![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Періодизація історії економіки та економічної думкиСпроби періодизаціїекономічногорозвитку суспільства, тобто встановлення певних хронологічно послідовних етапів (періодів), передбачають наявність загальних для всіх або декількох країн рис історичного розвитку. Так, російський історик-економіст Л. І. Мечніков в основу періодизації поклав географічний фактор. Він вважав, що головним фактором розвитку суспільства є водні шляхи і сполучення та розрізняв в історії людства такі періоди: 1. річковий (цивілізації древніх народів); 2. середземноморський (середньовіччя); 3. океанічний (новий і новітній час). Німецький економіст і статист Б. Гільдебранд в основу періодизації поклав історію грошей. Він виділяв три періоди в економічному розвитку людства: 1. натуральне господарство (продукти обмінюються безпосередньо без участі грошей); 2. грошове господарство (обмін здійснювався за допомогою грошей); 3. кредитне господарство (в обміні бере участь кредит). В основі періодизації економічної історії К. Бюхера лежить "мінова концепція", відповідно до якої в історії народного господарства виділяються такі періоди: 1. замкнуте домашнє господарство, що споживає продукт власного виробництва; 2. міське господарство, що характеризується переходом продукту від виробника до споживача; 3. народне господарство з типовою безліччю обміну. Англієць Тойнбі в основу періодизації поклав культуру і релігію. Формаційний підхід - базується на «Марксовій п'ятизірковій схемі» ділення світової історії, в якій він виділив: 1. - первіснообщинний лад; 2. - рабовласницький лад; 3. - феодальний лад; 4. - капіталістичний лад; 5. - комуністичний лад. Логіка досконала, але все-таки в даній схемі превалює спрощене розуміння історії як лінійно-прогресивного процесу зміни нижчих суспільних формацій вищими. Найбільш слабке місце означеного підходу - однолінійність, яка неминуче спрощує історичний процес. Безумовно, не можна позбавити уваги античну, середньовічну, буржуазну формації. Формаційна схема є теорією, яка притаманна лише одному, хоча і важливому, але обмеженому регіону - Західній Європі, причому у певному історичному відрізку - з моменту зародження класів і до середини ХІХ століття. Послідовники Маркса намагалися вдосконалити його підхід та усунути недоліки. Тому запропоновано декілька нових класифікацій. Так, Д.Белл і А.Турен поклали в основу свого бачення періодів розвитку суспільства рівень його промислового розвитку. Вони розглядали: 1. доіндустріальне; 2. індустріальне; 3. постіндустріальне суспільство. О.Тоффлер поклав в основу своєї класифікації НТП і виділив: 1. аграрну цивілізацію; 2. індустріальну цивілізацію; 3. технотронну цивілізацію. Але й у цих підходах не вдалося уникнути спрощеного уявлення про історію розвитку людства. Цивілізаційний підхід - це історичний процес як узагальнений, синтезований погляд на економічний і соціальний розвиток суспільства. У центрі уваги при орієнтації на цивілізаційний підхід лежить не одна країна, а сукупність всіх рис того або іншого суспільства: матеріальних, ідейних, культурних, релігійних, етичних в їх єдності, розвитку і спадкоємності. Основною перевагою цивілізаційного підходу є те, що історичний процес розглядається з позиції загальнолюдських інтересів і цінностей, оскільки сучасному людству властиві спільність ряду соціально-економічних, наукових, культурних характеристик. Недолік цього підходу полягає в тому, що основу дослідження складає критерій західної цивілізації з її ліберально-демократичними цінностями і високим науково-технічним рівнем розвитку, який є недосяжним для більшості країн. Сучасною загальноприйнятою періодизацією історичного розвитку є: 1 - стародавня історія (100 тис. років до н.е. - V ст. н.е.); 2 - середні століття (V - ХV ст.); 3 - новий час (XVІ - початок XX ст.); 4 - новітній час (з 1914 р. до наших днів). Читайте також:
|
||||||||
|