (ст. 29 КУпАП), який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Позбавлення спеціального права (ст. 30 КУпАП), наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Ця міра застосовується щодо тих суб’єктивних прав, які раніше були надані суб’єкту органами державного управління. Якщо громадянин неправильно використовує нада­не йому право, орган державного управління тимчасово позбавляє його цього права.

Виправні роботи (ст. 31 КУпАП)застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти відсотків її заробітку в дохід держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи районним судом (суддею). Виправні роботи призначаються тільки як основне стягнення й відбуваються виключно за місцем постійної роботи правопорушника. Відрахування здійснюються із заробітку за основним місцем роботи, за сумісництвом, гонорарів, одержуваних за договорами і трудовими угода­ми. Вони не допускаються з пенсій, грошової допомоги, виплат одноразового характеру.

Громадські роботи (ст. 30¹ КУпАП)полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Адміністративний арешт (ст. 32 КУпАП). Цей захід відповідальності встановлено за адміністративні правопо­рушення, що за ступенем громадської безпеки наближа­ється до злочинів. Він є найбільш суворим з усіх видів адміністративних стягнень. Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи районним судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок; жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років; до осіб, які не досягли вісімнадцяти років; до інвалідів першої і другої груп.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні.

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) застереження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти
років адміністративних правопорушень, передбачених ст. 13 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Законом передбачені також заходи адміністративного примусу, а саме:

попереджувальні (перевірка документів, заборона випуску на лінію несправного автотранспорту);

заходи адміністративного припинення (затримання правопорушника, огляд і вилучення речей);

примусове лікування;

безпосередній фізичний вплив (застосування спеціальних засобів, зброї);

заходи адміністративного стягнення.

Закон визначає органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. До них належать:

адміністративні комісії при виконавчих комітетах місцевих рад;

районні суди;

органи внутрішніх справ, державні інспекції тощо.

Контрольні питання:

1. Визначте предмет і метод адміністративного права.

2. Назвіть джерела адміністративного права.

3. Вкажіть особливості адміністративних правовідносин.

4. Що таке державне управління?

5. Які принципи державного управління?

6. Хто є суб’єктом адміністративних правовідносин?

7. Що таке державна служба?

8. Які основні завдання державної служби?

9. Які права і обов’язки державного службовця?

10. Що таке адміністративне правопорушення?

11. Визначте склад адміністративного правопорушення?

12. Які ознаки адміністративного правопорушення?

13. Що таке адміністративна відповідальність?

14. Які види адміністративних стягнень передбачені законодавством?

15. В чому особливість адміністративної відповідальності неповнолітніх?

Читайте також:

1. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
2. АРХІВИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ТА СУДОВИХ УСТАНОВ ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (15 СТ. – 1-А ПОЛОВИНА 17 СТ.)
3. Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
4. Види адміністративних послуг
5. Види адміністративних правовідносин.
6. Види адміністративних правопорушень.
7. Види адміністративних стягнень
8. Види адміністративних стягнень
9. Види адміністративних стягнень
10. Види адміністративних стягнень.
11. Види адміністративних стягнень.
12. Види адмінстягнень: (Ст24 КЗпАП)

Переглядів: 350