Зміст і організація морально-психологічного забезпечення основних видів бойової підготовки особового складу Повітряних Сил

Бойова підготовка авіаційних частин і з’єднань містять в собі два тісно пов’язаних структурних елементи – наземну і льотну підготовку.

В авіації завжди існує основоположне правило: основа успіху в повітрі закладається на землі. Організація роботи на землі дозволяє досягти високої якості льотної підготовки, повного взаєморозуміння екіпажів у повітрі, методичної послідовності під час відпрацювання вправ, забезпечує поєднання навчання і виховання.

Наземна підготовка складається з льотно-тактичної, технічної, штурманської, бомбардувальної і повітряно-стрілецької підготовки. Під час вивчення цих предметів надаються значні можливості для виховання у воїнів вольових якостей, точності, справності, розумної ініціативи. Саме у процесі наземної підготовки у авіаторів виробляється значна кількість морально-психологічних якостей.

Сучасний бій у повітрі висуває особливо високі вимоги до управління екіпажами, керівництву бойовими діями. Стан управління авіаційними комплексами в сучасних умовах виступає важливими елементами морально-психологічного забезпечення.

Наявність в авіаційних комплексах великої кількості автоматизованих систем управління, обчислювальної техніки створює необхідність приділяти увагу її ефективному використанню. Командири, органи виховної роботи повинні більш уваги приділяти підвищенню відповідальності офіцерів, які залучаються до управління екіпажами у повітрі, турбуватися про більш повне засвоєння ними наявних систем і засобів управління, чітке виконання функціональних обов’язків і забезпечення високого ступеню злагодженості взаємопорозуміння в органах управління авіаційними комплексами у повітрі.

Основу бойової підготовки особового складу військово-повітряних сил складає льотна підготовка – найбільш складний, великий за обсягом вид бойового навчання, який має визначальне значення для бойової готовності. При цьому необхідно враховувати, що великі тактико-технічні можливості сучасних авіаційних комплексів висувають високі вимоги до морально-психологічних і професійних якостей льотного складу та інших спеціалістів, які беруть участь у обслуговуванні та забезпеченні польотів на землі.

Сьогодні засвоєння авіаційних комплексів за своєю суттю – це процес формування у авіаторів професійних, духовних і фізичних якостей, які відповідають сучасному рівню розвитку авіаційної техніки і забезпечують повне використання її тактико-технічних можливостей.

Для льотного екіпажу кожний виліт, кожний льотний день є ступеню, етапом морально-психологічного загартування і повітряного вишколу. Це зобов’язує всіх командирів, офіцерів виховних структур напередодні та в день польотів брати активну участь в комплексному проведенні заходів стосовно організації успішного виконання задач льотного дня.

Під час організації морально-психологічного забезпечення льотної підготовки командири, офіцери виховних структур повинні турбуватися про те, щоб плани льотної підготовки були реальними, щоб не дивлячись на величезний дефіцит авіаційного палива в сучасних умовах, суворо дотримувалася послідовність у виконанні льотних вправ. Вони обмірковують заходи, які забезпечують організоване проведення кожного льотного дня, мобілізують особовий склад на своєчасне і якісне виконання всіх задач, які передбачені планами льотної підготовки.

Відповідальним етапом льотного дня є попередня підготовка до польотів льотного складу, авіаційної техніки, зброї, обладнання, засобів управління та забезпечення польотів. Попередня підготовка складається з постановки задач на польоти, самостійної підготовки екіпажів до виконання завдань у повітрі, підготовки розрахунків командних пунктів, груп керівництва польотами, засобів забезпечення польотами, авіаційної техніки, тренажів льотного складу, контролю готовності екіпажів до польотів та відпочинку особового складу.

Приймаючи участь у виробленні рішення і постановки задач на польоти, а також в їх плануванні заступник командира з виховної роботи головну увагу звертає на дотримання вимог керівних документів, враховує позитивний досвід морально-психологічної підготовки, який був накопичений у військовій частині, а також недоліки, які були відмічені за наслідками попередніх польотів.

