Змістові та класифікаційні характеристики системи оподаткування в Україні

Система оподаткування - сукупність податків і зборів до бюджету та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.

Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер і необхідні державі для виконання її функції.

Для цілей фінансового обліку систему оподаткування в Україні можна класифікувати як дворівневу:

· загальна

· спрощена

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві
податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що
встановлені Податковим Кодексом, прийнятим законом України №2756-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв»язку з прийняттям Податкового кодексу України» і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом, а саме: § податок на прибуток підприємств; · податок на доходи фізичних осіб;

· податок на додану вартість;

· акцизний податок;

· збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

· екологічний податок;

· рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів
магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

· рентна плата за нафту, природний газ і газовий
конденсат, що видобуваються в Україні;

· плата за користування надрами;

· плата за землю;

· збір за користування радіочастотним ресурсом України;

· збір за спеціальне використання води;

· збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

· фіксований сільськогосподарський податок;

· збір на розвиток виноградарства, садівництва і
хмелярства;

· мито;

· збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої
кваліфікованими когенераційними установками;

· збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
природний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені
відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. До місцевих податків належать:

· податок на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки;

· єдиний податок;

До місцевих зборів належать:

· збір за провадження деяких видів підприємницької
діяльності;

· збір за місця для паркування транспортних засобів;

· туристичний збір.

Ті суб»єкти підприємництва, що обрали загальну систему оподаткування, є платниками вищенаведених податків відповідно до виду господарської діяльності.

Спрощена система оподаткування запроваджується до таких суб'єктів малого підприємництва:

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, в яких за рік
середньо облікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і
обсяг виручки яких від реалізації не перевищує 1 млн. грн.

фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи, і в трудових відносинах з якими,
включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10
осіб та обсяг виручки яких від реалізації за рік, не перевищує 500 тис.

Об'єктом оподаткування при спрощеній системі є виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Під виручкою розуміють суму коштів, які надійшли на поточний рахунок, або в касу від продажу.

Юридична особа - суб'єкт малого підприємництва обирає схему, за якою вона буде оподатковуватись (10% від суми виручки, або 6% + ПДВ). Рішення про перехід на спрощену систему може бути прийняте не більше 1 разу за календарний рік.

Підприємства, які оподатковуються за спрощеною системою, не є платниками таких податків і зборів:

· податку на прибуток підприємств;

· податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;
податку на додану вартість, за винятком випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за ставкою 6%;

· земельного податку (за земельні ділянки, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у свідоцтві або статуті);

· фіксованого сільськогосподарського податку;

· збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

· місцевих податків і зборів, за винятком: ринкового збору, збору за участь в бігах на іподромі, збору за виграш у бігах на іподромі, збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, податок з реклами;

· торгових патентів.

З 1-го січня 2011 року в податковому законодавстві України «працює» Податковий кодекс ( N 2755-VI, 02.12.2010 ), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Структура Податкового кодексу:

Розділ I. Загальні положення
Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)
Розділ III. Податок на прибуток підприємств
Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб
Розділ V. Податок на додану вартість
Розділ VI. Акцизний податок
Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Розділ VIII. Екологічний податок
Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні
Розділ XI. Плата за користування надрами
Розділ XII. Місцеві податки і збори
Розділ XIII. Плата за землю
Розділ XIV. Спеціальні податкові режими
Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України
Розділ XVI. Збір за спеціальне використання води
Розділ XVII. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
Розділ XIX. Прикінцеві положення
Розділ XX. Перехідні положення

Таким чином, усі нормативні інструменти щодо податків та зборів в Україні зосереджено у єдиний Податковий кодекс.

Прийняття Податкового кодексу є стартом податкової реформи, а отже до нього будуть вноситись зміни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні терміни та визначення	\|	Облік податку на додану вартість

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.