Тенденції розвитку міжнародного ринку праці

Глобалізації.

Тема: Міжнародне співробітництво та інтеграція у світовий ринок праці в період посилення

1. Тенденції розвитку міжнародного ринку праці. Сучасні моделі регулювання світових
тенденцій зайнятості та соціально-трудових відносин. Міжнародна організація з питань
міграції (МОМ).

2. Міжнародна організація праці (МОП). Основні конвенції МОП з питань регулювання
ринку праці та соціально-трудових відносин.

Міжнародний, або світовий, ринок праці —це система відносин, що виникають з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту, які склалися через нерівномірність кількісного та якісного розміщення робочої сили по країнах світу та розбіжності в національних підходах до її відтворення.

Основними тенденціями розвитку міжнародного ринку праці є його глобалізація, посилення міграційних процесів, розширення використання міжнародних трудових норм тощо.

Глобалізація ринку праці,яка являє собою формування єдиного механізму узгодження попиту та пропозиції робочої сили незалежно від країни проживання тієї чи іншої людини, розвивається на фоні глобалізації економіки. Причини пожвавлення цього процесу такі: формування системи міжнародного поділу праці, розвиток світової інфраструктури та світової валютної системи; міжнародна міграція населення; стрімке зростання світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій; швидкі технологічні зміни.

Головною проблемою, яка виникає внаслідок глобалізації економіки, є обмеження можливостей формування макроекономічної політики, в тому числі в галузі праці та соціально-трудових відносин. Річ у тім, що глобалізація економіки сприяє поглибленню вже існуючої нерівності в сферах продуктивності праці, доходів, матеріального благополуччя та заважає досягненню рівності можливостей в соціально-трудових відносинах.

Залежно від мети, переміщення людей у міжнаціональному територіальному просторі можна назвати міжнародною міграцією населення, трудовою міграцією, навчальною міграцією, оздоровчою міграцією, міжнародним туризмом, а також транзитними, службовими та приватними переміщеннями.

Явище міжнародної міграції населеннядосить давнє і залишило помітний слід у розвитку людства. Поняття «міжнародна міграція населення» відрізняється від інших понять тим, що його вживають у разі зміни постійного місця проживання за такими первісними мотивами: соціальними, політичними, національними, сімейними, релігійними, особистими. Поняття «міжнародний туризм», «транзитне, службове та приватне переміщення» відрізняються зміною місця знаходження громадян будь-якої країни з відповідною метою.

Відмінність понять «міграція населення» і «трудова міграція» також полягає в основній меті. Якщо міграція населення— це переміщення людей (сімей) у міжнародному територіальному просторі з метою пошуку нового місця постійного проживання, то міграція трудових ресурсів- це переміщення людей у міжнародному територіальному просторі з метою пошуку місця роботи без зміни місця постійного проживання. Міжнародну трудову міграцію можна також розглядати як форму міжнародних економічних відносин, яка полягає в переливанні трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

Основні причини виникнення та існування міжнародної трудової міграції:

а) з боку країн-донорів:

велика густота населення, що може пояснюватись, зокрема,
демографічним бумом в деяких країнах (наприклад, в Індії, Китаї, Нігерії); «>

- масове безробіття, зумовлене науково-технічним прогресом (є фактором створення техніки, що потребує менше обслуговуючого персоналу), закриттям добувних галузей внаслідок

вичерпності природних ресурсів, недостатньо виваженою соціальною політикою деяких

держав, змінами в потребах тієї чи іншої продукції, на якій спеціалізується країна;

- низький життєвий рівень і порівняно низька заробітна плата;

- виробнича необхідність (для спеціалістів, які працюють у країнах, що розвиваються);
б) з боку країн-реципієнтів:

- потреба в додатковій висококваліфікованій робочій силі;

- потреба в додатковій дешевій (для малокваліфікованої роботи) і мобільній робочій силі;

- порівняно висока заробітна плата.

Серед факторів, що сприяють розвитку міграційних процесів, найбільш суттєвими є:

висока швидкість розповсюдження інформації;

швидкий розвиток міжнародних пасажирських сполучень;

розвиток засобів комунікації.

Регулювання міжнародних міграційних процесівздійснюється на основі національних міграційних політик. У багатьох розвинених країнах створено чітку систему імміграційного захисту своїх кордонів, яка працює за принципом визначення корисності для держави зовнішніх міграційних потоків, і залучення до країни, в разі потреби, іноземних фахівців і робітників певного професійно-кваліфікаційного спрямування. Як частина національної міграційної політики вона покликана надійно захищати внутрішній ринок праці, а також створювати засади соціально-правового захисту трудящих-емігрантів.

Головною метою державної міграційної політики має бути сприяння забезпеченню безпеки країни, нарощуванню її економічного потенціалу і зростанню добробуту трудящих. Розрізняють міжнародне адміністративно-правове та економічне регулювання міграційних процесів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Корпоративна система» в Італії.	\|	Відносин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.