• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Частина 4. Бойова підготовка в підрозділі (частині)

Надійна оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і територіальної недоторканості у сучасних умовах можуть бути досягнути у разі динамічного зростання польової, повітряної та морської виучки з’єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил України, це сьогодні є основою бойової підготовки військ (сил).

Забезпечення провідної ролі бойової підготовки у повсякденній діяльності військ (сил), формування високої вогневої, маршової, фізичної підготовки, психологічної та моральної стійкості військовослужбовців у складних умовах обстановки у значній ступені залежить від організації виховної роботи, морально-психологічного забезпечення заходів бойової підготовки.

Метою вивчення даної проблематики є визначення орієнтирів у діяльності командирів, штабів, органів виховної роботи у питаннях і практиці морально-психологічного забезпечення бойової підготовки з’єднань, військових частин і підрозділів. Майбутнім військовим керівникам тактичної ланки необхідно вміти вести пошук нових форм і методів організації та виконання завдань щодо досягнення якісних параметрів у підготовці військ (сил) через систему морально-психологічного впливу на військово-службовців.

4.1. Організації бойової підготовки у підрозділі (час­тині).

Для успішного застосування Збройних Сил необхідно постійно підтримувати їх у високій боєздатності, бойовій і мобілізаційній готовності.

Бойова здатність Збройних Сил визначається можливістю успішно вести бойові дії в будь-яких умовах обстановки. Вона забезпечується: відповідністю організаційної структури і технічного оснащення військ (сил) їх призначенню; укомплектованістю військ (сил) особовим складом, зброєю та військовою технікою; наявністю запасів матеріальних засобів, що потребуються; бойовим вишколом і злагодженістю підрозділів, військових частин, з’єднань і об’єднань, органів управління; організаторськими якостями командного складу; згуртованістю, високим морально-психологічним станом військ (сил); організованістю та дисциплінованістюособового складу, організацією надійного управління військами (силами).

Згідно Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, яка затверджена Указом Президента України від 04.09.1998 року № 981/98 до основних складових виховної роботи відносяться морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань. Виховна робота являє собою комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об’єднань, з’єднань, частин та підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

Наказ Міністра оборони України від 05.05.1999 року № 142 “Про затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України” зобов’язує органи військового управління усіх рівнів керуватися положеннями Концепції під час розробок оперативних і бойових документів, статутів, настанов, програм й інших керівних документів щодо організації оперативної та бойової підготовки.

Концепція визначає, що заступники командувачів (командирів) з виховної роботи є безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідають за його стан.

Згідно з військовими статутами Збройних Сил України заступники командира полку (окремого батальйону), командира батальйону (корабля 3 рангу), командира роти з виховної роботи в мирний і воєнний час відповідають за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки і виконання бойових завдань.

Бойова підготовка є системою заходів щодо навчання та виховання особового складу Збройних Сил України для ведення бойових дій або виконання навчальних завдань. Вона є основою всієї діяльності військ. Важливим показником рівня бойової підготовки є польовий вишкіл військ, їх здатність до активних дій на полі бою в будь-яких умовах обстановки. Оволодіння необхідними знаннями, вміннями та навичками військово-фахової діяльності в ході бойової підготовки здійснюється на заняттях, тренуваннях, стрільбах і навчаннях.

Програми бойової підготовки розробляються на навчальний рік тривалістю 10 місяців (зимовий і літній періоди навчання – по 5 місяців кожний) з двома підготовчими періодами.

На бойову, а також гуманітарну підготовку виділяються для підрозділів та частин повного складу 16 учбових днів на місяць, для підрозділів та військових частин скороченого складу – 8 учбових днів на місяць.

У підготовчий період проводиться прийом поповнення і звільнення в запас військовослужбовців, які відслужили встановлений термін служби, а також заняття з молодим поповненням, здійснюється розвиток, вдосконалення та обслуговування навчальної матеріальної бази.

Під час підготовки підрозділів здійснюється їх злагодження, основу якого (у Сухопутних військах) складає польовий вишкіл, тактична, вогнева підготовка та водіння бойових (транспортних) машин.

