• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Комерційне підприємництво як окремий напрямок діяльності

Важливе місце у цивілізованій ринковій економіці посідає підприємництво у сфері торгівлі (комерція), де швидше і з меншим вкладом ресурсів можна отримати доходи від проведених бізнес-операцій.

Комерційне підприємництво — це підприємництво, пов’язане із здійсненням процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту покупців (споживачів) та отримання прибутку.

Як оперативно-організаційна система цей вид підприємництва має справу також з товарообмінними, товарно-грошовими операціями, які проводяться з урахуванням поточних і перспективних ринкових змін.

Комерційний бізнес відіграє значну роль в активізації економічних процесів, зокрема:

· забезпечує встановлення збалансованого ринку,

· сприяє формуванню оптимальних пропорцій між виробництвом та суміжними сферами,

· виявляє попит на товари,

· стимулює виробниче підприємництво,

· здійснює ефективний товарний оборот,

· задовольняє потреби населення у товарах та послугах,

· стимулює діяльність суб’єктів ринку,

· робить відповідний внесок у формування доходів державного і місцевого бюджетів за рахунок сплати податків.

Крім того, підприємництво у сфері торгівлі дозволяє усім учасникам комерційного обороту вигідно співпрацювати на основі планування, укладання, реалізації торгових операцій, закладає основу для формування виробничих програм та перспективних напрямків щодо випуску продукції за кількісними та якісними параметрами, асортиментною структурою. А це, у свою чергу, свідчить про те, що комерція визначає економічний стан промислового підприємства, його успіх на товарному ринку. Якщо вироблена продукція не буде реалізована у сфері торгівлі в намічених обсягах, це буде негативно впливати на господарсько-фінансову діяльність промислових підприємств.

У торгівлі, як сфері товарного обертання, виконується великий комплекс різних процесів і операцій. За характером функцій, які виконуються у сфері товарного обертання, процеси і операції, що здійснюються у комерції, можна поділити на два види: виробничі або технологічні і комерційні (суто торговельні).

Технологічні процеси пов’язані з рухом товарів та є продовженням процесу виробництва у сфері обертання (транспортування, зберігання, пакування, фасування, підсортування). Ці процеси відображають механізм управління матеріальним потоком вантажів з включенням виробничо-технологічних операцій, що супроводжують організації просування товарів від виробника до кінцевого споживача.

Комерційні процеси — це процеси, пов’язані із зміною форм вартості, тобто з купівлею та продажем товарів. До комерційних відносять й такі торговельні процеси, які забезпечують нормальне функціонування торгового механізму, зокрема: організацію ринкових досліджень, оцінку інфраструктури основних конкурентів, встановлення партнерських зв’язків та ін.

Крім цих головних процесів, що виконуються у сфері торгівлі, важливими є й такі, як виконання додаткових торговельних та експлуатаційних послуг, які останнім часом домінують при врахуванні інтересів клієнтів у процесі купівлі-продажу. Це доставка товарів додому, установка куплених технічно складних товарів вдома у покупців, прийом замовлень та ін. Послуги передпродажного, продажного і післяпродажного сервісу — невід’ємні елементи в отриманні комерційного успіху підприємства.

Комерційним підприємництвом займаються торгові, торгово-закупівельні, торгово-посередницькі організації, торгово-виробничі підприємства, товарні біржі, зовнішньоторговельні компанії, торгові промислові палати. Роздрібні торговельні операції здійснюються через магазини, магазини-склади, кіоски, палатки, павільйони, пересувну роздрібну торговельну мережу (автомагазини, лотки), на речових ринках, виставках-продажах, продовольчих ринках.

Магазини — це стаціонарні пункти роздрібного продажу товарі що займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців. Магазини можуть бути:

· за товарною спеціалізацією - продовольчі, непродовольчі, змішані;

· за товарним асортиментом — спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центр (комплекси);

· за формами торгівлі - індивідуальне обслуговування (через прилавок), самообслуговування, торгівля за зразками, торгівля: попереднім замовленням, фірмова торгівля.

