• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях

Забезпечення радіаційної безпеки на радіаційно-небезпечних об’єктах досягається виконанням комплексу спеціальних заходів, які включають:

- постійний нагляд за радіаційною обстановкою (здійснюється за допомогою спеціальних систем радіаційного контролю (СРК), автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО), а також безпосередньо персоналом відділу радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища);

- створення локальної системи оповіщення персоналу і населення;

- створення запасів медикаментів, перш за все препаратів стабільного йоду, засобів індивідуального захисту та інших засобів, які необхідні для захисту населення та його життєзабезпечення;

- розробку оптимальних режимів поведінки населення і підготовку його до дій у разі аварії;

Основними заходами захисту населення при радіаційних аваріях є:

а) обмеження перебування людей на відкритій місцевості;

б) захист органів дихання при виході на відкриту місцевість за допомогою респіраторів, пов’язок, підручних засобів. Використання засобів захисту шкіри.;

в) герметизація приміщень та захист продуктів харчування;

г) дотримання правил особистої гігієни;

д) раціональне харчування;

е) проведення йодної профілактики

Дії населення на зараженій території полягають у дотриманні відповідних правил поведінки та здійсненні загальних санітарно-гігієнічних заходів, основних правил радіаційної безпеки (захисту). При виникненні загрози радіоактивного забруднення або його виявленні повідомляють населення, задля того щоб можна було негайно вжити передбачених заходів захисту. Основний спосіб оповіщення населення – повідомлення по радіо й телебаченню.

Перед повідомленням сирени, переривчастих гудків підприємств та транспортних засобів дають попереджувальний сигнал цивільної оборони «Увага всім». Потім передається інформація про небезпеку, що виникла, й рекомендації штабу НС про дії населення.

У випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки цивільному населенню рекомендується:

- З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укритися в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 - 100 разів.

- Уникати паніки. Слухати повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій. Зменшити можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення: зачинити кватирки, вентиляційні люки, віддушини, ущільнити рами та отвори для дверей.

- Провести йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб. Разовий прийом 100 мг стабільного йоду забезпечує захисний ефект упродовж 24 годин. У разі тривалого потрапляння радіоактивного йоду в організм людини необхідний повторний прийом препарату стабільного йоду (один раз на добу

впродовж усього строку можливого потрапляння Йоду-131, але не більше 10 діб для дорослих і не більше двох діб для дітей віком до 3 років).

- Уточнити місце початку евакуації. Попередити сусідів, допомогти дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

- Швидко зібрати необхідні документи, цінності, ліки, продукти, та інші необхідні вам речі у герметичну валізу. Зробити запас питної води: набрати воду в закриті посудини. Підготувати найпростіші засоби санітарної обробки – мильні розчини для обробки рук. Мильно-олійну емульсію готують так. Беруть господарське мило (250—300 г), подрібнюють його й розчиняють у двох літрах води, яку підігрівають до температури 60—70 °С. Після розчинення мила в гарячий розчин наливають півлітра мінеральної або рослинної олії. Суміш перемішують упродовж п'яти хвилин і знову підігрівають, помішуючи до одержання однорідної емульсії.

- По можливості негайно залишити зону радіоактивного забруднення.

- Перед виходом з будинку вимкнути джерела електро-, водо- і газопостачання, взяти підготовлені речі, одягти протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

- З прибуттям на нове місця перебування, провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

- Дізнатися у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

- Дотримуватися правил радіаційної безпеки та особистої гігієни:

- вживати тільки консервоване молоко та харчові продукти, що зберігалися в закритих приміщеннях і не підлягали радіоактивному забрудненню.

- не вживати овочі, які росли у відкритому ґрунті й зірвані після початку потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище;

- їсти тільки в закритих приміщеннях, ретельно мити руки з милом перед їжею та полоскати рот 0,5% -м розчином питної соди;

- не пити воду з відкритих джерел та з водопроводу після офіційного оголошення радіаційної небезпеки; накрити колодязі плівками або кришками;

- уникати тривалого пересування по забрудненій території, особливо по дорозі, де багато пилу, або траві, не ходити в ліс, утримуватися від купання у найближчій водоймі;

- перевзуватися, заходячи в приміщення з вулиці («брудне» взуття слід залишати на сходинковому майданчику або на ґанку).