Головна мета морально-психологічного забезпечення в день попередньої підготовки - допомогти особовому складу глибоко уяснити покладені на льотну зміну завдання і мобілізувати його на якісну і всебічну підготовку до польотів.

Це зобов’язує офіцерів структур виховної роботи самим добре знати задачі льотного дня, враховувати в роботі характерні особливості їх вирішення, рівень підготовленості льотних екіпажів і авіаційної техніки, її відповідність умовам польоту, заходи безпеки під час виконання вправ, які передбачені плановою таблицею на польоти.

На підставі аналізу задач льотного дня і особливостей їх виконання заступник командира з виховної роботи визначає головні напрямки морально-психологічного забезпечення, його зміст і найбільш доцільні форми і методи, складає план роботи на період підготовки і проведення польотів.

В плані, як правило, передбачаються заходи щодо роз’яснення особовому складу задач льотного дня, мобілізації авіаторів на якісну особисту підготовку і виконання завдань в повітрі, підготовку авіаційної техніки, засобів управління і забезпечення польотів, виховання у авіаторів почуття відповідальності за точне виконання правил і законів льотної служби. Велика увага у підготовчий період приділяється мобілізації авіаторів на опанування найбільш ефективними засобами і прийомами використання бойової техніки і зброї у повітрі, роз’ясненню вимог настанов, інструкцій та інших документів, які регламентують льотну роботу, пропаганді і втіленню позитивного досвіду підготовки до польотів льотчиків, авіаційної техніки і засобів забезпечення, організації відпочинку, харчуванню і дотриманню передпольотного режиму авіаторів.

Заступник командира з виховної роботи інструктує командирів підрозділів, бойовий актив про зміст, форми і методи морально-психологічного забезпечення на старті, технічних позиціях, аеродромних комунікаціях і командному пункті. При цьому він турбується, щоб виховна робота під час польотів проводилася безперервно, охоплювала всі категорії авіаторів, будувалася диференційовано з урахуванням особливостей темпераменту, характеру кожного льотчика, його психологічного стану.

Важливо при організації морально-психологічного забезпечення враховувати рівень бойового вишколу льотного складу, характер і особливості запланованих польотів. Наприклад, при підготовці до польотів в складних метеорологічних умовах увага льотного складу акцентується на дотриманні заходів безпеки, виконанні режиму пілотуванні в хмарах, над хмарами, під час виходу із хмар, заході і розрахунку на посадку по приборах. Суттєві особливості є в роботі з льотним складом при підготовці до польотів в ніч, на великій височині та в стратосфері, на гранично-малих висотах.

У всіх випадках виконання задач польотів залежить від наявності у льотчиків твердих і різноманітних навичок управління літаком у повітрі. Тому перед польотами велика увага приділяється роботі льотчиків на тренажерах. Їм роз’яснюється значення цієї діяльності, проявляється турбота про організоване і якісне проведення тренажів. Особлива увага звертається на проведення тренажів з молодими льотчиками.

В період передпольотної підготовкиодна із центральних місць морально-психологічного забезпечення відводиться організації якісного контролю за станом здоров’я льотного складу, його моральним і психологічним станом, проведенню передпольотного медичного догляду. Ця задача вирішується сумісними зусиллями офіцерів виховних структур і робітників медичних установ.

Напередодні польотів проводиться активна робота з інженерно-технічним складом.Вона спрямовується на забезпечення безвідмовної роботи техніки, підвищення організованості спеціалістів усіх служб. З цією метою здійснюються індивідуальні та колективні бесіди, випускаються бойові листки, в яких роз’яснюються задачі техніків і механіків у зв’язку із запланованими польотами. Передбачається розстановка офіцерів структури виховної роботи, яка дозволить здійснити ефективний морально-психологічний вплив на всі категорії інженерно-технічного складу.

Велика і напружена робота щодо морально-психологічного забезпечення здійснюєтьсяпід час польотів.Головне завдання офіцерів виховної роботи в цей період – мобілізація усіх категорій особового складу, який бере участь у польотах, на успішне виконання завдань польотів, розвиток у авіаційних спеціалістів високої особистої відповідальності за виконання своїх функціональних обов’язків, перетворення кожного польоту у значний крок щодо подальшого удосконалення бойової майстерності, повітряного вишколу, морально-психологічного загартування.