Дрібнороздрібна мережа представлена палатками, кіосками, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу до покупців.

Основними функціями (елементами) комерційної діяльності торговельних підприємств є:

· вивчення попиту та кон’юнктури,

· пошук та вибір прийнятних постачальників,

· встановлення господарських зв’язків,

· закупівля товарів,

· розробка асортиментної політики,

· організація та проведення ярмарків, виставок-продаж,

· здійснення контролю за виконанням договірних відносин,

· оптова реалізація,

· стимулювання закупівлі та продажу товарів,

· організація товаропостачання,

· оперативне маневрування товарними ресурсами.

Крім того, комерційна робота торговельних підприємств включає рекламу товарів і послуг, пошук місцевих товарних ресурсів, вплив на виробництво з питань поставок товарів, підвищення їхньої якості, розширення асортименту, здійснення експортно-імпортних операцій, надання сервісних послуг покупцям (споживачам), інших послуг комерційного характеру суб’єктам ринку.

Підприємництво у сфері торгівлі здійснюється на основі таких принципів:

· організаційно-господарська незалежність — самостійність і свобода вибору суб’єктами господарювання організаційно-правових форм та видів торговельної діяльності, характеру відносин з іншими суб’єктами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю торговельних підприємств, методів обслуговування покупців;

· відкритість — доступність торговельних послуг для всіх категорій споживачів, пріоритетне врахування їхніх інтересів, запобігання дискримінації покупців;

· цивілізованість — високий рівень торговельного обслуговування;

· самоокупність — повернення суб’єктами господарювання витрат у процесі торговельної діяльності, запобігання банкрутству і фінансовій неспроможності підприємств;

· конкурентоспроможність суб’єктів господарювання — ефективне функціонування в умовах конкурентного середовища і конкурентної боротьби за умови дотримання антимонопольного законодавства;

• регульованість — відповідне реагування торговельної сфери на вплив координуючих і коригуючих зовнішніх факторів через систему правових, науково-технічних, інвестиційних, інших механізмів державного регулювання;

· сувора матеріальна і фінансова відповідальність контрагентів за виконання взятих зобов’язань.

Сутність комерційної операції полягає у тому, що спочатку підприємець закуповує товарТ у власника (частіше у виробника). Він сплачує за куплений товар його власнику грошову суму Г₃, яка залежить від кількості товару та його ціни за одиницю. Далі підприємець продає товар покупцю та одержує, належну грошову суму Г_р.

З суми виручки від реалізації товару відраховуються витрати на:

· оплату найманих працівників,

· транспортування,

· утримання торгового приміщення, оренду,

· витрати на зберігання товарів,

· амортизацію,

· рекламу, податки та ін.

Загальна схема здійснення підприємництва у сфері торгівлі

Умовні позначення:

Т — товар;

Г₃ — плата за куплений товар (за оптовими цінами);

Г_р — належна сума від реалізації товару.

Правовою основою здійснення торгових операцій є договір купівлі- продажу товарів (договір поставки).

Перш ніж приступити до проведення комерційної угоди, комерсанту потрібно провести маркетинговий аналіз ринку. Це передбачає вивчення кон’юнктури ринку товарів та тенденцій його розвитку, збір та аналіз даних, впливають на споживчий попит, дослідження мікро- та макрофакторів підприємницького середовища, вибір виду товару, визначення прогнозу обсягу закупівлі та продажу, оптової ціни та цін реалізації.

Здійснюючи попередній аналіз бізнес-операції, необхідно виходити з таких двох головних вимог:

7) ціна реалізації товару повинна бути відчутно вищою, ніж ціна закупівлі;

8) попит на даний вид товару повинен бути достатнім, щоб продати його у наміченому обсязі за угодою.

Якщо попередній аналіз та прогноз свідчить на користь комерційної угоди, то відпрацьовується бізнес-план своєї діяльності, включаючи програму дій щодо проведення угоди, розрахунку витрат, ефективність бізнес-операції.

