- влада є строковою (президент обирається на конкретний обмежений термін)
- влада монарха не є похідною від будь-якої іншої влади
- влада президента є похідною від парламенту або виборців
- монарх непідзвітний за свої дії перед законом
- президент відповідає за свої дії перед законом
Варто зауважити, що остання відмінність між республікою і монархією діє тільки стосовно абсолютної монархії.
Монархії поділяються на необмежені (абсолютні) та обмежені (конституційні). В абсолютній монархії вся повнота влади зосереджена в руках монарха, який одноосібно призначає уряд, що виконує його волю. Представницькі інститути відсутні. В наш час абсолютна монархія збереглася в Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабськх Еміратах, Катарі, Омані та ін.
В конституційних монархіях в компетенції монарха є лише ті повноваження, які визначені за ним конституцією. В залежності від обсягу повноважень монарха конституційні монархії, в свою чергу, поділяють на дуалістичні і парламентські.
В дуалістичних монархіях (Йорданія, Кувейт, Марокко) влада поділена між монархом і парламентом. Повноваження монарха обмежуються у сфері законодавства. Однак він може видавати власні укази, що мають силу закону та відхиляти закони, прийняті парламентом. Повноваження монарха у виконавчій сфері дещо ширші. Так, у компетенції монарха є призначення уряду, який він може звільнити у будь-кий час. Уряд є відповідальний і перед монархом, і перед парламентом.
Наступним різновидом обмеженої монархії є парламентська монархія (Великобританія, Бельгія, Іспанія, Швеція, Японія і т.д.). В даному випадку обсяг повноважень короля чи імператора є настільки незначним, що швидше можна говорити про збереження „символу монархії”, ніж про монархічну форму державного правління. Система правління в парламентських монархіях нагадує спосіб урядування в парламентській республіці.