МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Формування та розвиток інтелектуального потенціалу суспільства в УкраїніІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОГО СВІТУ 1.Інтелектуальний потенціал суспільства, його сутність та зміст. 1.Інтелектуальний потенціал суспільства, його сутність та зміст Переживши безпрецедентні системні трансформації у XX столітті, світ вийшов на постіндустріальну парадигму розвитку, коли конкурентоспроможність країн визначається динамічними перевагами з приорітетом знань, інновації та інформації, а не статичними, пов’язаними із забезпеченністю матеріальними і трудовими ресурсами. Ключовими питаннями розвитку суспільства у третьому тисячолітті стають: інтелектуалізація із здатністю до постійних інновацій, соціалізація з приоритетом якомога повного самовиразу особистостей, екологізація виробництв і середовища життєдіяльності. У XXI столітті успіху досягатимуть ті країни, де забезпечуватимуться оптимальні пропорції між творчою енергією людини та іншими ресурсами. Йдеться про інтелектуальний ресурс суспільства, як глибинну основу соціально-економічного прогресу. В процесі формування і економічного функціонування інтелектуального ресурсу використовуються суспільні інформаційні фонди, а в результаті творчої інтелектуальної праці продукується інноваційний ресурс. У більш широкому розумінні інтелект як ресурс розвитку – це потенційна і реальна здатність нації підтримувати «творчу енергетику» у всіх сферах діяльності – науці, політиці, бізнесі, культурі [8 c. 22]. Погляди економістів на роль інтелектуальної діяльності людини в економічному розвитку змінювалися. Класична школа, поряд з фізичним капіталом, виокремила інтелектуальний капітал і розглядала його, як важливий фактор економічного розвитку. Марксистська теорія, в основі якої лежить постулат про визначальну роль сфери матеріального виробництва в розвитку науки, значно занижує роль інтелектуального чинника у суспільно-економічному поступі. Новий напрям розвитку теорії інтелектуального потенціалу запропонували представники теорії «людського капіталу», які розглядають його, як найважливіше джерело економічного поступу. Інтелектуальний потенціал суспільства – це сукупність творчих здібностей індивидів та їх освітньо-кваліфікаційний рівень, які дають змогу, використовуючи інтелектуальні засоби, засвоювати набуті та творити нові знання для ефективного соціально-економічного розвитку країни [6 с.176]. На формування інтелектуального потенціалу суспільства впливають три групи чинників: – природні (творчі здібності индивидів, здоров’я населення, демографічна ситуація в країні, стан навколишнього середовища); – економічні – макроекономічні (державна демографічна політика, політика зайнятості, стан трудових ресурсів, фінансування сфери науки та освіти, величина національного доходу на душу населення, система соціального захисту, механізм ціноутворення на ринку інтелектуальних продуктів, інноваційна та амортизаційна політика, система оплати праці); – інституційні (законодавче регулювання інтелектуальної діяльності, механізм захисту об’єктів інтелектуальної власності). У складі інтелектуального потенціалу виокремлюють його уречевлені (зматеріалізовані) та неуречевлені форми. До неуречевлених форм належать освіта (дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна) та наука (академічна, вузівська, галузева). До уречевлених форм належать об’єкти інтелектуальної власності (літературні, художні твори і наукові праці, винаходи, патенти, промислові зразки, товарні знаки, фірмові найменування та комерційні позначення), а також інформаційні та комунікаційні технології (комп’ютерні апаратні засоби, засоби передачі даних, програмні продукти). Інтелектуальний потенціал країни – це частина її суспільства, діяльність якої спрямована на розв’язання теоретичних і практичних проблем розбудови держави, розвитку народного господарства та підвищення рівня життєдіяльності населення [6 c.175]. Читайте також:
|
||||||||
|