• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять опера­тивно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, спря­мований на забезпечення встановленого порядку, виявлення і розкриття злочинів, розгляду заяв та повідомлень про них, за­конності здійснення оперативних заходів, слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень. "Розслідування злочи­нів — це така діяльність, у якій зведено до мінімуму будь-які "зовнішні" види контролю (наприклад, народний, громадський, позавідомчий). У зв'язку з чим прокурорський нагляд тут має бути максимальний, з імперативними повноваженнями проку­рора"¹ .

Предметом правозахисної діяльності прокуратури при цьому є перш за все інтереси суспільства, держави, їх охорона від зло­чинних посягань. Не менш важливе значення має також захист прав і законних інтересів потерпілих від злочину громадян, за­безпечення об'єктивного розгляду їх заяв і скарг, вжиття заходів для відшкодування їм матеріальних та моральних збитків. Сут­ність правоохоронної діяльності прокуратури виявляється у про­тидії виникненню та розвитку протиправних вчинків у першу чергу з боку державних органів та їх посадових осіб, які мають спеціальні, визначені законом повноваження з обмеження кон­ституційних прав громадян, нейтралізації та ліквідації порушень, правової оцінки вчиненого та притягнення винних до відпові­дальності.

Прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяльні­стю поширюється на оперативні підрозділи:

1) органів внутрішніх справ — кримінальну та спеціальну мі­ліцію, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочин­ністю, оперативно-розшукові підрозділи державної автомобільної інспекції;

МихайленкоА. Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. — К.: Юрінком Інтер. — 1999. — С. 182.

156 ______________________ Розділ III. Правоохоронні органи України

2) органів служби безпеки — розвідку, контррозвідку, вій­ськову контррозвідку, підрозділи захисту національної держав­ності, по боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю, оперативно-технічні, оперативного документування;

3) прикордонних військ — підрозділи з оперативно-розшуко-вої роботи;

4) управління державної охорони України — підрозділ опера­тивного забезпечення охорони;

5) органи державної податкової служби — оперативні підроз­діли податкової міліції;

6) органи й установи Державного департаменту України з питань виконання покарань — оперативні підрозділи¹.

Повноваження прокурора, встановлені кримінально-проце­суальним законодавством та іншими нормативними актами, по­ширюються на слідчих прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції, що об'єднані процесуальним поняттям "органи попереднього розслідування"². Так, у ст. 227 КПК України передбачені такі повноваження:

• перевірка кримінальних справ, матеріалів та інших відомо­стей про вчинені злочини; скасування незаконних та необгрунто­ваних постанов слідчих та осіб, які проводять дізнання; дача письмових вказівок про розслідування злочинів; безпосередня участь у провадженні окремих слідчих дій або розслідування у повному обсязі будь-якої справи;

• санкціонування проведення окремих слідчих дій; продов­ження строку розслідування та погодження утримання під вар­тою як запобіжного заходу;

• повернення кримінальних справ органам попереднього
слідства з вказівками щодо провадження додаткового розсліду­
вання; вилучення справи від органу дізнання і передача її слідчо­
му; усунення особи, яка проводить дізнання, або слідчого від по­
дальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо во­
ни допустили порушення закону при розслідуванні справи; пору­
шення кримінальної справи або відмова порушити її; закриття

¹ Див.: Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лю­
того 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22; 1993. —
№ 11; 1994. - № 11; 1998. - № 26; 1999. - № 4.

² Конституцією України запроваджено нове поняття "досудове слідство",
що потребує подальшого законодавчого впровадження. Конституція України.
- К.: Преса України, 1997. - С. 57.

Глава 1. Прокуратура України 157

або зупинення провадження у кримінальних справах; затвер­дження обвинувального висновку; направлення справи до суду.

Значення прокурорського нагляду на цьому комплексному напрямі правоохоронної діяльності важко переоцінити. Як відо­мо, при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та попереднього слідства неминуче зачіпаються, а часто й істотно обмежуються права і законні інтереси громадян, гарантовані Конституцією України та іншими законами (право на свободу, недоторканність житла і т. ін.).

При виконанні професійного обов'язку з додержання поряд­ку розгляду заяв і повідомлень про злочини прокурор повинен стежити за тим, щоб всі заяви та повідомлення були зареєстро­вані і щодо них своєчасно було прийнято одне з таких рішень: порушено кримінальну справу; відмовлено в порушенні кримі­нальної справи; заяву направлено на розгляд за належністю.