Підготовка особового складу підрозділів здійснюється переважно у полі, при озброєнні і на бойовій техніці, при цьому не менше 30% всіх польових занять проводиться вночі. Заняття і навчання повинні проводитися без спрощення, що забезпечує якість навчання військовослужбовців діям у сучасному бою. На заняттях і навчаннях повинен бути присутній весь особовий склад підрозділів. Тактична підготовка, як процес навчання з’єднань, військових частин та підрозділів прийомам і способам ведення бою та його забезпеченням є головним предметом навчання в системі бойової підготовки. На цей предмет відводиться більша частина навчального часу, ніж на інші предмети, підготовка з інших предметів навчання підпорядковується тактичній підготовці.

Переведення техніки на режим сезонної експлуатації проводиться 2 рази на рік, весною та восени. У ході роботи на техніці одночасно вдосконалюються технічні знання і навички особового складу. Командири (начальники) не повинні починати заняття, навчання, марші, бойові стрільби, водіння, роботу з озброєнням і технікою без доведення заходів безпеки та забезпечення глибокого їх засвоєння особовим складом. Вони зобов’язані здійснювати постійний контроль і вимагати суворого дотримання підлеглими встановлених заходів безпеки.

Успішне вирішення завдань бойової підготовки потребує дотримання наступних вимог:

- суворий відбір навчального матеріалу, форм і методів військового навчання, підпорядкування процесу навчання інтересам воєнної доцільності – вчити тому, що необхідно на війні;

- забезпечення інтересів бойової готовності, прискореної підготовки спеціалістів замість воїнів, строк служби яких закінчився;

- твердий військовий порядок, точне і суворе дотримання вимог статутів, наказів, настанов та інструкцій;

- турбота про удосконалення навчального процесу, підвищення його ефективності, активізація бойового навчання, удосконалення навчальної бази;

- постійне керівництво діяльністю офіцерів, прапорщиків і сержантів, удосконалення їх методичної майстерності;

- стимулювання діяльності воїнів і військових колективів (створення атмосфери довіри і поваги у взаємовідносинах начальників і підлеглих; організація змагань по нормативах і задачах, за звання кращого спеціаліста; поступове ускладнення умов навчально-бойових задач; допомога з боку досвідчених воїнів; організація постійного контролю за ходом бойового навчання; висока вимогливість до підготовки воїнів і підрозділів, їх об’єктивна оцінка).

Навчання є основною формою польового вишколу з’єднань, військових частин і підрозділів, важливим засобом підвищення бойової готовності військ (сил) і дозволяє готувати їх до ведення сучасного загальновійськового бою.

Найбільш ефективними і максимально наближеними до бойової дійсності є тактичні навчання з бойовою стрільбою.

Тактичні навчання проводяться із з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами мотострілецьких, танкових, аеромобільних військ, ракетних військ і артилерії, військ протиповітряної оборони, а також з частинами і підрозділами армійської авіації.

Із з’єднаннями, частинами і підрозділами спеціальних військ і тиловими з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами проводиться тактико-спеціальні навчання.

Із управліннями з’єднань і військових частин усіх родів військ, спеціальних військ і тилу проводяться командно-штабні навчання.

Тактичні (тактико-спеціальні) і командно-штабні навчання організовуються і проводяться з метою:

- удосконалення бойового злагодження і польового вишколу з’єднань, військових частин і підрозділів для вмілих і рішучих дій щодо виконання бойових задач в різних видах бою;

- підвищення практичних навичок командирів (начальників), штабів, органів виховної роботи в організації бойових дій, безперервному керівництві військами в бою, організації і підтриманні взаємодії між з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами в умовах потужної протидії з боку противника;

- формування у особового складу високих бойових і морально-психологічних якостей, підвищення фізичної витривалості воїнів;

- удосконалення форм і методів морально-психологічного забезпечення різних видів бою, мобілізації особового складу на успішне виконання задач в умовах, які наближені до бойової обстановки;

- подальшого удосконалення прийомів і способів ведення загальновійськового бою, підвищення ефективності застосування зброї і бойової техніки, перевірка нових теоретичних положень тактиці.

На навчаннях повинна створюватися складна динамічна і навчальна обстановка, яка характерна для сучасного бою і до якої включені елементи раптовості, небезпеки і виправданого ризику, яка потребує від командирів прийняття самостійних і сміливих рішень, рішучих і відважних дій військ, виконання ними раптово виникаючих задач, а також максимально складних умов в управлінні військами і зброєю.

