• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 8: „ Банківське право України”.

А) Окиснювання у ньому зазнають

Б) Розслаблення

А) Скорочення

В) Роботи Са+2 насоса

Г) Роботи Na+ K+ насоса

Забезпечення механічної роботи серця, що ніколи не «відпочиває», потребує чимало енергії. Однак, в саркоплазмі кардіоміоцитів АТФ відносно небагато, тому є потреба постійного її ресинтезу, що здійснюється в аеробних умовах окиснювання. У нормі в міокарді АТФ утворюється переважно внаслідок окислювання, що потребує постійного надходження великої кількості О .

Серце – «всеїдний» орган:

- жирні кислоти

- вуглеводи

- амінокислоти

- молочна кислота

Для забезпечення окислення інтенсивно поглинається О із кровоточу,міокард забирає максимально можливу кількість кисню. Таким чином, кров, що проходить через міокард, віддає ¾ усього кисню, тоді як, у переважної більшості інших органів до ¼.

Активність анаеробних шляхів метаболізму тут значно досить низька, тому в разі погіршення кровообігу значно порушуються усі фізіологічні властивості кардіоміоцитів, найсуттєвіше при цьому змінюється Са+2 проникливість. Гіпоксія, закиснення саркоплазми різко зменшують кількість активних повільних Са+2 каналів.

Це призводить до погіршення збудливості і скоротливості кардіоміоцитів. У разі повного припинення кровотоку через 30-40 хв у міокарді наступають незворотні зміни.

Коронарний кровотік. Ритмічність серцевої діяльності накладає відповідний відбиток до постачання самого міокарда:

- кровотік максимальний у діастолу, мінімальний – у систолу

При збільшенні функціональної активності серця, пропорційно має зростати кровотік через коронарні (вінцеві) артерії.

Особливості регуляції

Симпатична стимуляція міокарда супроводжується розширенням вінцевих артерій. Але цей ефект не завжди зумовлений безпосереднім впливом симпатичних нервів. Частіше відбувається непрямий вплив через посилення НА серцевих скорочень і метаболізму міокарда: вінцеві артерії розширюються під впливом метаболітів, що утворюються.

Гладенькі м’язи вінцевих артерій містять й адренорецептори. Взаємодія норадреналіна (НА) – з α-адренорецепторами – звужує судини, а з β-адренорецепторами – розширює. Однак, під впливом продуктів метаболізму (адреналіну, простогландінів, К+, СО ) чутливість андренорецепторів до медіаторів різко знижується. Як наслідок, при інтенсивній серцевій діяльності, судинорозширювального ефекту можна досягнути і за високої щільності α-адренорецепторів.

У разі ізольованого подразнення парасимпатичних нервів, що підходять до артерій серця, як і введення ацетилхоліну судини розширюються.

В реальних умовах ослаблення функцій серця блукаючим нервом призводить до звуження вінцевих артерій, що опосередковується меншою потребою міокарда в кисні.

Таким чином, основний регулятор коронарного кровотоку в разі зміни функцій серця – метаболізм міокарда й забезпечення його киснем найменша гіпоксія або гіпоксенія призводить до розширення вінцевих судин. При цьому, одним з найпотужніших вазоативних метаболітів вважають аденозин. Його ефект посилюється у разі зниження в інтерстиції міокарда Рн, підвищення РСО , рівня К+. Потужний судинорозширюючий вплив справляють простагландіни.

Причому, метаболіти, що утворюються в міокарді, безпосередньо впливають на гладенькі м’язи вінцевих судин. Внаслідок комплексу впливів при підвищенні продуктивності серця відбувається пропорційний зростанню ХОК приріст коронарного кровотоку і серце надходить ті самі 4-5% ХОК.

21. Особливості легеневого кровообігу, та його регуляція.

Легені відносяться до органів, у яких кровообіг разом з

1) Трофічною виконує і

2) Специфічну функцію – газообміну

що перебуває у «компенсації» малого кола кровообігу. Трофіку легеневої тканини забезпечують судини великого кола кровообігу.

Мале коло кровообігу починається з лівого шлуночка легеневим стовбуром (артерією). Вона гілкується паралельно до бронхіального дерева, аж до респіраторних бронхів і дає 17 генерацій. В артеріолах діаметром до 45 мкм гладеньких м’язів взагалі немає.

Артеріоли, пре капіляри і капіляри тісно пов’язані з альвеолярною паренхімою. Відносно короткі і широкі капіляри обплітають альвеоли, утворюючи дуже густу капілярну сітку, так що в легенях кров омиває альвеоли майже суцільним безперервним потоком.

Капіляри переходять у пост капіляри, що поєднуються у венули, у стінці яких з’являються гладенькі м’язи. Через 15 генерацій утворюються кілька вен, що впадають у ліве передсердя. У ділянці входження вен у передсердя містяться м’язові стовщення, що можуть відігравати роль затискачів, які запобігають ретроградному (зворотньому) кровотоку при підвищенні внутрішньопередсердного тиску в період їхньої систоли.

