Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Робочий час та заробітна плата.

Турбота про здоров'я людини, її культурний і фізичний розвиток є важливою функцією нашої дер­жави. Частково вона реалізується з допомогою норм трудового права, обмеженням робочого часу, встанов­ленням часу відпочинку, нормативів щодо охорони праці тощо.

Визначувана трудовим законодавством регламента­ція норм робочого часу має важливе значення для його раціонального використання.

Законодавство передбачає такі види робочого часу:нормальна і скорочена тривалість робочого часу; не­повний робочий час, иенормований робочий день.

Тривалість робочого часу за нормального робочого тижня не може перевищувати 40 годин. Це є загальна норма, яка не залежить від кількості робочих днів на тиждень.

Отож, за п'яти- або шестиденного робочого тижня загальна кількість годин не повинна перевищувати 40. Звідси щоденна робота за п'ятиденного робочого тижня не повинна перевищувати 8, за шестиденно­го — 7 годин.

Підприємства та організації, укладаючи колектив­ний договір, можуть установлювати меншу норму три­валості робочого часу.

Деякі категорії працівників мають скорочені (не­повні) обсяги робочого часу. До них, зокрема, нале­жать неповнолітні: працівникам віком од 16 до 18 ро­ків установлюється 36 годин на тиждень; для осіб ві­ком од 15 до 16 років (учні віком од 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протя­гом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної трива­лості вказаного вище робочого часу (для осіб відповід­ного віку); працівників, зайнятих на роботах із шкід­ливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень; учителям у середньому встановлено шести­годинний робочий день; лікарям, наприклад, стомато­логам, лікарям поліклінік, станцій, кабінетів уста­новлено 5,5-годинний робочий день; лікарям ліка­рень, середньому медичному персоналові лікарень, інших стаціонарних лікарських закладів, спеціалізо­ваних санаторіїв, лікарям ясел та деяким іншим уста­новлено 6,5-годинний робочий день.

Скорочена тривалість робочого часу може встанов­люватися за рахунок власних коштів на підприєм­ствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

До того ж працівники можуть мати неповний робо­чий час. Чим відрізняється він од скороченого робочо­го часу? По-перше, для вирішення питання про вста­новлення неповного робочого часу працівникові зазвичай необхідно отримати згоду власника (уповно­важеного ним органу), а за скороченого робочого часу цього не потрібно. По-друге, оплата праці за неповного робочого часу здійснюється пропорційно до відпра­цьованого часу або залежно від виробітку, а за скоро­ченого — в повному розмірі ставки (окладу) працівни­ка. По-третє, за неповного робочого часу можливе зменшення тривалості як робочого дня, так і днів робо­чого тижня.

Можливість працювати неповний робочий час здебільшого використовується особами за певних життєвих обставин, скажімо, за необхідності догляду за дітьми, хворими членами сім'ї, у зв'язку з навчан­ням, станом здоров'я і т. ін. Неповний робочий час установлюється обов'язково на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або ди­тину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку.

З огляду на специфіку й характер трудової діяльнос­ті певної частини населення (державних службовців, осіб адміністративного, управлінського, технічного, господарського персоналу: директорів, начальників, бухгалтерів, економістів, юристів, програмістів, ін­женерів і т. д.) законодавством передбачено можли­вість роботи понад установлену нормальну трива­лість робочого часу.

Списки професій, посад і робіт, за якими дозво­ляється застосування ненормованого робочого дня, розробляються власником (уповноваженим ним орга­ном), а також профспілкою (іншим органом, уповно­важеним на представництво трудового колективу) і включаються в колективний договір.

 

 


Читайте також:

  1. Вартість робочої сили. Заробітна плата, її форми і функції.
  2. Винагорода за працю. Заробітна плата: суть, форми і системи
  3. Відповідно, за першооснову джерел погашення кредиту, безумовно, повинні прийматися стабільні доходи клієнта — заробітна плата, надходження від акцій та інше.
  4. Заробітна плата
  5. Заробітна плата буває номінальна і реальна.
  6. Заробітна плата виконує такі функції
  7. Заробітна плата і прожитковий мінімум
  8. Заробітна плата та її форми.
  9. Заробітна плата як ціна використання праці
  10. Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
  11. Заробітна плата, її основні форми і системи
  12. Заробітна плата, її форми і функції .




Переглядів: 778

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Принципи Трудового права. | АУДІЮВАННЯ ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВМІННЯ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.