Програма будь-якої комерційної угоди включає:

• наймання робітників для виконання торговельно-посередницьких послуг (закупівля товару, його транспортування, продаж, проведення реклами, оформлення необхідних документів);

• придбання чи оренду приміщень складів, торговельних точок, необхідних для зберігання і реалізації товару;

• закупівлю товару для наступної його реалізації;

• залучення грошових коштів у кредит для фінансування угоди і наступне повернення кредиту і відсотків за користування ним;

• отримання і оплату послуг сторонніх організацій та осіб, що виконують посередницькі функції;

• отримання необхідної інформації, яка потрібна для процесу підготовки, оформлення та регулювання угоди;

• реалізація товару покупцю і отримання виручки;

• сплата податків за угодою.

Суб’єкти господарювання комерційного підприємництва повинні забезпечити:

• відповідність приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, вимогам нормативних документів щодо зберігання, продажу відповідних товарів, а також закони про охорону праці;

• постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням;

• застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;

• наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог.

Суб’єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-технологічним обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним, касовим) відповідно до існуючих нормативів. Засоби вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями, повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому порядку.

На фасаді торговельного приміщення суб’єкта господарювання має бути вивіска із зазначенням назви магазину, а також розміщена інформація про режим роботи. Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу, і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.

До початку роботи необхідно поповнити товарні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин), перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентарю та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги і ціни, демонстрування безпечного та правильного використання. На вимогу покупця продавець зобов’язані надати йому контрольно-вимірювальний прилад і документ, який підтверджує ціну товару.

Розрахунки за продаж продукції суб’єктами господарювання здійснюються за готівку, в безготівковому порядку, за чеками банків. Продаж товарів може здійснюватись у кредит. Розрахунки з покупцями за товари повинні проводитися через електронні контрольно-касові апарати або з використанням товарно-касових книг. Касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці, віддрукувати чек на касовому апараті, назвати покупцеві належну йому суму і видати її разом з чеком. Правильність розрахунку покупець перевіряє на місці, не відходячи від каси.

Забороняється продаж товарів, що не мають належного товарного вигляду та із закінченим терміном придатності, а також товарів, що надійшли без документів, які засвідчують їхню якість та безпеку. ,

Специфічною організаційною формою у комерційному підприємництві є торгово-промислові палати.

Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об’єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, і їхні об’єднання. Вона є юридичною особою. Може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а спрямовується на виконання її статутних завдань.

Основні цілі — сприяння розвиткові національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формування сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічний розвиток усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв’язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Завдання торгово-промислової палати:

• сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв’язків, експорту українських товарів і послуг, надання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;

• представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;

• організація взаємодії між суб’єктами підприємницької діяльності, координація їхніх взаємовідносин з державою в особі її органів;

• участь в організації на Україні та за кордоном професійного навчання і стажування громадян України — фахівців з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі;

• надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньо­економічного співробітництва українських підприємців;

• сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування суб’єктів ринку;

• надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям; встановлення і розвиток зв’язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об’єднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій.

На території України діє Торгово-промислова палата України, створенні її регіональні організації за принципом добровільного входження її членів—юридичних і фізичних осіб, зареєстрованих як підприємці та їхні об’єднання. Торгово-промислові палати організують міжнародні виставки, національні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, забезпечують підготовку і проведення виставок українських товарів в Україні та за її межами. Проводять семінари, конференції, ділові переговори з економічних та комерційних питань за участю українських підприємців та іноземних компаній як в Україні, так і за кордоном здійснюють видання інформаційних, довідкових, рекламних та методичних матеріалів з питань своєї діяльності та забезпечення бізнесу.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
7. Автоматизація метрологічної діяльності
8. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
9. Ад’юнкт (аспірант) як суб’єкт наукової діяльності
10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
12. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.

Переглядів: 725