Підготовка військової частини, підрозділу до навчання повинна передбачатися планами бойової підготовки, а також планами виховної роботи і проводитися без порушення методичної послідовності бойового злагодження підрозділів.

Під час проведення оглядів готовності частин (підрозділів) до навчання серед інших питань перевіряється готовність комплектів наочної агітації для роботи в полі.

Морально-психологічне забезпечення при підготовці і в ході навчання спрямовується на глибоке роз’яснення особовому складу вимог Президента України, наказів Міністра оборони України, воєнно-політичної обстановки у світі і конкретних задач, мобілізацію учасників навчання на сміливі і рішучі дії, прояви високої пильності, відповідальності, дисциплінованості та організованості.

В плані морально-психологічного забезпечення передбачаються заходи з офіцерами штабів, різними категоріями офіцерів виховних структур, активом військових частин (підрозділів). Вони містять в собі роз’яснення вимог бойових статутів, інших керівних документів, вивчення зброї, техніки і тактики евентуального противника, можливостей його сил і засобів психологічних операцій; інструктування про форми і методи морально-психологічного забезпечення під час навчання. Передбачається проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення, психологічного забезпечення, культурно-виховної роботи. Планується пропаганда передового досвіду, організація змагань військових фахівців і підрозділів, підведення підсумків навчання.

Заходи морально-психологічного забезпечення під час всього навчання проводяться виходячи з конкретної обстановки і покладених задач.

Під час аналізу організації і ходу навчально-бойових дій з’єднань (військових частин, підрозділів) серед інших питань розглядається дієвість заходів морально-психологічного забезпечення, їх зміст, форми і методи, а також рівень морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу. Крім загального розбору навчання за вказівкою керівника навчання проводяться часткові розбори, у тому числі заступником керівника навчання з виховної роботи – з офіцерами виховних структур.

Кожному заняттю і навчанню передує підготовчий період, під час якого проводяться організаційно-технічні, навчально-методичні і виховні заходи.

Морально-психологічне забезпечення охоплює весь процес підготовки до польових занять і навчань. Воно сприяє доведенню до свідомості воїнів ролі і значення польового вишколу в удосконаленні бойової майстерності, підвищенні бойової готовності військ, мобілізації особового складу на якісну підготовку до виходу в поле.

Заходи морально-психологічного забезпечення виконання задач польового вишколу здійснюються на протязі всього навчального періоду, але напередодні польових занять і навчань вони конкретизуються в залежності від тем і завдань, які відпрацьовуються згідно планів бойової підготовки.

4.2. Роль, місце і сутність морально-психологічного забезпе­чення бойової підготовки.

При проведенні стрільб і водіння бойових машин, навчань підрозділів і військових частин розробляються плани морально-психологічного забезпечення. Вони, як правило, складаються із трьох розділів, які відображають підготовчий період, хід заняття (динаміку навчань), підведення підсумків.

Зміст морально-психологічного забезпечення в кожному конкретному випадку повинен відповідати темі, яка відпрацьовується і задачам бойової підготовки. Так, наприклад, під час підготовки до водіння серед заходів морально-психологічного забезпечення значне місце повинно відводитися роз’яснюванню вимог наказів Міністра оборони України, статутів, курсів і інструкцій щодо організації та практики водіння і експлуатації машин, умов і правил виконання вправ, особливостей водіння в день і в ніч. Під час відпрацювання задач захисту від зброї масового ураження особливу увагу доцільно приділити глибокому вивченню воїнами бойових властивостей і уразливих факторів зброї масового ураження евентуального противника, роз’ясненню заходів захисту від неї, а також вихованню у особового складу твердої впевненості у можливість успішного ведення бойових дій в умовах застосування противником сучасних засобів збройної боротьби та інше.

При підготовці до занять з офіцерами, сержантами і солдатами доцільно вивчати вимоги бойових статутів і настанов, зміст і порядок відпрацювання навчальних питань, доцільне проведення індивідуальних і групових бесід з воїнами різних спеціальностей про цілі занять, а також характер дій військових фахівців в бою.

Найбільш широко повинні застосовуватися такі форми впливу на особовий склад як: індивідуальна робота з військовослужбовцями, особистий приклад командира і активістів підрозділу, регулярний випуск бойових листів, листів-блискавок, інформування, пропаганда дій військовослужбовців, які відзначилися на заняттях.