Порядок попереднього розслідування злочинів детально ре­гламентовано Кримінально-процесуальним кодексом України. Прокурорський нагляд за безумовним його додержанням є од­нією з гарантій забезпечення прав учасників кримінального про­цесу (підозрюваних, обвинуваченого, потерпілого, свідків), невід­воротності відповідальності за вчинений злочин. Генеральний прокурор України вимагає зосередити зусилля на підвищенні рівня прокурорського нагляду для того, щоб ефективно впливати на результативність і якість дізнання та слідства, сприяти роз­криттю злочинів, захисту особи, її конституційних прав, а також інтересів держави і суспільства від злочинних посягань при неухильному додержанні органами слідства та дізнання вимог закону¹.

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рі­шень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженнями особистої свободи громадян.Прокуратура, здійснюючи цю функцію, покликана забезпечити, з одного боку, законність пере­бування затриманих, заарештованих, осіб, що за вироком суду чи з інших законних підстав перебувають у виправно-трудових установах, а з іншого — законність діяльності закладів для вико­нання судових рішень у кримінальних справах та закладів, що

Прокуратура України: проблеми сьогодення і майбутнього // Юридич­ний вісник України. - 1999. - 22-28 липня. - № 29.

158 Розділ НІ. Правоохоронні органи України

застосовують інші заходи примусового характеру, пов'язані з об­меженням особистої свободи громадян.

Цей напрям прокурорської діяльності істотно відрізняється від інших як за методами його здійснення, так і за повноважен­нями. Прокурор не тільки перевіряє законність правових актів, що видаються адміністрацією установи виконання покарань, а й здійснює нагляд за законністю всієї діяльності цієї установи.

Згідно з вимогами закону прокуратура здійснює нагляд для того, щоб своєчасно і правильно виконувалися вироки; утриман­ня засуджених у місцях позбавлення волі проводилося не інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом; забезпечува­лося додержання встановлених законом прав та обов'язків за­суджених; виконувалося законодавство про умовно-дострокове звільнення засуджених від відбуття покарання.

Предметом нагляду є додержання законності під час перебу­вання осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'яз­нення, виправно-трудових, інших установах, що виконують пока­рання або заходи примусового характеру, які призначає суд, до­держання встановленого кримінально-виконавчим законодав­ством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'яз­ків. Прокурорський нагляд поширюється на адміністрації слід­чих ізоляторів, установ виконання покарань; інспекції виправних робіт органів внутрішніх справ; державних виконавців; адмініст­рації підприємств та інших закладів, що причетні до виконання судових вироків; військове командування у тих випадках, коли засуджений підлягає направленню у дисциплінарний батальйон чи утриманню на гауптвахті.

Прокурор має широкі контрольно-наглядові повноваження. Так, він має право у будь-який час відвідувати піднаглядні закла­ди, опитувати осіб, які там утримуються, знайомитися з усіма до­кументами та матеріалами, перевіряти відповідність закону нака­зів та розпоряджень адміністрації місць позбавлення волі. Йому також надано право вимагати від посадових осіб створення на­лежних умов, що забезпечують права затриманих, осіб, узятих під варту, засуджених та осіб, щодо яких застосовано примусові заходи. Він може також отримувати від згаданих посадових осіб пояснення. Прокурор наділений повноваженнями відміняти незаконне дисциплінарне стягнення, накладене на особу, яка від­буває покарання, або негайно звільняти її своєю постановою із штрафного ізолятора, приміщення камерного типу, дисциплінар-

Глава 1. Прокуратура України 159

ного ізолятора, з-під варти, якщо встановлено, що особу затрима­но або взято під варту без законних підстав.

Прокурор зобов'язаний періодично проводити комплексні перевірки додержання законів як у місцях виконання покарань, так і при виконанні інших заходів примусового характеру, що їх призначає суд.

Імперативний характер повноважень прокурора щодо додер­жання порядку та умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, випливає із ст. 45 Закону України "Про прокуратуру". Виконання прокурату­рою цієї функції спрямовано також на виконання Україною під­писаних міжнародно-правових угод і конвенцій, зокрема Міжна­родного пакту про громадянські і політичні права, Міжнародних стандартних правил поводження з ув'язненими, Зводу принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув'язненню у будь-якій формі¹.

