• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Довгостроковий кредит починають погашати після закінчення встановленого терміну його освоєння.

Однією з форм споживчого кредитування є кредитна картка. Вона являє собою пластинку з ідентифікатором власника (воло­даря), виготовлену з матеріалу, який важко підробити. Картки емітуються банками і видаються клієнтам, як правило, безоплат­но або за невелику щорічну плату. Умовою їх одержання є платоспроможність клієнта. За кожною карткою встановлюється ліміт кредитування.

Власника кредитної картки обслуговує банк, який її видав, і торговельна організація. Для останньої кредитна картка слугує гарантією відкриття покупцеві кредиту в банку. Обслуговування клієнта за допомогою кредитної картки здійснюється за такою схемою. Торговельні організації передають у банк, який видав кредитну картку, рахунки за товари, продані власникові карток. Банк їх сплачує, тобто перераховує кошти на поточний рахунок торговельної організації. За цю послугу стягується плата у вигля­ді комісії від вартості сплачених рахунків. Паралельно торговельна організація щомісячно передає власникові картки рахунки за куплені протягом місяця товари. Протягом певного строку (звичайно 25 діб) рахунки можуть бути сплачені безпроцентно, а пізніше — конвертуються в позичку. Отже, виникають зо­бов'язання власника кредитної карточки перед банком. Позичка повинна періодично погашатися клієнтом, тому що при непогашенні боргу вичерпується ліміт кредитування. Цей ліміт може бути збільшеним або скороченим залежно від регулярності пога­шення клієнтом заборгованості банку.

Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з:

- комісії, яка стягується з торговельної організації при сплаті рахунків за відпущені власникові кредитної картки товари;

- щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо вона стягується);

- процентів за кредит, що надається власникам карток у ме­жах ліміту кредитування.

Іпотечний кредит— довгострокові позички, що надаються банками під заставу нерухомості — землі і будівель виробничого й житлового призначення. В основу цього кредиту покладена іпотека (у перекладі з грецької — застава), причому не будь-якого майна, а саме нерухомого (здебільшого будівель і землі).

Іпотека може бути встановлена на нерухоме майно, яке заста­водавець має право продавати або відчужувати в інший спосіб.

До об'єктів іпотеки належать:

- підприємства, будівлі, споруди та інше нерухоме майно, що використовується у підприємницькій діяльності;

- житлові будинки і квартири;

- дачі, садові будинки, гаражі й інші споруди споживчого призначення;

- земельні ділянки.

Об'єкт (предмет) іпотеки має належати заставодавцю на пра­вах власності або повного господарського розпорядження.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
3. А – до відновлення, б – після відновлення.
4. Акредитація органу з сертифікації
5. АКРЕДИТИВ
6. Акредитив
7. Акредитив та його форми
8. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
9. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
10. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості
11. Аналіз ефективності кредитних операцій
12. Аналіз кредитного ризику банку

Переглядів: 693