Період польотів характеризується високою динамічністю та напруженістю. Тому особлива увага звертається на досягнення оперативності і конкретності в морально-психологічному забезпеченні. Його рівень та дієвість в значній мірі визначається чітким інформуванням особового складу стосовно змін в обстановці на землі та у повітрі, про позитивні приклади в діяльності екіпажів, недоліки в роботі та способи їх усунення.

В ході польотів здійснюється турбота про систематичне і правильне використання керівним складом, офіцерами виховних структур даних об’єктивного контролю при оцінці якості виконання завдань польотів.

Контрольна-записуюча апаратура, якою обладнанні сучасні авіаційні комплекси, є надійним і об’єктивним засобом, який реєструє роботу життєво-важливих систем і агрегатів авіаційних комплексів, дії льотчиків від злітання до посадки. Данні контрольно-записуючої апаратури дозволяють оперативно, під час польотів оцінювати стан авіаційної техніки, дотримання встановлених режимів польоту, своєчасно вживати заходи щодо попередження випуску у політ несправних літаків і помилок льотчиків у техніці пілотування або бойовому застосуванні.

Заключним етапом кожного льотного дня (льотної зміни) є розбір польотів.Розбір польотів – це дієва форма навчання і виховання льотного і інженерно-технічного складу. Він служить своєрідною школою подальшого удосконалення якості повітряного вишколу, морально-психологічного загартування авіаторів.

Заступник командира з виховної роботи бере участь у підготовці загального розбору польотів, в оцінці діяльності особового складу, надає допомогу командирам і інженерам у проведенні всебічного і об’єктивного аналізу результатів льотного дня (ночі). Готуючись до розбору, він знайомиться зі змістом журналу керівника польотів, з’ясовує ставлення керівника польотів, офіцерів штабу і інженерно-технічної служби до дій авіаторів на землі і у повітрі, узагальнює особисті спостереження та інформацію, яка була отримана від бойового активу.

У доповіді про морально-психологічне забезпечення льотного дня, з якою заступник командира з виховної роботи виступає на розборі, аналізується зміст роботи в період підготовки і проведення польотів, розкривається його вплив на якість виконання завдань льотного дня, надається оцінка діяльності офіцерів структури виховної роботи, активу на польотах, узагальнюється передовий досвід, популяризуються авіатори, які відзначилися.

При необхідності заступник командира з виховної роботи проводить окремий розбір морально-психологічного забезпечення з офіцерами структури виховної роботи. Такий розбір, як правило, супроводжується докладним аналізом змісту, форм і методів морально-психологічного забезпечення, висвітленням найбільш ефективних з них, обміном думок стосовно шляхів подальшого удосконалення психофізіологічного загартування авіаторів.

Добре підготовлений і організовано проведений розбір польотів дозволить командиру, його заступнику з виховної роботи визначити дійсний рівень бойового вишколу і морально-психологічного загартування особового складу, намітити конкретні шляхи, форми і методи подальшого удосконалення морального виховання і психологічного загартування авіаторів.

При організації морально-психологічного забезпечення діяльності зенітно-ракетних і радіотехнічнихчастин враховується, що воїни цих військ завжди повинні знаходитися у високій ступені готовності до відбиття повітряного нападу. Від будь-якого номера бойового розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора характер діяльності навіть в мирних умовах потребує виключної самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкості реакції, уважливості, витривалості, сильної волі, твердості та ініціативи.

В мирних умовах морально-психологічне забезпечення направляється на удосконалення бойового вишколу особового складу, підтримку високої бойової готовності частин і з’єднань до відбиття повітряного нападу противника, укріплення морального духу і психологічної стійкості воїнів.

Особлива увага звертається на підвищення якості тактичної, технічної і спеціальної підготовки особового складу, інтенсифікацію навчального процесу, впровадження в бойову підготовку комплексного підходу.

