Способи перевезення живої товарної риби

Живу товарну рибу перевозять спеціальним або пристосованим залізничним, водним і автомобільним транспортом. Транспорт повинен забезпечити доставку риби високої якості до місць зберігання або реалізації. Перед перевезенням рибу витримують у садках з метою очищення харчового каналу.

Співвідношення риби та води при перевезенні риби в транспортних засобах з примусовою аерацією повінно бути таким: для карася та лина 1:1, для коропа, сазана, амура, сома, вугра та буфало 1:1,25, для товстолобика, жереха, в’яза, щуки та деяких інших риб - 1:2, для форелі та судака - 1:5, для морських риб - 1:10.

Живу рибу на велику відстань перевозять залізничним транспортом. Дляцього використовують спеціальні вагони. Є кілька типів таких вагонів, які відрізняються вантажопідйомністю живої риби, системами аерації і охолодження та іншими даними. Проте у них є багато спільного. У вагоні розміщені два резервуари загальним об’ємом 25-30 м³, аераційна труба, люки для завантажування та розвантажування риби, водопровід, система повітряної або кисневої аерації води, балон з киснем, зливні отвори з затвором, машинне відділення, насосна з компресором. Резервуари з водою охолоджують водою, льодом або штучним охолодженням. Вагон для живої риби розрахований на перевезення від 5 до 10 т риби. Строк перевезення живої риби залізничним транспортом весною та восени не повинен перевищувати 4 доби, у зимовий період - 6 діб. Для перевезення живої риби залізничним транспортом використовують також спеціальні вагонні секції з машинною системою охолодження води. Загальний об’єм резервуарів у двовагонній секції 40 м³. Секція розрахована для перевезення до 17 т живої риби.Строк перевезення живої риби - від 4 до 6 діб.

При перевезенні живої риби залізничним транспортом регулярно вимірюють температуру води та перевіряють стан риби. Заснулу та слабку рибу відбирають, охолоджують та реалізують як охолоджену рибу або використовують у кулінарії, для засолювання, копчення тощо. При перевезенні живої риби залізничним транспортом є значні відходи (10-20% і більше). Кількість відходів залежить від виду риби, сезону, строків транспортування. Найбільші відходи в літній і весняний періоди (другий і третій квартали). Наприклад, відходи щуки та ляща при перевезенні в першому та четвертому кварталах становлять 15%, у другому і третьому відповідно 20 і 22%.

Перевезення живої риби водним транспортом є найстарішим, але досить надійним і порівняно дешевим способом транспортування риби. З усіх способів перевезення живої риби цей спосіб найбільш наближений до природних умов. Для перевезення живої риби водним транспортом використовують човни-прорізи, плавучі ящики-садки, спеціальні баржі і самохідні ізотермічні судна (рис.24 і 25). Човни-прорізи мають два водонепроникних відсіки-поплавки. Один відсік розміщений у передній (носовій), а другий - у задній (кормовій) частинах човна. Між водонепроникними відсіками є садок (рибник), у якому утримують рибу. Крізь прорізи (щілини 2-3 см завширшки) проточна вода наповнює рибник і вільно циркулює в ньому. Довжина човна прорізу 8-12 м, об’єм рибника 7-10 м³. Відділення для живої риби розділене водопроникними перегородками на кілька відсіків (переважно від 2 до 4), призначених для різних видів риб. Залежно від виду та розміру риби норма посадки риби при температурі до 15 ^оС коливається від 30 до 90 кг/м³. Строк перевезення риби в літній період до 5 діб, у весняний та осінній - до 10 діб. Човен переміщують по воді за допомогою буксиру. Принцип будови барж для перевезення живої риби такий, як і для прорізів. Відрізняються баржі від прорізів значно більшими розмірами. У них можна перевозити до 20 т риби. Човни-прорізи та баржі повинні рухатися з швидкістю 3-4 км/год. При вищій швидкості риба пошкоджується. Строк перевезення риби цими видами транспорту такий: 3-4 доби влітку, 6-7 діб весною та восени, 9-10 діб рано навесні та пізньою осінню. Самохідні ізотермічні судна для перевезення живої риби складні за своєю будовою. Вони мають аераційну систему, прилади автоматичного регулювання температури води, холодильне устаткування, механізми для завантаження та розвантаження риби. У таких суднах можна перевозити до 30 т живої риби у будь-який період навігації.