Заходи морально-психологічного забезпечення повинні сприяти вирішенню задачі якісної підготовки до тактичного навчання.Це досягається шляхом:

- мобілізації особового складу на розшук можливостей скорочення термінів приведення підрозділів і військових частин у бойову готовність;

- роз’яснення вимог статутів, директив і наказів Міністра оборони України, конкретних задач запланованого навчання; забезпечення твердого засвоєння своїх обов’язків кожним учасником навчання;

- всебічної підготовки особового складу і техніки, удосконалення військово-технічних знань солдат, сержантів і офіцерів;

- навчання командирів, офіцерів виховних структур, активу практиці проведення заходів морально-психологічного забезпечення на навчаннях; широкою пропагандою бойових традицій Збройних Сил України, своєї військової частини, передового досвіду дій особового складу і підрозділів на навчаннях, які проходили раніше.

Особлива увага повинна приділятися військовослужбовцям, які вперше беруть участь у навчаннях.

В період підготовки до виходу в поле на заняттях з гуманітарної підготовки, під час інформування військовослужбовців, на зібраннях особового складу, зборах і службових нарадах, під час групових та індивідуальних бесід роз’яснюються вимоги Президента України, Міністра оборони України, Начальника Генерального штабу до бойової готовності Збройних Сил України, положення статутів, настанов і курсів з питань польового вишколу військ, зміст і задачі бойової підготовки.

Командири, заступники з виховної роботи виявляють турботу про всебічну підготовку офіцерів, які нещодавно закінчили військові навчальні заклади, або призначені на посаду. Особливу увагу приділяється підвищенню їх педагогічної та методичної майстерності, навчанню практиці морально-психологічного забезпечення.

Перед виходом на тактичне навчання обов’язково вивчаються особливості району навчань, організовується широка пропаганда передового досвіду.

З метою чіткої організації морально-психологічного забезпечення заступники з виховної роботи з’єднань, військових частин і підрозділів приділяють увагу підвищенню військово-технічної і професійної підготовки офіцерів виховних структур, активу підрозділів, їх навчанню практиці організації заходів морально-психологічного забезпечення польових занять та навчань.

В підготовчий період офіцери виховних структур приділяють увагу вихованню у воїнів любові і дбайливого відношення до зброї і техніки, державного майна, беруть участь у роз’ясненні заходів безпеки.

В той же період активізується санітарно-просвітницька робота. Наприклад, при проведенні польових занять в зимових умовах воїнам роз’яснюються заходи щодо попередження обмороження, простудних захворювань та отруєння газами, яки з’являються при роботі двигунів. В літніх умовах, особливо під час спеки, військовослужбовцям доводять порядок дотримання питного режиму, заходи попередження перегріву організму.

Важлива роль на польових заняттях і навчаннях належить водіям. Тому напередодні занять (навчань) організовується їх спеціальна підготовка, вивчаються правила водіння транспортних і бойових машин, експлуатації техніки в польових умовах, роз’яснюються особливості району навчань, заходи безпеки. При цьому особлива увага приділяється підготовці молодих водіїв. Широко використовуються такі форми військово-технічної пропаганди як: лекції, доповіді, повідомлення, бесіди, технічні вечори, конференції, вікторини, змагання на кращого фахівця, випуск бюлетенів та пам’яток.

У підготовчий період органи виховної роботи готують до занять в полі комплекти наочної агітації. Організовується підбір суспільно-політичної, військово-технічної та художньої літератури. Військові частини і підрозділи забезпечуються бланками грамот, бойових листів, листів-блискавок, листів подяк, виготовляються друковані рекомендації і пам’ятки, готуються до роботи в полі технічні засоби виховання, культурно-просвітницьке майно.

Серед багаточисельних форм заохочення кращих військовослужбовців під час навчань використовується вручення перехідних вимпелів, письмових подяк воїнам від командирів підрозділів, похвальних листів і грамот, розміщення матеріалів у фотогазеті та листівці, висловлення подяки у листах на батьківщину кращим військовослужбовцям, підготовка кореспондентських повідомлень у військові засоби масової інформації.