Для надання першої медичної допомоги і профілактики ушкоджень при дії на організм людини радіоактивних речовин, а також сильнодіючих ядучих речовин та бактеріальних засобів призначена Індивідуальна аптечка (АІ-2). До опромінення використовують радіозахисний засіб - цистамін (гніздо № 4, два пенали рожевого кольору). Приймати при загрозі опромінення 6 таблеток одноразово за 30 хвилин до вибуху або входження в зону забруднення. При повторній небезпеці через 5-6 годин приймати ще 6 таблеток. Після опромінення приймають радіозахисний засіб № 2 - йодид калію (гніздо № 6, пенал білого кольору). Приймати по 1 таблетці 1 раз в день на протязі 10 днів запиваючи молоком. Дітям від 3-х до 14-ти років - 1/2 таблетки на добу, до 3-х років - 1/4 таблетки. Захисний ефект після одноразового прийому препарату триває 24 години. За його відсутності можна використовувати 5% спиртовий розчин йоду (3-5 крапель на півсклянки молока тричі на день).

Аптечка індивідуального медичного захисту (АІМЗ) призначена для оснащення формувань Цивільної оборони України, формувань та органів виконавчої влади, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та використовується населенням при надзвичайних ситуаціях для надання першої медичної допомоги і профілактики. У перелік засобів, що входять до аптечки індивідуального медичного захисту входять такі засоби для профілактики дії на організм радіоактивних речовин:

1. Калій йодид – таблетки по 0,5 г калію йодиду.Застосовується для профілактики ураження щитовидної залози радіонуклідами йоду. Приймають по 1 таблетці протягом 10 днів.

2. БіоСтар – 1 таблетка 0,5 г містить набір з 14 мікроелементів та біологічно активних речовин. Застосовується для виведення з організму радіонуклідів та сполук важких металів, знешкодження токсичних продуктів, стимуляції обмінних процесів та підвищення імунного стану організму при перебуванні в зоні радіаційного забруднення або передбаченого радіаційного впливу. Приймають всередину під час або після вживання їжі з профілактичною метою 1-2 табл., з лікувальною – 3-4 табл. на добу протягом часу перебування в зоні радіаційного забруднення.

3. Буторфанол тартрат 0,2% - 1мл(або аналоги) (у шприц-тюбику) – розчин для внутрішньом’язевих ін’єкції. Належить до сильних знеболювальних засобів. Застосовується при гострому і хронічному больовому синдромі середньої і сильної інтенсивності.

До складу АІМЗ входять також протибактеріальні засоби, ентеросорбенти, седативні засоби, знезаражувальні засоби

Основним способом захисту в I-II зонах, згідно із статтею №8 Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань", є евакуація населення. Стосовно III і IV зон – основним попереджувальним фактором є раціональне, вітамінізоване, екологічно чисте харчування.

Харчування за умов радіаційного впливу має відповідати таким вимогам:

1) Зменшення надходження радіонуклідів. Для цього слід:

а) ретельно мити продукти;

б) знімати шкірку з коренеплодів (0,5 см), з капусти – три шари листя;

в) перед приготуванням їжі вимочувати м'ясо та коренеплоди впродовж 1–2 годин;

г) не використовувати для приготування їжі сухожилля, кістки, обмежити в раціоні м'ясо-кісткові бульйони.

2) Прискорення виведення радіоактивних речовин. Цьому сприяють:

а) приймання додаткової рідини, до 500 мл на день (чаю, соків, компотів);

б) приймання трав'яних настоянок, що мають слабку сечогінну та жовчогінну дію (ромашки, звіробою, цмину піщаного, деревію, м'яти, шипшини, кропу, зеленого чаю);

в) регулярне випорожнення кишечника завдяки використанню продуктів із високим вмістом клітковини (хліба грубого помолу, хліба з висівками, пшона, гречаної, перлової, вівсяної круп, капусти, буряка, моркви, чорносливу), а також вживання відварів льону, кропиви, ревеню, чорносливу;

г) для зв'язування радіонуклідів введення в меню продуктів, багатих на пектини (соки із м'якоттю, яблука, персики, аґрус, журавлина, абрикоси, сливи, чорна смородина, полуниці, вишні, черешні, дині, цитрусові, зефір, джем, мармелад).

