Змістові та класифікаційні характеристики фінансових інвестицій

Особливості оцінки та вимоги до розкриття інформації щодо фінансових інвестицій потребують їх подальшої класифікації. Так, довгострокові інвестиції поділяються в балансі на такі, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші.

Відповідно до П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати»метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму частки інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період та на суму частки інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період. При цьому метод участі в капіталі не застосовується, якщо:

· перераховані вище фінансові інвестиції придбані та утримуються винятково для продажу протягом 12 місяців з дати придбання

· обмежена здатність асоційованого, дочірнього або спільного підприємства передавати кошти інвестору впродовж періоду, що перевищує 12 місяців.

Отже, в основі обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі лежить концепція про те, що інвестор отримав дохід від інвестицій, еквівалентний частці в капіталі інвестованого підприємства. Іншими словами - якщо компания, у яку вкладено капітал, отримала дохід, то пропорційна частина цього доходу збільшує (або, в разі втрат, зменшує) суму інвестицій інвестора з одночасним відображенням доходу (втрат) у фінансовій звітності. Іншими словами, всі довготермінові фінансові інвестиції згідно П(C)БО 12 можливо поділити на дві великі групи, а саме:

1) інвестиції, що надають право власності інвестору (далі – довготермінові фінансові інвестиції з правом власності);

2) інвестиції, що не надають право власності інвестору (далі – довготермінові фінансові інвестиції без права власності).

Цей поділ важливий тому, що відповідно до положень Інструкції №291 аналітичний облік ведеться підприємством не тільки за об’єктами інвестування, а й за групами (видами) довготермінових фінансових інвестицій. Крім того, класифікувати інвестиції важливо також і для того, щоб визначити метод оцінки та обліку конкретної інвестиції на дату балансу.

Облік довготермінових фінансових інвестицій, що надають право власності, поділяються на:

1) Фінансові інвестиції в асоційовані підприємства;

2) Фінансові інвестиції в спільну діяльність (спільні підприємства) ;

3) Фінансові інвестиції в дочірні підприємства;

4) Фінансові інвестиції в підприємства, на які інвестор не має суттєвого впливу.

Відповідно до п.4 П(с)БО 3, асоційоване підприємство - це підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Спільна діяльність - це господарська діяльність зі створенням юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Під спільним контролем слід розуміти розподіл контролю між двома або більше сторонами (підприємствами-інвесторами) за господарською діяльністю об’єкта інвестування відповідно до угоди про ведення спільної діяльності. Визначення терміну "контроль" наведене в П(с)БО 19. Згідно п.4 П(с)БО 19, контроль - це вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод (прибутку, дивідендів тощо) від його діяльності.

Відповідно до п.4 П(С)БО 19 «Об»єднання підприємств», дочірнє підприємство - це підприємство, що перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства. В свою чергу, материнське (холдингове) підприємство (тобто підприємство-інвестор) здійснює контроль дочірніх підприємств. Зазвичай підприємство-інвестор контролює, наприклад, АТ, якщо володіє більше 50% випущених акцій з правом голосу.

Відповідно до п.3 П(С)БО 12, суттєвий вплив - це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Тобто підприємство-інвестор має суттєвий вплив, якщо володіє, наприклад, 25-50% акцій, що дають право голосу на загальних зборах акціонерів об’єкта інвестування. Крім того, свідченням наявності суттєвого впливу з боку контрольного учасника може бути: представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі спільного підприємства; та/або участь у прийнятті рішень; та/або взаємообмін управлінським персоналом; та/або забезпечення спільного підприємства необхідною технічною інформацією.

Залежно від рівня впливу (суттєвий, незначний, контрольний) інвестора на об’єкт інвестування та наведеної класифікації довготермінових фінансових інвестицій з правом власності визначається метод оцінки та обліку інвестицій на дату балансу.

Читайте також:

1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
2. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
3. Акустичні характеристики порід
4. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
5. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
6. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
7. Аналіз ефективності інвестиційних проектів
8. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
9. Аналіз капітальних інвестицій у формування основного стада
10. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
11. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
12. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів

Переглядів: 639