Після навчання ступінь моральної і фізичної напруги у особового складу знижується, що може призвести до збільшення випадків порушення військової дисципліни. Тому основні зусилля морально-психологічного забезпечення в цей період необхідно спрямовувати на підтримання дисципліни, правопорядку і організованості.

Морально-психологічне забезпечення навчально-бойової діяльності військових частин (підрозділів) Сухопутних військ.

Значне місце в повсякденній діяльності Сухопутних військ займає навчально-бойова діяльність – система заходів, які проводяться з метою оволодіння військовослужбовцями загальними та військово-професійними знаннями, навичками та вміннями, формування у особового складу морально-психологічних, бойових якостей, які необхідні для забезпечення високої бойової готовності військ до надійного виконання завдань щодо захисту Батьківщини. Навчально-бойова діяльність особового складу Сухопутних військ здійснюється у процесі оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки.

Оперативна підготовка– основний вид підготовки генералів, адміралів, старших офіцерів і органів управління оперативно-стратегічного рівня Сухопутних військ. Вона включає вивчення керівним складом теоретичних основ стратегії та оперативного мистецтва, можливий характер воєнних дій, удосконалення практичних навичок посадових осіб органів управління щодо підтримання високої бойової готовності військ, управління ними під час підготовки і ведення операцій, злагодження органів управління і об’єднань в цілому.

Важлива роль в загальній структурі навчально-бойової діяльності Сухопутних військ належить бойовій підготовці– як системі заходів щодо навчання і військовому вихованні особового складу, злагодженню підрозділів, військових частин, з’єднань для ведення бойових дій і виконання інших задач у відповідності з їх призначенням. Бойова підготовка здійснюється безперервно і цілеспрямовано як в мирний, так і воєнний час. Її основою є польовий вишкіл військ.

Основна мета бойової підготовки – навчити військовослужбовців всьому, що необхідно на війні, всебічно підготувати їх до ведення бойових дій. Під час бойової підготовки особовий склад вивчає вимоги військових статутів, опановує озброєнням та бойовою технікою, практичними засобами їх використання під час бою.

Зміст бойової підготовки Сухопутних військ визначається положеннями Воєнної доктрини України, їх призначенням, особливостями родів військ, які входять до їх складу, умовами дислокації військових частин і з’єднань. Вона здійснюється відповідно до вимог статутів, настанов, наказів і директив командування. Особовий склад навчається в обстановці, яка максимально наближена до бойової.

Мобілізаційна підготовказдійснюється у мирний час і спрямовується на забезпечення своєчасного переводу військ з мирного на воєнний стан. Вона включає систему заходів щодо підтримання та удосконалення бойової і мобілізаційної готовності військових частин і з’єднань, повному забезпеченню військ військовою технікою та іншими матеріальними засобами, підтриманню їх у боєготовому стані, організацію тренувань і занять з особовим складом щодо приведення військ у різні ступені бойової готовності та інші. Мобілізаційна підготовка здійснюється у комплексі з бойовою підготовкою.

Від якості бойової підготовки в значній ступені залежить боєздатність і бойова готовність військових частин і з’єднань, успішне виконання особовим складом отриманих завдань в мирний час і в бойовій обстановці.

Основними видами бойової підготовки Сухопутних військ є тактична, вогнева, технічна, спеціальна, стройова і фізична підготовка. Всі вони висловлюють виключно високі вимоги до морально-психологічних і фізичних якостей особового складу і потребують добре організованого та багатозмістовного морально-психологічного забезпечення. Разом з тим, в кожному з основних видів бойової підготовки Сухопутних військ за умов належної організації закладені величезні можливості формування у військовослужбовців високих моральних якостей, психологічної стійкості, здібності стійко переносити всі навантаження і труднощі, сміливо і рішуче діяти в бою.

Важливі завдання морально-психологічного забезпечення вирішуються в процесі вогневої підготовки. Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб, пусків ракет у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення з неї прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється формування особистості воїна, його психологічних якостей, виробляється психологічна стійкість.

Під час організації морально-психологічного забезпечення враховується те, що вплив вогневої підготовки на психіку воїна значно посилюється в умовах якісного моделювання обстановки реального бою, бойових дій військ вцілому. Це досягається ускладненням умов тренувань і занять, роз’яснювальною роботою, які мобілізують свідомість військовослужбовців на успішне виконання вогневої задачі. З цією метою організовуються стрільби на невідомій місцевості, в будь-яку погоду, в засобах індивідуального захисту. Під час стрільб здійснюється імітація обстановки реального бою, воїни долають різноманітні перешкоди. В той же час до виконання стрільб і в перервах між ними організовується заняття на тренажерах, проводяться тренування у зборці і розбиранні зброї, усуванні пошкоджень, вирішуються різноманітні вогневі задачі.

