Аналіз наслідків Чорнобильської катастрофи.

Внаслідок вибуху ядерного реактора 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС майже на 75% території України (в 10 областях майже 100%) рівні забруднення ¹³⁷Сs більш ніж удвічі перевищували доаварійні. Найбільшого за масштабами (близько 100%) та рівнями (понад 1 МБк/кв. м) забруднення зазнали Київська та Житомирська області. На територіях Рівненської, Черкаської та Чернігівської областей рівні забруднення вдвічі нижчі, а за масштабами площ забруднення зіставні.

За 20 років радіоактивний розпад зумовив зменшення щільності забруднення ґрунтів приблизно на 35%.

Радіоактивне забруднення водних систем. Водозбірні території річок Прип’яті і Дніпра є однією із найбільших водних систем у Європі. Зменшення кількості радіонуклідів через природний змив з поверхні забруднених ґрунтів виявилося незначним - від кількох десятих до 1% загальної кількості радіоактивності в басейнах річок. Процеси природного сніготанення і дощів за 20 років після аварії несуттєво зменшили загальну кількість радіонуклідів на водозбірних територіях, а також не призвели до суттєвого вторинного забруднення водних систем.

Дози опромінення населення радіоактивно - забруднених територій. Приблизно на 48400 км²забруднених територій України, де переважно у сільських населених пунктах (далі - НП) проживає більш як 1,45 млн. жителів, зареєстрована щільність випадінь¹³⁷Сs. чорнобильського походження, яка перевищує 37 кБк/м². Через 20 років після Чорнобильської катастрофи лише у 202 населених пунктах паспортна доза опромінення населення перевищує 1 мЗв.

На сьогоднішній день у населення забруднених територій ефективна доза опромінення на 70%, а в Рівненській, Волинській, Житомирській - на 80-95%, зумовлюється надходженням ¹³⁷Сs з продуктами харчування.

Зона відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення (далі - Зона). На фоні загальної стабілізації радіоекологічної обстановки відзначена тенденція подальшого ускладнення радіаційного стану в компонентах довкілля Зони, вона залишається джерелом забруднення практично всіх його складових. За рахунок процесів перерозподілу та міграції радіонуклідів, депонованих після аварії в захороненнях, ландшафтах, замкнених водоймах, окремих об'єктах, відбувається процес формування вторинних джерел радіоактивності, що робить їх потенційно небезпечними. Основним шляхом міграції радіонуклідів за межі Зони є водний річковий стік (р. Прип'ять).

Радіоактивні відходи (РАВ) чорнобильського походження. Станом на 01.01.2006 р. загальна кількість РАВ у Зоні (без об'єкта "Укриття") складає близько 2,8 млн. м³. З них у пунктах захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) та пунктах тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) знаходяться понад 2,0 млн. м³ РАВ із загальною активністю близько 7,4-10¹⁵ Бк. Загальна активність радіоактивних речовин у природних об'єктах Зони (у поверхневому шарі ґрунту, донних відкладах водойм, рослинності тощо) становить понад 8,5-10 ¹⁷ Бк. Загальний обсяг радіоактивно забруднених матеріалів, зосереджених у Зоні, становить 11 млн. м³. На об'єкті "Укриття" відбувається постійне накопичення вод атмосферного, ґрунтового, конденсаційного та технологічного походження. У результаті взаємодії вод з радіоактивними матеріалами утворюються рідкі радіоактивні відходи (РРВ). З приміщень об'єкта, до яких є доступ, щорічно відкачується до 900м³ РРВ, які транспортуються до системи переробки і зберігання РРВ на ЧАЕС.

Очікувана сума загальних економічних втрат України до 2015 року у вигляді прямих збитків, фінансових витрат та непрямих збитків, завданих у наслідок Чорнобильської катастрофи, оцінюється в 179 млрд. доларів США.

Міжнародний форум "Наслідки Чорнобиля: Медичні, екологічні і соціально-економічні наслідки"(2006р.) у своїх рекомендаціях урядам України, Білорусі та Російської Федерації відзначив, що у наступному десятиріччі на радіоактивно забруднених територіях дози опромінення населення будуть формуватися, в основному, за рахунок радіонуклідів цезію-137 і менше за рахунок стронцію-90, що надходять з продуктами харчування.

Форумом, а згодом і висновками Міжнародної конференції, було визначено, що для України важливим пріоритетом є виробництво "чистої" сільськогосподарської продукції у приватному секторі виробництва.

Важливим пунктом рекомендацій встановлено необхідність подальшого проведення цільового довгострокового радіоекологічного моніторингу, вивчення механізмів поведінки цезію-137 та стронцію-90 у різних екосистемах, що є важливим для оцінки теперішніх та майбутніх рівнів забруднення навколишнього середовища та продуктів харчування.

Навчальний елемент 2.4. Психологія екстремальних ситуацій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях	\|	Тероризм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.