Активно використовується система тренувань щодо формування у воїнів необхідних для бою навичок та вмінь, яка склалася у військах і виправдала себе в практиці. В ході тренувань обстановка насичується ситуаціями, які примушують номери бойових розрахунків напружено мислити, відпрацьовувати різні варіанти тактичних задач, швидко приймати рішення на пошук, супроводження та обстріл цілей, на перенос вогню, в необхідних випадках йти на обгрунтований ризик.

Однією з ефективних форм морально-психологічного загартування воїнів являється випробування їх раптовістю. Елементи раптовості повинні бути присутніми на всіх тренуваннях, заняттях, кожному тактичному навчанні. Передбачаються маневрування цілей по висоті, швидкості та курсу, їх роз’єднання і з’єднання, поява перешкод і зміна їх інтенсивності. В апаратуру вводяться різні “несправності” і “неполадки”, один спеціаліст заміняється іншим, команди на включення радіолокаційних засобів подаються не завчасно, а одночасно з появою навчальних цілей в зоні виявлення та ін. Все це навчає воїнів до самостійності, твердості, умінню діяти у встановлених умовах сприяє проведення занять і тренувань при неповній інформації, тобто недостатніх даних про цілі і повітряної обстановки.

Добре зарекомендували себе вправи по виробленню у воїнів уміння швидко “читати” повітряну обстановку, яка зафіксована на планшетах, грамотно організовувати та обробляти інформацію, підводити підсумки і стисло їх доповідати. При підготовці операторів зенітних, ракетних і радіотехнічних частин, радіотелеграфістів, номерів стартових розрахунків і ряду інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів приблизно в два рази.

Широке застосування отримав комплексний метод опрацювання задач при проведенні тренажів, літучок та інших видів навчальних занять на тактичному фоні, який передбачає активні дії “противника”, які постійно змінюються, раптову зміну обстановки, несподіване застосування радіолокаційних перешкод, відволікаючих маневрів, імітацію застосування “противника” засобів вогневого подавлення та інше.

Велику роль в удосконаленні морально-психологічних якостей особового складу військ протиповітряної оборони відіграють навчання і бойові стрільби. Саме на полігоні, в умовах, наближених до бойових, у особового складу виробляється впевненість в надійності і безвідмовності техніки, в її ефективності. тактичні навчання з бойовими стрільбами є вищою формою удосконалення бойового вишколу підрозділів і військових частин. В процесі проведення навчань особовий склад отримує різноманітну морально-психологічну підготовку, вчиться воювати рішуче, максимально використовувати бойові можливості сучасної техніки. Із зростанням рівня бойової майстерності у воїнів зміцнюється впевненість в своїх діях в складній обстановці сучасного бою. Виробляються духовні якості, психологічна стійкість, вміння і навички, які необхідні для успішного виконання задач щодо захисту Батьківщини.

Одним із найбільш відповідальних і складних видів діяльності особового складу частин і підроздлів Повітряних Сил в мирний час є бойове чергування. За своїм характером воно є виконанням бойової задачі і потребує від бойових розрахунків, змін і екіпажів високої готовності у морально-психологічному відношенні.

Бойове чергування потребує від воїнів відповідальності, постійної внутрішньої зібраності, здатності самовіддано виконувати бойові задачі, незалежно від їх складності, воно характеризується витратою значних фізичних і нервово-психологічних сил всіма категоріями військовослужбовців, які надходять в чергові розрахунки, різкими переходами від одного психологічного стану до іншого.

Специфіка бойового чергування потребує диференційного підходу до роботи з різними категоріями військовослужбовців. Так, робота з посадовими особами бойових розрахунків зенітно-ракетних військ зосереджується на формуванні їх здатності своєчасно виявляти, супроводжувати та знищувати повітряні цілі на всій глибині зони ураження в будь-якій обстановці перешкод, вміння находити і застосовувати нові, нестандартні, неочікувані для противника дії, які б забезпечували вирішення задач з більшою надійністю і в більш стислі терміни.

В чергових силах радіотехнічних військ центр тяжіння переноситься на підвищення відповідальності особового складу командних пунктів і пунктів управління за надійність радіолокаційної і візуальної розвідки повітряного противника, тверде і безперервне управління підрозділами і розрахунками, оперативний збір, обробку, відображення та видачу достовірної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку на ті командні пункти, які забезпечуються та вищестоящі.