Нагляд за додержанням і застосуванням законів.Предме­том цього виду нагляду є правозастосовна діяльність органів дер­жавної влади, підприємств та посадових осіб, яка має відповідати вимогам Конституції України та чинним законам. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів Кабіне­том Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, устано­вами та організаціями незалежно від форм власності, підпоряд­кованості та належності.

З урахуванням стану законності прокуратура має забезпечи­ти постійний нагляд за додержанням соціально-економічних, по­літичних, особистих прав і свобод громадян, військовослужбов­ців та членів їх сімей, прав та інтересів соціальних груп, які по­требують державної допомоги і захисту; законодавства про поря­док розгляду скарг, особливо з питань виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, інших соціальних виплат, охорони праці, здо­ров я, освіти, житлових прав; природоохоронного законодавства. 'Загальнонаглядова діяльність прокуратури приносила і здатна

Україна в міжнародно-правових відносинах. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — ^{Т 2}- ~ С. 36; Международньш акти о правах человека. — М: Норма-ИНФРА. - С 620.

160 Розділ III. Правоохоронні органи України

принести ще багато користі як державним інтересам, так і справі захисту прав громадян"¹.

Органи прокуратури безплатно й оперативно реагують на по­рушення законодавства, а тому соціально малозахищена частина населення, зважаючи на порівняно дорогі адвокатські послуги та тривалість судових процедур, звертається за юридичною допомо­гою саме до них. Ефективність діяльності прокуратури підтвер­джується і тим, що за її ініціативою державі повернуто майже З млрд. грн., 53 млн. доларів, чимало іншої валюти².

Для успішного здійснення загальнонаглядових дій прокуро­ру надані необхідні повноваження. Вони дають можливість йому своєчасно встановити порушення закону, притягнути порушника до встановленої законом відповідальності та вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли цим порушенням закону.

Прокурору не надано право безпосередньо відміняти чи змі­нювати неправове рішення, підміняти органи відомчого управ­ління та контролю, втручатися у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Але його вимоги при встановленні факту порушення закону, які реалі­зуються у вигляді протесту, припису, подання чи постанови, є обов'язковими до розгляду і корекції неправового рішення згідно з законом.

При здійсненні загального нагляду прокурор має право:

• безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити до приміщення органів державної влади та орга­нів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності, підпоряд­кованості чи належності), до військових частин, установ без спе­ціальної перепустки;

• мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для про­ведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіден­ційну інформацію;

• письмово вимагати надання зазначених документів та мате­ріалів для перевірки, видачі необхідних довідок, у тому числі що­до операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою;

Потебенько М. Роки становлення і утвердження // Вісник прокуратури. — 1999. - № 2. - С. 23. Там само. — С. 24.

Глава 1. Прокуратура України'

• вимагати для Перевірки правозастосовнї акти та інші akfir йдокументи, одержувати інформацію про стан законності і захо­ди щодо її забезпечення; •. ;

• вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших Структур (незалежно від форм власності), а також виділення спеціалістів для прове­дення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз;

• викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них ус­них чи письмових пояснень щодо порушень закону.

Слід зазначити, що реалізація прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді навряд чи можлива без повноважень, Властивих нагляду за додержанням і застосуван­ням законів. З'ясувати обставини порушення, зібрати докази для¹ відстоювання правової позиції при судовому розгляді позову (заяви) прокурор може, лише маючи передбачені законом права.

Збереження за прокуратурою функції нагляду за додержан­
ням і застосуванням законів законодавець пов'язує з формуван­
ням нових державних органів, що здійснюватимуть контроль за
додержанням законів. Реалізуючи принципи створення правової
Держави, останніми роками з'явилися і почали діяти такі інсти­
тути, як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,
Рахункова палата, Державна податкова адміністрація, Антимоно-
польний комітет, органи виконавчої влади, що забезпечують за­
хист прав споживачів, експортний контроль тощо. У зв'язку з
цим в умовах перехідного періоду прокуратура дещо звузила ме­
жі прокурорського втручання. Дискусія щодо обсягу повнова­
жень з нагляду за додержанням і застосуванням законів в умовах
перехідного періоду пов'язана з державно-правовою реформою,
здійсненням у її межах адміністративної реформи. Вирішення На
законодавчому рівні меж цих повноважень безумовно сприятиме
наповненню новим змістом правозахисної діяльності прокурату­
ри, стрижнем якої була й залишається охорона прав і свобод гро­
мадян. '

