• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Неправомірне збирання, використання та розголошення комерційної таємниці

Поняття «комерційної таємниці» трапляється в декількох нормативно-правових актах. Згідно зі ст. 505 ЦК України, ко­мерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона нале­жить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предме­том адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю ін­формацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які, відповідно до закону, не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Відповідно до ст. 36 ГК України, відомості, пов'язані з ви­робництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною та­ємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комер­ційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їхнього захисту визначає суб'єкт господарювання відповідно до закону.

Згідно з «Інструкцією про організацію та проведення конт­рольних заходів щодо фінансово-господарської діяльності на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфе­ри управління Міністерства вугільної промисловості України та щодо яких Міністерство здійснює корпоративне управління», затвердженою Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 200 від 08.06.2007, комерційна таємниця - склад і обсяг відомостей, що визначені керівником підконтрольного об'єкта відповідно до чинного законодавства України. Не є комерційною таємницею установчі документи, документи, що дозволяють займатися господарською діяльністю, інформація за всіма встановленими формами державної звітності, дані, по­трібні для обчислення й сплати податків (інших обов'язкових платежів) та документи про їхню сплату й платоспроможність підконтрольного об'єкта тощо^[69].

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 09.08.93 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці», комерційну таємницю не становлять: установчі документи, документи, що дозволяють за­йматися підприємницькою чи господарською діяль­ністю та її окремими видами;

інформація за всіма встановленими формами дер­жавної звітності;

дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й поса­дами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов'язкових пла­тежів;

інформація про забруднення навколишнього при­родного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, що, відповідно до чинного законодавства, підлягають оголошенню. Підприємства зобов'язані подавати перелічені у цій поста­нові відомості органам державної виконавчої влади, контролю­ючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам, відповідно до чинного законодавства, за їхньою вимогою^[70].

Майновими правами інтелектуальної власності на комер­ційну таємницю є: (1) право на використання комерційної таємниці; (2) виключне право дозволяти використання ко­мерційної таємниці; (3) виключне право перешкоджати не­правомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці; (4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка право­мірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Органи державної влади зобов'язані охороняти від недо­бросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого за­коном дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Цю інформацію охороняють органи дер­жавної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного ко­мерційного використання. Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом.

Неправомірним збиранням комерційної таємниці вва­жають добування протиправним способом відомостей, що, відповідно до законодавства України, становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.

Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, з відо­мостями, що, відповідно до законодавства України, станов­лять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням відповідних обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.

Схиленням до розголошення комерційної таємниці є спо­нукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням відповідних обов'язків відомості, що, відповідно до законодавства України, становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.

Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час плануван­ня чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповно­важеної на те особи відомостей, що становлять, відповідно до законодавства України, комерційну таємницю.

Читайте також:

1. XIII. Використання амортизаційних відрахувань
2. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
3. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
4. Аналіз використання капіталу.
5. Аналіз використання матеріальних ресурсів
6. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
7. Аналіз використання обладнання.
8. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
9. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
10. Аналіз використання фонду робочого часу.
11. Аналіз ефективності використання активів (капіталу)
12. Аналіз ефективності використання каналів розподілу

Переглядів: 663