Державна мовна політика України та право національних меншин на освіту
Шановне товариство!
Я хочу звернути Вашу увагу на складність і болючість обговорюваного питання.
Як відомо, національна меншість – національність, яка за чисельністю становить меншість порівняно з основною масою населення країни.
У нашому розумінні до національних меншин можна віднести: німців (Донбас), поляків («Новий Світ»), греків (Маріуполь, Азовське узбережжя), татарські поселення (Крим). У колі наших інтересів – мова їхнього спілкування.
Наявність у державі мовних груп, що послуговуються мовою, яка відрізняється від державної, потребує вирішення мовної проблеми в усіх сферах її виявлення. На наш погляд, найважливішою з цих сфер є галузь освіти.
Вступ до Ради Європи, декларування українською владою євроінтеграційних перспектив не тільки додає Україні нових прав, але й покладає на неї всю повноту відповідальності за дотримання безпеки і стабільності в Україні, зобов’язує виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання.
…
Шановні колеги!
Виходячи з вищевикладеного, доходимо висновку, що, визнаючи за кожним громадянином право на вільне користування рідною мовою, Конституція України, проголосивши українську мову державною, гарантує вільний розвиток використання і захист усіх мов національних меншин. Разом з тим меншини повинні вивчати державну мову, історію, культуру та традиції більшості. Отже, справа за нами, носіями і цінителями рідної мови!
ЗАВДАННЯ 3. Перечитайте вже відомий Вам науковий текст (завд. 7, розд.VII), трансформуйте його писемну форму в усне повідомлення, використавши необхідні етикетні конструкці і охарактеризуйте, як втілюється культура мовлення у професійному науковому спілкуванні.
ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте початкові фрази службових листів, визначте, які листи можуть починатися такими фразами.
1.Офіційно підтверджуємо свою згоду на...
2. Висловлюємо свою найщирішу вдячність за...
3. Будь ласка, повідомте нам про те, що...
4. Раді повідомити Вам, що...
5. На жаль, ми не можемо прийняти Вашої пропозиції...