Ковтання і просування їжі стравоходом

Харчова грудка подразнює рецептори слизової оболонки зіва і глотки. Збудження передається в довгастий мозок, а звідти по відцентрових нервах — до м’язів, які беруть участь у ковтанні, і викликає їх скорочення. Ковтання — складний рефлекторний акт, у якому беруть участь м’язи язика, глотки та гортані, спрямовані на опускання надгортанника (рис.61). Надгортанник закриває шлях харчовій грудці (кашці) у дихальні шляхи. Водночас м‘яке піднебіння підіймається і закриває їй шлях до носоглотки. Якщо людина під час їжі розмовляє, сміється, робить різні рухи, грудка їжі може потрапити в дихальні шляхи, що спричинить сильний кашель, який дасть змогу відхаркнути грудку.

Їжа, подрібнена у ротовій порожнині і просочена слиною, сформована у харчові грудки, через зів надходить у глотку, а з неї у стравохід. Стравохід — м’язова трубка довжиною у дорослої людини — 25 см, у новонародженої дитини — 10 см, у дворічної — до 20 см. Стінки стравоходу складаються з трьох оболонок: слизової, м’язової і сполучнотканинної. Епітелій захищає стравохід при рухові по ньому харчової грудки. У дітей слизова оболонка стравоходу багата на кровоносні судини, ніжна, легко може бути поранена грубою їжею.

Проковтнута харчова грудка рефлекторним скороченням кільцевих м’язів стравоходу просувається в шлунок. Рідка їжа проходить по стравоходу за 2 – 3 сек., а густа — 6 – 8 сек.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає біологічне значення травлення?

2. Назвіть органи травної системи. Визначте взаємозв‘язок анатомічних особливостей травної системи з її функціями.

3. Охарактеризуйте будову, функції, кількість зубів залежно від віку людини.

4. Дайте характеристику травлення у ротовій порожнині.

5. Поясніть, які рефлекси беруть участь у процесах виділення слини.

З історії науки

· Прибічником розвитку вчення про хімічний характер процесів в організмі людини був нідерландський вчений Ван-Гельмон (1577-1644). Він вважав, що жоден процес в організмі неможливий без ферментів.

· Професор Лейденського університету Франциско Сільвій (1614-1672) вважав, що причиною хвороб людини є зміни реакцій рідких середовищ організму, передусім слини і панкреатичного соку. На його думку, в слині, панкреатичному соку, жовчі, лімфі є особливі незнані ще речовини – ферменти, які перетворюють одні речовини в інші. Кінцеві продукти цих перетворень бувають кислі або лужні. Від кількісного й якісного співвідношення цих речовин і залежить здоров’я людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регуляція слиновиділення	\|	Еволюційний процес

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.