Урок 31 Вчимося ввічливості

РОЗДУМС. Рачинець

Я людина в цім світі –

Отже, значу багато:

Можу сіяти квіти

І розщеплювать атом,

Можу в небо літати,

Повертатися знову,

Навіть пам’яттю стати

Для нащадків у слові…

Сію дитині В серденько ласку. Сійся-родися Ніжне “Будь ласка”, Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе – Слово у серці, Як зернятко в ниві. “Доброго ранку!” “Світлої днини”, - Щедро даруй ти людям, дитино.

Чи можу я бути ввічливим?

Звісно, що кожній людині хочеться, щоб її друзі, сусіди й навіть зовсім незнайомі перехожі завжди ставилися до неї уважно, по-доброму, любили й поважали, щоб ніхто не робив зауважень. Але тепло й увагу потрібно заслужити, адже ніхто нічого не робить просто так. По-доброму, з теплом і увагою оточуючі люди ставляться тільки до вихованої, ввічливої людини. Тільки таку людину всі люблять і поважають. Тільки в такої людини є вірні й надійні друзі, з якими ніколи не буває нудно.

«Ввічливість - це одна з тих якостей,

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зачарована синагога	\|	Які можна оцінити належним чином,

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.