МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Визначення конфігурації мережевих інтерфейсівБуферизація Буферизація (від англ. Buffer) – метод організації обміну, зокрема, введення і виведення даних у комп'ютерах та інших обчислювальних пристроях, який передбачає використання буфера для тимчасового зберігання даних. При введенні даних одні пристрою або процеси роблять запис даних в буфер, а інші - читання з нього, при виводі – навпаки. Процес, який виконав запис в буфер, може негайно продовжувати роботу, не чекаючи, поки дані будуть оброблені іншим процесом, якому вони призначені. У свою чергу, процес, який обробив деяку порцію даних, може негайно прочитати з буфера наступну порцію. Таким чином, буферизація дозволяє процесам, яка провадить введення, висновок і обробку даних, виконуватися паралельно, чи не чекаючи, поки інший процес виконає свою частину роботи. Тому буферизація даних широко застосовується в багатозадачних ОС. Буферизація за принципом своєї побудови буває прозора (приклад - кешування диска на запис, коли процеси або пристрою не підозрюють про існування процедури буферизації між ними), і непрозора, коли сторонам для здійснення обміну потрібні знання про буфері. Наочний приклад. З паперовими поштовими відправленнями здійснюється інкапсуляція в мішки з поштою, далі у вагони поїздів, автомобілі та інші транспортні засоби. Відправник ж і одержувач зобов'язані знати тільки один рівень буферизації - поштові скриньки. Інші рівні прозорі для користувача. Терміни «прозора» і «непрозора» буферизація не зовсім вдалі, оскільки можуть дещо збивати з пантелику. У якості більш вдалих можна було б запропонувати терміни, відповідно, «невидима» і «видима буферизація». В FreeBSD буферизація здійснюється в віртуальну пам’ять ОС, якщо її буде вичерпано то недолік пам’яті компенсується swap розділом жорсткого диску.
Конфігурація інтерфейсів визначається відповідно до параметрів мережі до якої підключається комп’ютер. Якщо це звичайна локальна мережа, треба знати параметри налаштувань відповідно: IP-адресу, маску підмережі, шлюз (якщо необхідно), і адресу DNS серверу (теж якщо необхідно). В деяких локальних мережах є DHCP сервери, які надають автоматичні налаштування мережі, але якщо ця мережа публічна це не дуже безпечний метод, будь-яка динаміка може бути наруку зловмиснику, тому статичні налаштування набагато безпечніші і надають повну автономію мережевому інтерфейсу. Якщо ж інтерфейс підключається до мережі Інтернет, тут вже постає безліч варіантів можливих конфігурацій, які в обов’язковому порядку мають бути надані провайдером мережі. Також глобальна мережа поступово переходить на новий протокол IPv6, який теж можна налаштовувати, якщо є необхідність, але від дуже рідко використовується в локальних мережах, і навіть в глобальних зокрема в Україні його не дуже розповсюджено. Для локальних (приватних) мереж мають використовуватись строго такі діапазони адрес визначені IANA: IPv4 10.0.0.0 – 10.255.255.255 (Маска підмережі 255.0.0.0 або для безкласової адресації /8); 172.16.0.0 – 172.31.255.255 (Маска підмережі 255.240.0.0 або для безкласової адресації /12); 192.168.0.0 – 192.168.255.255 (Маска підмережі 255.255.0.0 або для безкласової адресації /16); IPv6 fc00::/7 – 7-бітний префікс адреси. У термінології мереж TCP/IP маскою підмережі або маскою мережі називається бітова маска, визначальна, яка частина IP-адреси вузла мережі відноситься до адреси мережі, а яка - до адресою самого вузла в цій мережі. Наприклад, вузол з IP-адресою 12.34.56.78 і маскою підмережі 255.255.255.0 знаходиться в мережі 12.34.56.0/24 з довжиною префікса 24 біта. У разі адресації IPv6 адресу 2001:0 DB8: 1:0:6 C1F: A78A: 3CB5: 1ADD з довжиною префікса 32 біта (/32) знаходиться в мережі 2001:0 DB8 ::/32. Маска призначається за такою схемою (для мереж класу C), де - кількість комп'ютерів в підмережі , округлене до найближчої більшою мірою двійки (ця формула справедлива для , для буде інша формула). Приклад: У якоїсь мережі класу C є 30 комп'ютерів, маска для такої мережі обчислюється таким чином: . Тобто при побудові мереж, на основі наданого адресного простору виділяється маска для підмереж на основі кількості хостів, зазвичай це робиться з певним запасом, щоб врахувати можливість встановлення додаткових комп’ютерів.
Читайте також:
|
||||||||
|