Способи зберігання живої риби

Жива риба надходить у торгову мережу нерівномірно: ставкова - переважно восени (жовтень-листопад), озерна і річкова - весною і восени. Тому важливо налагодити торгівлю живою рибою більш тривалий період (до 5-7 міс.). Для тривалого зберігання придатні тільки деякі прісноводні риби - короп, карась, лин, сазан, сом, щука. Живу рибу, призначену для тривалого зберігання, утримують в стаціонарних садках на спеціальних базах. Такі бази важливо мати у великих містах і промислових центрах.

Більшість видів прісноводних риб можна зберігати живими в садках не більш як 2 міс, карась, сазан, лин, щука та сом - до 4-6 міс., короп - більше ніж півроку.

Під час зберігання рибу не годують, що запобігає забрудненню води та зменешенню у ній кисню. Життєздатність риби значною мірою залежить від конструкції садків. Вони можуть бути земляні, дерев’яні та залізобетонні. Важливо наблизити умови зберігання живої риби в садках до умов, у яких вона була до вилову.

Найбільш простими за конструкцією та недорогими є земляні садки , побудовані за типом ставків рибницьких господарств, де риба зимує. Вони є ділянками заток, озер, рік. Умови утримання риби у цих садках найбільше наближені до природних.

Дерев’яні садки являють собою великий пліт з деревини, який лягає на дно або утримується на воді рік, озер, водосховищ і каналів за допомогою понтонів. У пліт вмонтовано кілька великих ящиків розмірами від 2 до 3 метрів завширшки і завдовжки і до 2-2,5 м заввишки. У кожен з таких ящиків завантажують до 2 т живої риби. У ящиках є щілини 2-2,5 см завширшки для надходження води, кришка та додаткове дно, яке можна пересувати по вертикалі для вивантаження риби. Недоліком цих садків є мала проточність у них води, яка в десятки разів менша від швидкості течії у водоймі. Тому кількість заснулої риби у них велика, особливо при тривалому зберіганні.

Залізобетонні садки мають кілька відсіків і обладнані спеціальними механізмами для завантаження і вивантаження риби, приладами для контролю та регулювання температури води, приладами для контролю вмісту кисню у воді. Заснулу рибу з садків видаляють за допомогою циркуляції води. З метою насичення води киснем і видалення вуглекислого газу в усіх видах ставків використовують природну горизонтальну та вертикальну циркуляцію води. Успішно впроваджують також штучну аерацію води. З цією метою у садках через воду пропускають повітря, яке нагнітають компресором. Строки зберігання риби при цьому збільшуються, а втрати - зменшуються.

При тривалому зберіганні живої риби в садках на базах є значні втрати, зумовлені заснулою рибою, зменшенням маси при голодуванні і захворюваннями. Розміри втрат залежать від умов і строків зберігання риби, фізіологічного стану та інших причин. У зимовий період втрати живої риби невеликі, вони збільшуються весною та влітку. Досліди показали, що втрати маси коропа за 3 міс. зберігання в садках (з грудня по лютий) менші від 1 %, у березні-квітні (за 4-5 міс.) вони досягли 6-7 %.

Слід зазначити, що в слабкої та заснулої риби, яка знаходиться у воді, значно збільшується маса (до 5-10 %). Пояснюється це явище проникненням води в черевце, яке при цьому здувається. Внаслідок поглинання води в заснулої риби набухають зябра і м’ясо.

При тривалому зберіганні живої риби в її м’язовій частині зменшується кількість хімічних речовин, насамперед жирів і білків, а також збільшується вміст небілкового азоту і вільної води. Кількість зв’язаної води при цьому зменшується. Поживні властивості м’яса з такої риби знижуються (воно стає жорстким, менш смачним).

Слабку та дуже слабку рибу своєчасно відбирають і реалізують як свіжозаснулу, охолоджують або заморожують. У такому стані її використовують у кулінарії, для виготовлення копчених товарів тощо. Заснулу рибу реалізують після її охолодження або заморожування.

Живу рибу завозять у роздрібну торгову мережу не більше як на один день торгівлі. У магазинах рибу слід зберігати в акваріумах, обладнаних холодильниками та аераційними установками, дехлораторами (рис.26). Якщо аераційної установки немає, в акваріуми постійно повинна надходити проточна вода. Це забезпечує життєдіяльність риби під час зберігання та реалізації. Перепад температури води в акваріумах не повинен перевищувати 4 ^оС. Акваріуми відрізняються конструкцією та розмірами. За розмірами вони є малі та великі. У них можна зберігати від 40 до 250 кг живої риби на 1 м³ води. При температурі води від 10 до 14^оС завантаження магазинних акваріумів становить, кг/м³: для форелі 40, коропа та сазана великих 160 (дрібних 100), вугра 290. Водопровідну воду, призначену для зберігання живої риби, обов’язково дехлорують. Вода повинна повністю змінюватися в акваріумі через кожні 4 год, що дає можливість зменшити кількість заснулої риби при зберіганні. Незважаючи на нетривале зберігання живої риби в магазинних акваріумах, можуть виникати значні її втрати за рахунок засинання. Інколи вони можуть досягти 100 %. Причинами такого явища є: неправильне водопостачання, велика щільність закладання риби, відсутність аерації та дехлорування водопровідної води, неправильне поводження з рибою (сполохування, травмування тощо). Насамперед необхідно реалізувати рибу, виловлену в теплий період року із забруднених водойм. Забрудненою є водойма, куди потрапляють побутові, промислові, тваринницькі стічні води, отруйні хімікати та добрива. Виловлювати рибу з такої водойми краще пізньої осені або взимку, що значно зменшує забрудненість риби мікроорганізмами.

Для продажу живу рибу дістають сачком з акваріуму. Зважену рибу вміщають у пакет з полімерних матеріалів або загортають у щільний папір у вигляді пакунку. На прохання покупця продавець зобов’язаний оглушити рибу ударом по черепній коробці дерев’яною колотушкою або перерізанням зябер.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Способи перевезення живої товарної риби	\|	Приймання живої риби за кількістю й якістю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.