• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела екологічних небезпек

Люди, прагнучи до максимального задоволення своїх потреб, створюють нові речовини, виготовляють величезну кількість матеріалів, технічних пристроїв, предметів побутового призначення. Як правило, ці штучні предмети, хімічні речовини, різні відходи мають особливі властивості, несумісні з екологічними системами і характеристиками самої людини. Вони мають кінцевий термін корисного використання, не розкладаються або розкладаються дуже повільно, забруднюють атмосферу, гідросферу, ґрунт, безпосередньо або опосередковано впливають на людей.

Сьогодні науці відомо більше 10 млн. органічних сполук. Близько 100 000 з них використовуються досить широко, і більше тисячі додається до їх списку щороку. На 1500 з них припадає 95% світового виробництва. Деякі відомі як небезпечні токсиканти, мутагени, онкогени і тератогени. Пи їх взаємодії їх властивості підсилюються. Забруднення поширюється на чимало біологічних видів та їх місця проживання, тому неможливо простежити численні екологічні наслідки їхнього використання. Щоб оцінити навіть найпростіші екологічні ефекти, гостру токсичність кожної з цих речовин, потрібно понад 10 тис. доларів, а вартість усебічного дослідження збільшується в десятки і сотні разів [106].

Речовини і предмети штучного походження, що шкодять природному середовищу і людині, називають ксенобіотиками, тобто чужими до життя (від гр. „xenos” – чужий і „bios” – життя).

Довгострокова екологічна небезпека ксенобіотиків полягає в тому, що вони з розсіяного стану концентруються в біомасі, включаючи ту, котра служить їжею людині. Розрізняють два механізми концентрування. Перший полягає в тому, що організми вибірково поглинають речовини з навколишнього середовища, наприклад, рослини з повітря і ґрунту. Другий механізм полягає в концентруванні речовин за харчовими ланцюгами.

Найбільшій небезпеці піддаються ті популяції, що завершують харчовий ланцюг (знаходяться на вершині екологічної піраміди), тому що в багатьох випадках концентрація ксенобіотика (у розрахунку на біомасу) збільшується на порядок із просуванням на одну ланку.

Концентрація ксенобіотиків призводить до вимирання деяких популяцій, спрощення біоценозів із втратою їхньої стійкості, а в деяких випадках становить пряму небезпеку для людини. Доводиться збільшувати коефіцієнт безпеки в 10⁴ відносно норм.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. Абіотичні та біотичні небезпеки.
3. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
4. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
5. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
6. Аналіз небезпеки підприємства
7. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
8. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
9. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
10. Антропологічні джерела
11. Атмосферні небезпеки
12. Атмосферні небезпеки

Переглядів: 837