Для створення під час стрільб обстановки, яка максимально наближена до бойової, на директрисах установлюються декілька варіантів цілей на різній відстані, в різних напрямках, розкидані по фронту і в глибину. Мішені маскуються, поле з мішенями готується потайно від тих, хто навчається, на шляху руху військовослужбовців встановлюються різноманітні перешкоди та загородження, які обмежують видимість цілей, змінюються засоби їх імітації та освітлення, застосовуються зовнішні подразники, які впливають на особовий склад.

Не менш важливо у підготовці військ використовувати аналіз і розбір результатів стрільб, пусків ракет. Цю роботу необхідно проводити так, щоб у військовослужбовців, які невдало виконали вправи, не виникло почуття невпевненості в своїх силах, а навпаки з’явилося прагнення до виправлення виявлених помилок внаслідок більш глибокого вивчення зброї та інтенсивних тренувань.

Великі можливості щодо формування у військовослужбовців моральної переваги над противником і високої психологічної стійкості мають заняття з технічної підготовки. Добре організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу обґрунтовану віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Техніка потребує правильного обслуговування, що сприяє розвитку у військовослужбовців намагання до організованого виконання своїх обов’язків, своєчасного проведення регламентних і ремонтних робіт. Дуже важливо переконати і показати особовому складу, що головним в системі “людина-техніка” є людина. Саме від знань, навичок та вмінь людини використовувати техніку та зброю, правильно застосовувати їх під час бою, використовувати всі можливості, які закладені в тактико-технічні характеристики, залежить результат бою.

Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню військовослужбовців в умовах здійснення тривалих і напружених маршів в різноманітних умовах місцевості, погоди, видимості, находження на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.

При організації технічної підготовки особлива увага повинна приділятися дотриманню заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей в наслідок необережного погодження зі зброєю і бойовою технікою, халатності і недисциплінованості особового складу. Разом з тим необхідно враховувати обставини, які виникли в останні роки і пов’язані із старінням техніки і зброї, значним скороченням надходження у війська їх нових зразків через недостатнє фінансування, а також погіршення забезпечення військ матеріально-технічними засобами.

Значний вплив на морально-психологічний стан військовослужбовців здійснюють стройова і фізична підготовка. Так, в процесі стройової підготовки у воїнів виробляються такі важливі якості як вміння розуміти і чітко виконувати команди командира, навички узгоджених дій у складі підрозділів, формуються та удосконалюються витривалість, координація рухів, покращується дисциплінованість і зібраність, намагання в будь-якій обстановці бути підтягнутим та охайним. В ході фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не тільки фізичне здоров’я, але й нервову систему, яка визначає вольову поведінку людини. Правильно організована фізична підготовка розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість, сприяє прояву таких якостей як сміливість і рішучість.

Основним видом бойової підготовки є тактична підготовка,яка зосереджує в собі всі останні види підготовки. Вона є вінцем бойової підготовки особового складу. Саме під час тактичної підготовки, на ротних, батальйонних, полкових, бригадних навчаннях вирішуються задачі всебічної підготовки воїнів, підрозділів та військових частин. На навчаннях, які проводяться в умовах максимально наближених до бойових, закріплюються і вдосконалюються якості, які необхідні для сучасного бою. Одночасно командири, штаби, офіцери виховних структур набувають досвід організації і проведення морально-психологічного забезпечення в складній і напруженій обстановці сучасного бою.

Успішне вирішення задач навчань досягаються тоді, коли на них створюється обстановка, яка максимально наближена до бойової, коли ситуація, в якій діють воїни, викликає у них високу фізичну і психологічну напруженість, потребує активного мишлення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості і мужності. З цією метою в бойове навчання вносяться елементи раптовості, небезпеки і ризику, обмежується час, який необхідний для виконання бойових задач, ускладнюються самі задачі. Значно роль відіграє вміле застосування у навчаннях імітаційних засобів макетів, створення різноманітних перешкод, звукових, світлових та інших ефектів.