Слідство в органах прокуратури.Згідно з кримінально-про^ цесуальним законодавством досудове слідство проводять слідчі прокуратури у справах про вбивства, зґвалтування, злочини у сфері службової діяльності, злочини проти правосуддя, довкілля та інші. Крім того, у всіх справах про злочини, вчинені службо­вими особами, які займають особливо відповідальне становище; відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу"

6 2—174

Розділ III. Правоохоронні органи України

та особами, посади яких віднесено до 1—3 категорії посад, пра­цівниками правоохоронних органів досудове слідство проводить­ся слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокуро­ра України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися й інші злочини (ст. 112 КПК України)¹.

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах працюють слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі; у районних, міжра­йонних, міських — старші слідчі і слідчі.

Усі рішення про спрямування слідства і провадження слід­чих дій слідчий прокуратури приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди, затвер­дження чи санкції від прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Законом встановлено вичерп­ний перелік випадків, коли для прийняття й реалізації рішень слідчому необхідно одержати санкцію чи згоду прокурора.

Правові підстави, форми й методи здійснення прокурорсько­го нагляду за додержанням законів слідчими прокуратури іден­тичні тим, які прокуратура застосовує, реалізуючи свої повнова­ження, щодо слідчих служби безпеки, органів внутрішніх справ та податкової міліції. Однак оскільки прокурор організаційно.не­се відповідальність за роботу слідчих (як керівник структурного підрозділу), то іноді складається враження, що він є "начальни­ком" слідчого, особою, яка керує розслідуванням. Тому важливо розрізняти процесуальну діяльність прокурора та слідчого, що базується на кримінально-процесуальному законодавстві, і тру­дові відносини органу прокуратури і слідчого, які мають грунту­ватися виключно на основі трудового законодавства, наказів та інструкцій Генерального прокурора України (наприклад, за­безпечення прокурором району робочого місця слідчого, забезпе­чення телефоном, канцелярським приладдям, доручення роз­слідування конкретної кримінальної справи, виклик на місце по­дії і т. ін.).

Крім вищеперелічених функцій прокуратури, на неї покладе­но координацію діяльності по боротьбі зі злочинністю. Генераль­ний прокурор України та підпорядковані йому прокурори коор-

¹ Урядовий кур'єр - 2001. - № 155. '

. . : і, «.................................................................. << . ■ - :•.: ^!

¹

-,

І------

Глава 1. Прокуратура України_____________________ ______________ 163

динують діяльність по боротьбі зі злочинністю органів внутріш­ніх справ, органів служби безпеки, органів податкової міліції, ор­ганів митної служби та інших правоохоронних органів. Щоб за­безпечити координацію цих органів, прокурор скликає координа­ційні наради, організує робочі групи, витребує статистику та ін­шу необхідну інформацію, а також бере участь в організації нарад Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України.

§ 3. Система прокуратури та організація її роботи

Систему прокуратури України становлять: Генеральна про­куратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні інші, прирівняні до них прокуратури, військові про­куратури регіонів, військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарні­зонів (на правах міських), а також навчальні заклади, науково-дослідні та інші установи.

Військові прокуратури, що входять до системи прокуратури України, які очолює заступник Генерального прокурора України — начальник головного управління військових прокуратур, здій­снюють свої повноваження у Збройних Силах України, Прикор­донних військах України та інших військових формуваннях.

У системі органів прокуратури Діють спеціальні прокурори (на правах районних), що підпорядковуються обласному проку­ророві. До спеціальних прокуратур, за принцип організації Діяль­ності яких взято виокремлення Найбільш специфічних сфер, Що потребують особливої правйохорони, належать природоохоронні, транспортні, прокуратури з питань нагляду за додержанням кри­мінально-виконавчого законодавства та деякі інші.

