Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Управління ризиком репутації банку

Одним із найнебезпечніших ризиків для банківської установи є ризик втрати репутації. Цей ризик відображає якісну підсум­кову оцінку минулої та теперішньої діяльності банку. Він виникає через операційні збої, нездатність діяти відповідно до законо­давства, при появі підозри у зв'язках з кримінальними структу­рами чи в легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Ризик репутації— це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття Іміджу фінансової установи клієнтами, контрагента­ми, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контраген­тами, надавати нові послуги або підтримувати відносини, що тривають. Цей ризик може призвести банківську установу (або її керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.

Публічне сприйняття іміджу банку можна поділити на дві ка­тегорії:

1) сприйняття ринком, наприклад нинішніми або потенційни­ми клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками);

2) сприйняття органами державного регулювання, наприклад
Національним банком України, Державною комісією з цінних
паперів та фондового ринку, Державною податковою адміністра­цією,

Ризик втрати репутації банку проявляється у вигляді скоро­чення обсягів операцій, недоотримання доходів у разі неспромож­ності банку відповідати за своїми зобов'язаннями, задовольняти попит на кредити. Його причинами можуть бути зниження якості обслуговування клієнтів, помилка в інформаційній політиці, нерозвинена корпоративна культура.

Окрім цього, так само, як проблеми одного банку позначають­ся на репутації всієї банківської системи, настання системної бан­ківської кризи тягне за собою втрату репутації окремого банку. Загроза втрати репутації особливо руйнівна для банків, оскільки природа їх бізнесу потребує підтримання довіри кредиторів, вкладників та інших фінансових партнерів, які діють у ринково­му середовищі. Коли через розглянуті вище причини довіра до банку з боку населення, підприємств, банківської системи, дер­жави падає, то клієнти переходять на обслуговування в інші банки, фізичні особи вилучають вклади, у банку зростає криза ліквід­ності. У такій ситуації ризик недостатньої ліквідності, який вини­кає унаслідок неповернення кредитів, відпливу депозитів, призводить до втрати репутації банку, зростання ризику неплатоспроможності і, зрештою, до припинення діяльності банківської установи (рис.7.2.2.(1)

 

 
 

 


Рис. 7.2.2.(1) Основні причини настання ризику втрати репутації

Для оцінювання рівня управління ризиком репутації викорис­товують такі критерії:

1) сприйняття ринком або суспільством менеджменту та фінан­сової стабільності банку;

2) сприйняття ринком або суспільством продуктів чи послуг,
які пропонує банк;

3) бажання та здатність керівництва банку коригувати бізнес-стратегії відповідно до змін у законодавстві, кон'юнктури ринку
або інших чинників (наприклад, припинення або обмеження дії
окремих пунктів ліцензії, зміна статусу банку тощо);

4) практика роботи банку щодо аналізу перспектив розширен­ня спектру продуктів і послуг та розроблення відповідної внут­рішньої нормативної бази, у тому числі щодо перевірки клієнтів та отримання інформації про них; перспективи збереження такої практики надалі;

5) обсяг послуг довірчого управління й умови їх здійснення;

6) характер та обсяг скарг і звернень від клієнтів і здатність та
бажання керівництва відповідно реагувати на них;

7) існування дуже гучної або помітної судової справи, яка не­гативно впливає на імідж банку;

8) штрафи, пені та Інші фінансові збитки, завдані банку в ми­нулому внаслідок притягнення банку (або його керівників) до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності;

9)результати перевірок уповноважених органів державного
регулювання, бажання та здатність керівництва відповідно реагу­вати на їхні рекомендації;

10)участь банку у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.
Система управління ризиком репутації включає:

1) політику і положення щодо управління ризиком репутації,
які мають бути розглянуті та затверджені відповідно до обраної
банком форми корпоративного управління та періодично пере­глядатися. Вони мають охоплювати стандарти роботи з клієнтами
та іншими зовнішніми сторонами, роботи з інформацією та най­манням персоналу з відповідною позитивною репутацією;

2) інформаційну систему управління (форми звітності, схема
документообороту тощо) для спостережної ради, правління або
профільних колегіальних органів банку щодо моніторингу ураз­ливості всіх видів діяльності банку до ризику втрати репутації;

3) процес контролю за репутацією клієнтів банку для уник­нення контактів із клієнтами з незадовільною репутацією, оскіль­ки такі контакти можуть негативно вплинути на репутацію само­го банку.

 


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. Oracle Управління преміальними
  5. А. Видання прав актів управління
  6. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  8. Адаптивні організаційні структури управління.
  9. Адміністративне право і державне управління.
  10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  12. Адміністративні методи управління




Переглядів: 1994

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Управління операційно-технологічним ризиком банку | Промислове виробництво

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.