Зазначені особливості будови резистивного відділу й мікроциркуляторного русла легенів забезпечують різкий рівень опору кровотоку. Незважаючи на низький рівень АТ внаслідок малого опору резистивного відділу і мікроциркуляторного русла тиск у капілярах відносно високий: середній АТ – близько 6,5 мм ртст зазначеного перепаду тиску достатньо, щоб забезпечити її просування у кожній наступній судині.

Загальний опір судин малого кола кровообігу в 6-8 разів менший ніж великого. Внаслідок цього, навіть суттєве збільшення ХОК не зумовлює значного зростання АТ. Так навіть 4-разовий приріст ХОК збільшує систолічний АТ лише на 35 мм ртст, а діастолічний АТ до 15 мм ртст.

19. Особливості кровообігу в судинах головного мозку, та його регуляція.

Мозковий кровообіг

Через судини мозку за 1 хв проходить до 750 мл крові, що становить близько 13% ХОК при масі мозку близько 2-2,5% маси тіла. Тобто мозковий кровотік дуже інтенсивний і в дорослої людини становить у середньому 50-100 мл/хв. У дітей відносна інтенсивність кровопостачання мозку на 50-60% вища, а людей похилого віку – на 20% нижча.

Структурно-функціональні особливості судин мозку.

До головного мозку кров притікає чотирма магістральними судинами: двома внутрішніми сонними і двома хребтовими артеріями, а відтікає – двома яремними.

Мікроциркуляторне русло мозку формується з радіальних судин, що відходять від піальних артерій. Щільність капілярної сітки в різних структурах не однакова:

- у сірій речовині – вища, ніж у білій

- у корі півкуль великого мозку, мозочка й ПВЯ гіпоталамуса – більша, ніж в інших відділах мозку. Характрена ознака мікроциркуляторного русла – наявність двох типів капілярів.

І – Центральні коротші капіляри забезпечують відносно постійний кровотік.

ІІ – На відміну від цього, в бічних, довших капілярах, що становлять близько 5% мікроциркуляторного русла мозку, кровотік мінливий.

Піальні вени впадають в синуси з твердою стінкою. Це запобігає їх стисненню у разі можливого набряку мозку.

Одна з найхарактерніших особливостей мозкового кровотоку – його відносна сталість, автономність. Сумарний об’єм кровотоку мало залежить від змін центральної гемодинаміки. Кровотік у судинах мозку може змінюватись лише в разі різко виражених відхилень центральної гемодинаміки від умов норми. Лише в разі судомного збудження нейронів сумарний кровотік може зрости в 1,5-2 рази. Відносна сталість кровообігу мозку визначається потребою створення гемостатичних умов для функціонування нейронів. У мозку немає запасів кисню, а запаси основного метаболіту окислення – глюкози – мінімальні, тому потребують постійного доставлення їх кров’ю. Крім того, незмінність умов мікроциркуляції забезпечує сталість водного обміну між тканиною мозку і кров’ю, кров’ю і спинно-мозковою рідиною. Збільшення утворення спинно-мозкової рідини і міжклітинної води може призвести до стиснення мозку, що міститься в замкнутій черепній коробці.

Особливості регуляції

Структурно-функціональна особливість мозкових судин і складна багаторівнева система регуляції забезпечують автономність мозкового кровообігу. Структурна особливість його полягає в тому, що передмікроциркуляторним руслом мозку розміщені сітки базальних і піальних артеріальних судин. На кожному з них ґрунтується система регуляції. Вона має не менше 3х контурів (поверхів), що й забезпечують високий ступінь автономності кровотоку.

Кожний з механізмів регуляції включає:

- нейрогенний

- міогенний

- метаболічний компоненти

Можна сказати, що існує кілька чітко виражених «рубежів оборони».

Найбільше значення в забезпеченні автономності мозкового кровотоку мають нейрогенні механізми регуляції. Всі артерії і вени мають симпатичну і парасимпатичну іннервацію. А деякі мозкові судини мають пептедичні, серетонічні, гістамінергічні нервові закінчення.

Внутрішньомозкові судини мають нижчу чутливість до системних нейрогенних впливів, ніж судини інших ділянок великого кола кровообігу. У результаті мозкові судини майже не втягуються в загальну перебудову кровообігу при різних адаптивних реакціях. Так, при подразненні шийних симпатичних нервів, мозкові судни звужуються лише на 10%, тоді як в аналогічних ситуаціях в інших органах просвіт судин може зменшуватись вдвічі.

Водночас, нейрогенні механізми самих мозкових судин досить активні. Чутливі до розтягнення і хімічного складу рецептори містяться в багатьох мозкових судинах. Багаті на них:

- судини Віллізієвого кола

- тверді мозкові оболонки

- венозні пазухи

Геморецептори містяться також на поверхні шлуночків і в самій тканині мозку.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 936