Оцінка запасів

Важливим питанням в організації обліку виробничих запасів є їх оцінка за національними стандартами. Порядок оцінки запасів залежить від багатьох факторів, основним з яких є обрана підприємством система обліку запасів . Для послідовного обгрунтування методики оцінки необхідно розпочати з оцінки внаслідок придбання виробничих запасів. Отже, придбані чи виготовлені виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

До первісної вартості запасів, придбаних за плату, відноситься суми наступних фактичних затрат:

· суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику;

· суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв”язку з пошуком і придбанням запасів;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків у зв”язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

· затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

· інші витрати, які безпосередньо пов”язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за П(с)БО 16 “Витрати”.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені:

· понаднормові втрати і нестачі запасів;

· проценти за користування позиками;

· витрати на збут;

· загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов”язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Отже, первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, проте за певних умов все ж можливими є такі зміни – псування, застаріння ,тобто втрата очікуваної економічної вигоди. В таких випадках запаси відображаються за чистою вартістю, яка визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат за завершення виробництва і збут. Різниця між первісною та чистою вартістю таких запасів списується на витрати звітного періоду.

Таким чином, ціни придбання (виготовлення) однойменних запасів на протязі звітного періоду (місяця) , як правило, є різними, у зв»язку з чим виникає проблема їх оцінки при свисанні запасів з балансу.

Починаючи з 2000 р. оцінка запасів при їх списанні можлива за кількома методами, які регламентує П(с)БО 9 «Запаси»:

· ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

· середньозваженої собівартості;

· собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

· нормативних затрат;

· ціни продажу.

Слід зауважити, що для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Розглянемо суть та методику кожного з них.

Метод ідентифікованої собівартості не є поширеним, оскільки за своєю специфікою має вузьке застосування – для запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють оджне одного. Отже, така методика не потребує більш глибокого обгрунтування, оскільки вартість списання визначається по обумовлених договором замовлень цінах.

Методику за наступними методами відпуску розглянемо на конкретному прикладі.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці. Тобто вартість списання за даним методом можна визначити за формулою:

Ссв = (С зап.нп + С зап.п) : (К зап.нп + К зап.п),

Де Ссв – середньозважена собівартість запасів;

С зап.нп - вартість запасів на початок звітного періоду;

С зап.п – вартість запасів, що поступили;

К зап.нп – кількість запасів на початок звітного періоду;

К зап.п – кількість запасів, що поступили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Змістові характеристики та класифікація запасів	\|	Приклад

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.