Генеральна прокуратура Україниє центральним органом системи прокуратури, що його очолює Генеральний прокурор України, який керує діяльністю всіх прокуратур і підпорядкова­них закладів та забезпечує виконання завдань, покладених Кон­ституцією та Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до Конституції України він призначається на по­саду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Генеральний прокурор України не менш б*

І64

Розділ НІ. Правоохоронні органи України

Глава ,1. Прокуратура України

як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан за­конності, Верховна Рада може вислевити недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади.

Генеральний прокурор звільняється з посади також у разі:

—закінчення строку, на який його призначено;

—неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

—' порушення вимог щодо несумісності;

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо
нього;

—Припинення його громадянства;

—подання заяви про звільнення з посади за власним ба­жанням. ''

Строк повноважень Генерального прокурора та підпорядко­ваних йому прокурорів —' п'ять років.

; Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю, призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора Украї­ни, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, ін­ших працівників Генеральної прокуратури України, затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів проку­ратури, розподіляє кошти на їх утримання, призначає за пого­дженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим про­курора Автономної РеСгїубліки Крим, призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів.

Відповідно до законодавства він визначає порядок прийнят­тя, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, досить важливим є те, що він відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокурату­ри накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.;

Структуру Генеральної прокуратури становлять головні управління, управління та відділи. У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокурату­рах областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокуратурах утворюються колегії. Колегії в органах прокурату­ри є дорадчими органами, рішення яких реалізуються наказами відповідних прокурорів. Колегія Генеральної прокуратури Украї­ни утворюється у складі Генерального прокурора, його першого заступника,, заступників прокурора, прокурора Автономної Рес­публіки Крим та деяких керівників апарату Генеральної проку-

ратури. Персональний склад колегії Генеральної прокуратури України затверджується наказом Генерального прокурора. Пер­сональний склад колегій прокуратур обласного рівня затверджує Генеральний прокурор України за поданням відповідного .про­курора.

Система органів прокуратури може ефективно діяти лише за умови належної організації роботи. Організація роботи — це за­соби, форми й методи реалізації завдань, що покладені на органи прокуратури, її рівень при здійсненні правоохоронної діяльності визначається науково обгрунтованими управлінськими рішення­ми. Головним в організації роботи є визначення основних на­прямів роботи, належне планування, забезпечення дієвого конт­ролю виконання, правильний добір і розстановка кадрів.

Результативність здійснення нагляду за виконанням законів визначається правильною організацією праці, вдосконаленням стилю і методів роботи прокурорів та слідчих усіх ланок проку­рорської системи. В обстановці швидких змін державного, полі­тичного, економічного та соціально-культурного життя країни органи прокуратури намагаються уникнути стереотипів у свбїй діяльності, що склалися роками, а також займають активну пози­цію Щодо порушень законності, напрацьовують адекватні заходи боротьби з правопорушеннями.

Для працівників органів прокуратури характерна обізнаність щодо стану законності та правопорядку, висока професійна еру­диція та виконавська дисципліна, а стилю їх роботи притаманне прийняття обгрунтованих рішень, відкрите спілкування з грома­дянами, протистояння будь-яким місцевим та протиправним проявам.

Для ефективного виконання співробітниками прокуратури своїх обов'язків встановлено певну систему їх розподілу. Як пра­вило, між співробітниками районної, міської ланки обов'язки розподіляються за галузевим принципом, коли на заступника чи помічника прокурора району покладаються виконання роботи; контроль та аналітична діяльність за одним з напрямів прокурор­ського нагляду (наприклад, нагляд за дізнанням в органах внут¹ рішніх справ). Виконання службових обов'язків працівниками прокуратур вищого рівня організовано за зонально-предметним принципом, при якому прокурор управління чи відділу контро­лює діяльність однієї чи кількох підлеглих прокуратур і здійснює нагляд, аналізує роботу з окремого питання (наприклад, закон­ність затримань і арештів) у межах компетенції прокуратури від­повідного рівня. При цьому враховуються теоретична підготовка

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 1. Прокуратура України

і практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності праців­ників.

