• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Системи з частотним розділенням.

Оскільки параметром розділення є частота /, то операція, що виконується канальним приймачем (з оператором П*), може бути представлена у вигляді

(1.89)

Ця умова виконується лише в тому випадку, якщо спектри Si(f) і Skif) не перекриваються, тобто займають смуги частот А/г і ПЕКЛО, що не перекриваються. Останнє означає, що на інтервалі A/t спектри всіх сигналів, окрім сигналу Skif), відсутні. При цьому qkif) представляється у вигляді фільтру, узгодженого з сигналом Sk(f). У геометричному трактуванні це означає, що оператор П* переводить векторний простір групового сигналу, що характеризується шириною спектру А / = V А/,, в підпростір канального фільтру із смугою А/*.

Таким чином, для розділення сигналів різних каналів необхідно мати такі фільтри qk(f), які не відгукувалися б на будь-який сигнал, ортогональний Sk(J). При цьому мається на увазі, що енергія сигналу Sk(f) повністю зосереджена в межах смуги A /t. За цих умов розділення сигналів можна здійснювати без взаємних перешкод. На практиці обидві умови не виконуються. Енергія сигналу к-го каналу унаслідок неідеальних характеристик фільтру існуватиме і за межами смуги А/*.

При частотному розділенні сигналів на передавальній стороні необхідно сформувати спектри, що несуть інформацію про кожне з повідомлень, так, щоб вони були у області несучих частот і не перекривалися.

Слід мати на увазі, що кожний з первинних спектрів, що існують на виході первинного перетворювача, — це, як правило, низькочастотний спектр (0-Fm). Надалі вважатимемо, що на виході всіх первинних перетворювачів має місце однаковий спектр.

Щоб здійснити перенесення спектру відповідного параметра на інтервали, що неперекриваються, в область несучих частот, використовують модуляцію гармонійних піднесучих коливань. Це призводить до того, що спектр первинного повідомлення 5; ( F) переноситься в область піднесучого коливання, що має частоту Fni. Перенесення спектрів первинних повідомлень в область несучої частоти виробляється за рахунок того, що генератор несучої частоти модулюється спектрами тієї, що піднесе, що неперекриваються.

Структурна схема системи приведена на рис. 1.38.

Рис. 1.38. Включення джерел інформації в багатоканальній системі:

/7/7/ — 1-й первинний перетворювач; М; — г'-й канальний модулятор; 0i — ;-й канальний фільтр; М — модулятор тієї, що несе; D — детектор тієї, що несе; Dj — <-й канальний детектор; G* (/) — спектри вихідних сигналів

Функціонування приведеної схеми характеризується епюрамі сигналів в різних її перетинах (рис. 1.39). Сигнали зображені в частотному уявленні (у вигляді енергетичних спектрів).

Рис. 1.39. Перетворення спектрів в багатоканальній системі

Операція перенесення спектрів первинних сигналів (Я#) в область піднесучих частот здійснюється канальними модуляторами (Л/, -).

Одержані на виході канальних модуляторів спектри з шириною Д/ в загальному випадку можуть перевищувати Fm. Зокрема, при широкосмугових видах модуляції (наприклад, ЧМ)

де /? — відношення девіації частоти до частоти модулюючого коливання. При односмуговій амплітудній модуляції

У разі використання односмугової амплітудної модуляції спектри на виході канальних модуляторів (у формі, що ідеалізується) відповідатимуть рис. 1.39,а,б,с. Процесів, що відбуваються на приймальній стороні, ілюструються епюрамі на рис. \.39,д,е,ж. Смуговий фільтр г-го каналу пропускає частину групового спектру Gx(J), що відноситься до /-му каналу. Канальний демодулятор забезпечує перенесення спектру оцінки /-го повідомлення до нульової частоти (рис. 1.39,ж).

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
12. А) Поліпшення системи зворотного зв’язку.

Переглядів: 456