● цінові пропозиції розкриваються у встановлений замовником час;
● до участі в процедурі розкриття цінових пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції;
● під час розкриття цінових пропозицій складається протокол за формою, встановленою уповноваженим органом. Копія протоколу розкриття цінових пропозицій надається будь-якому з учасників на його запит протягом одного робочого дня з дня надходження такого запиту.
Загальний строк для розгляду цінових пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати п'яти днів з дня розкриття цінових пропозицій. Переможцем процедури запиту цінових пропозицій визнається учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті цінових пропозицій, та має найнижчу ціну. Замовник акцептує цінову пропозицію в день визначення переможця. Протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця замовник зобов'язаний (законодавчо передбаченим способом) надіслати переможцю процедури закупівлі повідомлення про акцепт цінової пропозиції, а всім учасникам – повідомлення про результати процедури запиту цінових пропозицій із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця. Повідомлення про акцепт цінової пропозиції обов'язково безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель. Замовник укладає з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті, у строк, не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт цінової пропозиції, але не пізніше ніж через 14 днів з дня визначення переможця.
Замовник скасовує процедуру запиту цінових пропозицій та має право визнати її такою, що не відбулася, у випадках, визначених статтею 30 цього Закону.
Інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій оприлюднюється відповідно до ст. 10 цього Закону.
Особливості укладання окремих видів господарських договорів
ГК України визначає ще ряд особливостей щодо укладення господарських договорів залежно від:
● регулятивних функцій (попередні договори);
● юридичних підстав (державне замовлення, рішення суду);
● модифікації форми договору (типовий договір, примірний договір).