Робота зчерговими змінами військ зв’язку спрямовується на формування у особового складу норм і правил поведінки, військово-професійних якостей, які відповідають вимогам всебічного забезпечення задач управління військами.

Морально-психологічне забезпечення бойового чергування організовується в три послідовних етапи, які охоплюють період підготовки і несення бойового чергування.

Перший етаппочинається за 5-7 днів до заступлення на бойове чергування. На цьому етапі проводиться морально-психологічна підготовка особового складу, що заступає на чергування, з врахуванням морально-психологічного стану воїнів, їх психологічної і професійної сумісності, відношення до виконання службових обов’язків, комплектуються чергові зміни і здійснюється розстановка в бойових розрахунках.

На основі вказівок командира заступник з виховної роботи відпрацьовує заходи з морально-психологічного забезпечення бойового чергування, що передбачає індивідуально-виховну роботу з різними категоріями особового складу, чергових змін і членами їх сімей, вивчення психологічного стану воїнів, які заступають на бойове чергування, організацію місць відпочинку і якісного харчування, проведення культурно-дозвільних заходів, забезпечення особового складу періодичними виданнями, технічними засобами виховання та інші.

Для проведення виховної роботи з особовим складом на командних пунктах і пунктах управління обладнуються спеціально оформлені місця, де зосереджуються технічні засоби виховання (телевізори, радіоприймачі, магнітофони, відеомагнітофони), підшивки газет і журналів, музичні інструменти, настільні ігри, похідні бібліотечки та інше.

Другий етапвключає період безпосереднього заступлення на бойове чергування та надання особовому складу бойового наказу. Він є самим малотривалим за часом, але найбільш емоційним за психологічним наповненням і важливим за змістом. В роботі з особовим складом на цьому етапі бере активну участь керівний склад усіх рівнів. До військовослужбовців доводиться воєнно-політична ситуація у світі та регіоні, особливості несення бойової служби, перевіряється готовність до виконання бойової задачі, уточнюються функціональні обов’язки. Особовому складу, який заступає на бойове чергування, роз’яснюються обов’язки, міри відповідальності за порушення наказів і діючого законодавства, основні правила безпеки.

Третій етап охоплює період виконання задач бойового чергування. Виховна робота на цьому етапі проводиться безпосередньо на об’єктах бойового чергування. Особлива турбота проявляється про створення в ході несення служби умов, які максимально сприяють виконанню покладених задач. Підсилюється увага до забезпечення військовослужбовців харчуванням, дотриманням режиму праці і відпочинку, контрою за дотриманням мір безпеки. Сім’ям військовослужбовців, які знаходяться на бойовому чергуванні надається допомога у вирішенні соціально-побутових проблем.

Виховна робота під час бойового чергування має цілеспрямований та індивідуальний характер. Особлива увага приділяється військовослужбовцям, які заступають на бойове чергування вперше. Для роботи з особовим складом використовуються кімнати психологічного розвантаження, проводяться психологічні консультації. З особовим складом, який вільний від несення бойового чергування, проводяться групові та індивідуальні бесіди, демонструються кіно- і відеофільми.

При підведенні підсумків бойового чергування у військових частинах видаються накази, в яких поряд з іншими питаннями аналізується зміст і організація морально-психологічного забезпечення, надається оцінка діяльності офіцерів виховної структури військової частини. Велика увага приділяється пропаганді передового досвіду, популяризації воїнів, які відзначилися при несенні бойового чергування.

Добре підготовлений процес підготовки і несення бойового чергування значно впливає на формування та удосконалення морально-психологічної готовності воїнів до захисту Батьківщини. Бойове чергування, як ніякий інший вид діяльності особового складу в мирний час, наближає характер військової праці до реальної бойової обстановки і, таким чином, є школою мужності, стійкості та ініціативи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Частина 4. Бойова підготовка в підрозділі (частині)	\|	Зміст і організація морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу Військово-Морських Сил

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.