КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАДАЧ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

Реакції між іонами відбуваються лише тоді, коли внаслідок їхньої взаємодії утворюється малорозчинна або летка сполука або слабкий електроліт.

Реакції у розчинах електролітів, йонні рівняння

Згідно з теорією електролітичної дисоціації, реакції у розчинах електролітів відбуваються між іонами.

Розглянемо приклади утворення малорозчинних продуктів реакції. Якщо до розчину нітрату барію добавити розчин сульфату калію або іншої солі, яка у своєму складі має сульфат-йон (наприклад, сульфат амонію, срібла, галуни), то випадає білий осад сульфату барію. Замість розчину солі можна добавити сірчану кислоту. Запишемо рівняння реакції утворення сульфату барію:

Ba(NO₃)₂ + K₂SO₄ = BaSO₄↓ + 2KNO₃

Наведені рівняння свідчить про те, що утворення малорозчинного у воді сульфату барію є наслідком взаємодії лише двох іонів Ва²⁺і NO₃^-. Справді, якщо записати добре розчинні і сильні електроліти для цього рівняння реакції у вигляді йонів і скоротити однакові йони в цих рівняннях, то можна бачити, що фактично реакція відбувається між іонами Ва²⁺і NO₃^-, а всі інші йони ніяких змін не зазнають. Наприклад:

Ва²⁺ + 2NO₃^- + 2К⁺ + SO₄^2- = ВаSO₄↓ + 2К⁺ + 2NO₃^-;

Ва²⁺ + SO₄^2- = ВаSO₄↓.

Це рівняння є йонним рівнянням утворення сульфату барію. Таким самим йонним рівнянням описується взаємодія інших солей барію з сірчаною кислотою або сульфатом натрію. Тому немає потреби писати громіздкі молекулярні рівняння реакцій між електролітами, а краще записувати лише їх йонну форму, яка і відображує суть хімізму процесу.

Клас	Визначальна особливість	Методи рішення	Галузі використання
Перший	Цілком структуровані (формалізовані) процедури вироблення рішень	Основані на стандартизації і програмуванні	Бухгалтерський облік; підготовка виробництва; складський облік і т. ін.
Другий	Слабоструктуровані процедури вироблення рішень	Умови неповної інформації, теорії нечітких (розмитих) множин	Поточне планування; оперативно-календарне планування; управління запасами
Третій	Неструктуровані процедури вироблення рішень	Творчий підхід на основі поінформованості, кваліфікації, інтуїції і т. ін.	Прогнозування; перспективне планування

Перший клас становлять добре структуровані (цілком формалізовані, кількісно сформульовані) проблеми, в яких суттєві залежності визначені настільки повно, що вони можуть бути виражені в числах або символах і тому легко стандартизуються і програмуються. До цих задач належать: облік і контроль; оформлення документів, їх тиражування тощо. У традиційних інформаційних системах (АСУ) такого роду задачі автоматизовані, як правило, повністю (бухгалтерський облік, підготовка виробництва, кадрова система, складський облік тощо). Слова «добре структуровані проблеми» зовсім не означають, що ці проблеми легкі. Застосування для їх розв’язання математичних методів, і зокрема методів дослідження операцій, пов’язані із значними труднощами.

Другий клас становлять слабоструктуровані (змішані) проблеми, що мають як кількісні, так і якісні елементи, причому маловідомі й невизначені акценти проблеми виявляють тенденцію до переважання. Для таких задач характерною є відсутність методів розв’язання на основі безпосередніх перетворень даних. Постановка задач вимагає прийняття рішень в умовах неповної інформації. Відомі випадки, коли на основі теорії нечітких множин і застосувань цієї теорії були побудовані формальні схеми рішень. До слабоструктурованих задач можна віднести задачі розподілу капіталовкладень, вибору проектів проведення наукових досліджень і розробок, складання плану виготовлення виробів широкого споживання тощо.

Третій клас складають неструктуровані (неформалізовані, якісно виражені) проблеми (задачі), дляяких описані лише важливі ресурси, ознаки і характеристики, а кількісні залежності між ними невідомі. Розв’язання таких задач передбачає неформалізовані процедури, які ґрунтуються на неструктурованій, з високим рівнем невизначеності інформації. До числа таких задач належить значна частина проблем прогнозування, перспективного планування, організаційного перетворення. Більшість неструктурованих проблем вирішується за допомогою евристичних методів, у яких відсутня будь-яка упорядкована логічна процедура пошуку розв’язання, а сам метод цілком залежить від особистісних характеристик людини (поінформованості, кваліфікації, таланту, інтуїції і т. ін.).

До типових слабоструктурованих проблем належать проблеми, для яких характерними є такі особливості:

— рішення, що приймаються, стосуються майбутнього;

— має місце широкий діапазон альтернатив;

— рішення залежить від неповноти поточних технологічних досягнень;

— запропоновані рішення вимагають вкладання великих ресурсів і пов’язані з елементами ризику;

— неповністю визначені вимоги стосовно вартості і часу рішення проблеми;

— проблема складна через необхідність комбінувати різні ресурси для її розв’язання.

Найважливіша особливість слабоструктурованих проблем полягає в тому, що концептуальна модель їх може бути створена тільки на основі додаткової інформації, що надходить від особи, яка бере участь у вирішенні проблеми. Тому такі моделі не можуть бути об’єктивними, неупередженими. Ця обставина — причина невдач у застосуванні «класичних» математичних моделей для дослідження слабоструктурованих проблем, а також стимул для розвитку адекватного інструментального забезпечення.

Розглянута класифікація задач організаційного управлінняможе бути поставлена у відповідність до певних груп працівників організацій і установ. Таких можна виділити три: керівники (головні адміністратори, директори, розпорядники), спеціалісти, технічні працівники(обслуговуючийперсонал) (табл. 7.2).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Водневий показник	\|	КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.