3) Використання радіопротекторних властивостей їжі. Для цього рекомендують:

а) вживати продукти, що містять білки: м'ясо, молочні продукти, морепродукти, яйця, бобові. Білки зменшують усмоктування радіоактивних речовин, підвищують загальну резистентність організму та стійкість до хронічного внутрішнього опромінення. Кількість білка має бути на 10–12 відсотків вище добової потреби;

б) використовувати продукти із високим вмістом поліненасичених жирних кислот: олію, горіхи, рибу, насіння гарбуза, соняшника;

в) вживати продукти, що містять вітаміни: А – шипшину, моркву, петрушку, селеру, болгарський перець, часник, салат зелений, обліпиху, яловичу та свинячу печінку, вершкове масло;

С – шипшину, обліпиху, чорноплідну горобину, чорну смородину, цитрусові, листя петрушки, болгарський перець, кріп; вітаміни групи В – м'ясо, яловичу печінку, молочні продукти, хліб, овес, гречку, овочі, фрукти, бобові, хлібний квас; вітамін Е – рослинну олію, обліпиху, бобові, кукурудзу, яйця, яловичу печінку, рибу, волоські горіхи;

г) збагатити раціон мінеральними солями для заміщення радіонуклідів і відновлення дефіциту таких мікро- та макроелементів як йод – морепродукти, яйця, овес, гречана крупа, бобові, редис, морква, йодована сіль, часник; кобальт – щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, журавлина, горобина, бобові; калій – родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля; кальцій – сир, твердий сир, яйця, бобові, ріпа, хрін; залізо – м'ясо, риба, яблука, салат, родзинки, чорноплідна горобина;

д) вживати такі фармацевтичні препарати як адсорбенти (активоване вугілля, біле вугілля, ентеросгель), полівітаміни, аскорбінову кислота із глюкозою (приймають тричі на день), вітамін А (прийом не більше двох тижнів), вітамін Е, препарати, які містять кальцій;

є) доцільним також є застосування квіткового пилку із медом (запивати теплим молоком), меду, соку червоного буряка, моркви, салату з кропиви (перед приготуванням кропиву вимочують упродовж години в солоній воді), відвару соснової глиці;

є) використовувати натуральні молочні продукти. Вважається, що при сепаруванні молока, забрудненого Стронцієм-90, Цезієм-137, Йодом-131 та його подальшій переробці на інші продукти (сир, вершки, сметану, масло) вміст радіонуклідів суттєво знижується.

Відомо, що деякі лікарські рослини проявляють радіопротекторну активність Їх застосування на тлі низькодозового радіаційного впливу є достатньо актуальнимі і також сприяє оздоровленню населення

За особливостями радіопротекторної дії виділяють кілька груп рослин.

1. Рослини, які зменшують радіоактивне забруднення організму – сприяють зв'язуванню (висівки зернових, морська капуста, бобові, морква, буряк, капуста, редька, смородина, солодкий перець, абрикоси, вишні, сливи та інші); та виведенню радіонуклідів - сечогінні рослини (мучниця звичайна, спориш, хвощ польовий, брусниця тощо) та проносні рослини (чебрець, бузина, терен, слива, шандра).

2. Рослини з антиоксидантною дією (мають антирадикальні властивості, підвищують стійкість організму - рослини з високим вмістом вітаміна А, Е, С (зелений горошок, петрушка, цибуля, часник, морква, гарбуз, томати, буряк, горобина, шипшина, червоний перець, обліпиха); рослини, які містять біофлавоноїди (кріп, кмин, аніс, морква, часник, васильки справжні, ехінацея, парило звичайне); рослини, які містять селен (пророслі зерна злакових, кріп, пастернак, часник, смородина, горобина, чистотіл, суниці, підбіл, солодка гола та інші).

3. Рослини, які зміцнюють стан імунної системи та організму в цілому - імуностимулятори (ехінацея, оман високий, ялівець, солодка гола, парило звичайне, корінь лопуха, цикорій, любисток, часник, цибуля); стимулятори розумової та фізичної діяльності (родіола рожева, елеутерокок, лимонник).

Радіопротектори здатні забезпечити тривалий захист організму при низькодозовому опроміненні, їх ефект навіть після одноразового введення може тривати до від 1 доби до декількох тижнів.

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Адміністративно-запобіжні заходи
4. Антиінфляційні заходи у постсоціалістичних країнах
5. Антикорозійні, захисні покриття металу
6. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
7. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
8. Винищувальні дезінсекційні заходи
9. Витоки повітря і заходи боротьби з ними
10. Вікові особливості системи кровотворення (фізико-хімічні, транспортні, захисні, особливості зсідання).
11. Віктимологічні заходи запобігання злочинам у сфері сімейно-побутових відносин
12. Водоохоронні заходи

Переглядів: 1441