Автомобільний транспорт широко використовують для перевезення живої риби з місць її вилову до вагонів або баз, від вагонів і баз у торгову мережу та до підприємств громадського харчування. Способів доставки живої риби автомобільним транспортом є кілька. Найбільш досконалим автомобільним засобом для перевезення живої риби є вантажний автомобіль під назвою “Жива риба”. На автомобілі установлено ізотермічну автоцистерну або спеціальний контейнер, які обладнані установкою для примусової аерації води повітрям або газоподібним киснем. Є кілька марок автоцистерн, які відрізняються місткістю, вантажопідйомністю живої риби, системою охолодження води. Місткість автоцистерн від 2,8 до 3 т.

При перевезенні риби в транспортних засобах без примусової аерації води кількість останньої збільшують у два рази. Форель і судака перевозять у транспортних засобах з примусовою аерацією води.

Максимальна тривалість транспортуванння живої риби залежить від виду риби, транспортних засобів, температури води, співвідношення риби і води, змінюваності води тощо.

У неохолоджуваних цистернах перевозять до 1 т риби, в охолоджуваних - до 1,4 т. Короп, сазан, карась, лин, амур, сом і буфало слід перевозити при температурі води до 10 ^оС. Строк перевезення - до 8 год без заміни води. За цей час можна перевезти рибу на відстань від 300 до 350 км. При підвищенні температури воду охолоджують льодом, тривалість транспортування скорочується до 6 год. Строк перевезення товстолобика, ляща, жереха, щуки, судака та деяких інших прісноводних риб при температурі до 10 ^оС не повинен перевищувати 12 год з обов’язковою заміною води через 6 год.

Непоганим видом автомобільного транспорту для перевезення живої риби є автопоїзд ІКА-1, розрахований для перевезення 7 т живої риби на відстань до 1000 км. В автопоїзді є система аерації води, але немає системи охолодження. Найбільш досконалим для перевезення живої риби є рибовоз ІПГ з машинною системою охолодження води, який може перевозити до 4,5 т живої риби на відстань до 2000 км. Тривалість такого транспортування - 3-4 доби.

Живу рибу (крім форелі, судака та морських риб) перевозять також у брезентових чанах, металевих та дерев’яних бочках, на звичайних вантажних автомобілях. При цьому збільшують у два рази кількість води для кожного із видів риб порівняно з перевезенням їх в автомобілях з ізотермічними автоцистернами.

Перепад температур води при перевезенні живої риби не повинен перевищувати 4 ^оС. Морські риби перевозять у морській воді, температура якої не перевищує 6 ^оС. Строк перевезення таких риб при температурі навколишнього повітря - від 15 до -15 ^оС не повинен перевищувати 4 год. Для місцевої реалізації дозволяється перевозити морську рибу в морській воді, температура якої не перевищує 10 ^оС. Строк перевезення цієї риби при температурі навколишнього повітря від 20 до -20 ^оС до 4 год.

При перевезенні живої риби традиційними способами разом з рибою перевозять велику кількість води, маса якої значно перевищує масу риби. Це збільшує витрати на доставку риби до споживача.

Досліди показали, що живу рибу можна перевозити також і без води - у стані анабіозу, електронаркозу і в зволоженому повітряному середовищі. Ці способи перевезення грунтуються на сповільненні життєвих процесів і отже, на зменшенні споживання кисню у процесі дихання риби. Найбільш перспективним є перевезення риби у вологому середовищі. Деякі риби при температурі 1-4 ^оС і 100%-й відносній вологості можуть залишатися живими протягом тривалого часу. При цьому свіже повітря або кисень мають надходити постійно. Окремі види за таких умов можуть залишатися живими від кількох годин до 10-14 діб, зокрема судак 2 год, лящ - 3-14 год, короп - 1-2 доби, сом - 1-2,5 діб, лин - 1-3 доби, карась - 1,5-12 діб, мінога - до 2 тижнів.

Перевезення живої риби в стані анабіозу та електронаркозу на практиці пов’язано із значними труднощами, що стримує застосування їх.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Науково-практичні основи зберігання живої риби	\|	Способи зберігання живої риби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.