Генеральна прокуратура України, орієнтуючи підлеглих про­
курорів на підвищення дієвості прокурорського нагляду, нама­
гається уникнути бюрократизму, вимагає виключити практику
складання численних аналізів та узагальнень у районній, міській
ланках органів прокуратури і спрямовує їх роботу на реальний
вплив на стан боротьби зі злочинністю та зміцнення законності.
За критерій оцінки правоохоронної діяльності органів прокура­
тури беруться повнота та своєчасність використання прокурора­
ми наданих їм повноважень, принциповість і наполегливість в
усуненні порушень законів, притягнення винних до відповідаль­
ності. ,

Планування роботи — одна з умов успішного виконання ор­ганами прокуратури завдань щодо здійснення нагляду за точним виконанням законів. Воно дає змогу правильно визначити на­прям роботи, раціонально розподілити сили та максимально ви­користати можливості із зміцнення законності та правопорядку. Прокурори вищого рівня можуть вносити зміни до планів роботи підлеглих прокуратур, а також забезпечують дієвий контроль за виконанням планових завдань.

Важливе місце в організації роботи органів прокуратури по­сідають питання обліку та звітності, внаслідок чого є можли­вість Отримувати дані про стан злочинності в державі та заходи, що їх вживають різні органи державної влади. Згідно із законом Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внут­рішніх справ України та іншими заінтересованими міністерства­ми та відомствами за погодженням з Міністерством статистики розробляє систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності про злочинність, розкриття і розслідування злочинів. Здійснюючи конституційну функцію нагляду за Неухильним до­держанням законів органами, що проводять розшукову діяль­ність, дізнання та слідство, органи прокуратури виявляють і ставлять на облік приховані злочини, за допомогою системи ста­тистичної звітності сприяють об'єктивній оцінці ефективності діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів та стану законності при їх розслідуванні.

На прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міських та районних і прирівняних до них прокурорів покладається персональна відповідальність за належ­не ведення статистики в органах прокуратури та її достовірність. Зрозуміло, що лише маючи точну інформацію про складні про-

цеси у боротьбі зі злочинністю, можна вживати адекватних захо­дів законодавчого, організаційно-управлінського характеру.

Окремим напрямом в організації роботи є забезпечення осо­бистого прийому громадян усіх рівнів та розгляд заяв і звернень громадян, підтримання ділових зв'язків із засобами масової ін­формації. Органи прокуратури були й залишаються відкритими для спілкування з населенням, роз'яснюючи громадянам чинне законодавство як індивідуально при відвіданні ними прокурату­ри, так і через пресу, радіо і телебачення. У разі коли громадянин звертається з приводу порушення прав, починають перевірку, за потреби вживають відповідних заходів щодо їх захисту.

Порядок розгляду скарг, заяв та пропозицій громадян регу­люється Законом України "Про звернення громадян", криміналь­но-процесуальним законодавством та наказами Генерального прокурора України. У згаданому Законі (ст. 29) встановлено» що "нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян, здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядко­ваними йому прокурорами, відповідно до наданих їм чинним за­конодавством повноважень, вони вживають заходів до поновлен­ня порушених прав, захисту законних інтересів громадян,, при­тягнення порушників до відповідальності"¹.

Ця норма Закону є важливою ще й тому, що законодавець уже після прийняття Конституції України поклав саме на проку­ратуру певні повноваження щодо нагляду за додержанням і за­стосуванням законів. Для їх виконання звичайно потрібні повно­важення і саме ті, які здійснювала прокуратура в порядку "за­гального нагляду", забезпечуючи охорону прав і свобод громадян.

Таким чином, правоохоронна діяльність прокуратури, яка по-. будована па чіткій системі, має внутрішню організаційну ло­гіку, підпорядкована закономірностям, що дають можливість адекватними формами і методами виявляти порушення зако­ну та відповідно на них реагувати. Централізація органів про­куратури, вертикальне підпорядкування прокурорів нижчого рівня та незалежність їх від будь-якого місцевого впливу є ос­новою зміцнення законності, забезпечення демократичних принципів правової держави.

Відомості Верховної Ради України

16.8__________________________ Розділ 111. Правоохоронні органи України

Читайте також:

1. II. Наглядова рада АТ
2. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
3. Акти прокурорського нагляду.
4. Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції.
5. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
6. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
7. Види законів
8. Види законів.
9. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про ОП здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.
10. Відповідно до Наказу МОЗ та Держкомітету України по нагляду за охороною праці (95р.)Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
11. Відхилення від законів Г. Менделя
12. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду

Переглядів: 2829