Значний вплив на воїнів, їх психологічну стійкість здійснюють навчання, які проводяться на різко пересічній місцевості, з бойовими стрільбами, киданням ручних гранат, наступом через мінні поля, зони загороджень і руйнувань, вслід за вибухами снарядів, з обкаткою особового складу танками, з польотами літаків і вертольотів, з імітацією бомбових і ракетних ударів по об’єктах, які розташовані поблизу від своїх військ, висадкою тактичних повітряних десантів.

З цією метою створюються спеціальні смуги психологічної підготовки, які обладнуються на основі смуги перешкод зі створенням елементів бойової обстановки (в населеному пункті, в смузі оборони противника, на марші). На створений фонд обстановки накладаються звукові, світлові та інші фактори бою, для чого застосовуються горючі суміші, димові шашки, вибухові пакети, сигнальні (освітлювальні) ракети, звукозапис стрілянини.

На смузі психологічної підготовки воїни відпрацьовують прийоми боротьби з танками. Вони обстрілюють танки, що наближаються із стрілецької зброї та гранатометів, метають протитанкові гранати, навчаються підтягувати міну під гусеницю танка і підривати на його корпусі різноманітні вибухові пристрої. Саме тут проводиться обкатка особового складу танками. Для більш успішного проведення занять в деяких частинах навчальної смуги, дільниці, поля об’єднуються в учбове містечко психологічної підготовки, до складу яких відносяться смуга початкового навчання способам боротьби з танками, смуга одиночного комплексного навчання, учбове поле з психологічної підготовки в складі підрозділу, смуга психологічної підготовки військових спеціалістів (розвідників, саперів, зв’язківців, танкістів та інших).

Вищою формою бойової підготовки Сухопутних військ є тактичні навчання. Зміст морально-психологічного забезпечення тактичних навчань визначається, виходячи із завдань навчань, морально-психологічного стану особового складу, соціально-психологічної ситуації в країні і районі навчань, а також з урахуванням інших факторів, які здійснюють суттєвий вплив на морально-психологічний стан учасників навчань.

Упідготовчий період основна увага зосереджується на роз’ясненні особовому складу отриманої задачі, формуванні у воїнів психологічної готовності до ведення упертих боїв. Проводиться підгонка засобів захисту, обкатка особового складу танками. Особлива увага звертається на воїнів, які схильні до нервово-психічної нестійкості. З ними проводяться додаткові заняття, бесіди. Організовується шефство досвідчених солдат і сержантів над молодими воїнами. Особовому складу роз’яснюється законодавство в умовах воєнного часу вимоги забезпечення безпеки, правил взаємовідношень з місцевим населенням в районі навчань, воїни попереджуються про недопущення руйнування доріг, мостів, пошкодження сільськогосподарських угідь та іншого. Передбачається система забезпечення особового складу інформацією. Для цього використовується радіо, телебачення, газети. Організовуються харчування, медичне обслуговування та відпочинок.

В ході навчань робота спрямовується на: оперативне доведення до військовослужбовців обстановки і нових задач; мобілізацію особового складу на активні та рішучі дії; подальший розвиток у воїнів моральних якостей і психологічної стійкості; недопущення під час навчань послаблень і спрощення; збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї; забезпечення організованості, дисципліни, пильності дотримання вимог безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних запитів особового складу; підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.

Важливою задачею на навчаннях є підтримання у особового складу бадьорості, використання будь-якої можливості для організації відпочинку, зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу і взуття в дощову погоду, турбота про доставку на бойові позиції гарячої їжі. Для подолання фізичної втоми, зняття морально-психологічного напруги, поновлення бойового духу і працездатності важно вміло використовувати всі наявні можливості – від індивідуальних і групових бесід до прослуховування по радіо розважальних програм, показу кінофільмів. В кожному підрозділі завжди знайдеться солдат, сержант або офіцер, який здібний за допомогою жартів, веселих розповідей, доброї пісні підняти настрій своїх товаришів.

Робота з особовим складом не повинна припинятися і після закінчення навчання. В це час морально-психологічне забезпечення спрямовується на проведення організованого проведення підрозділів у місця постійної дислокації, приведення в належний стан зброї і бойової техніки. Як показує досвід, цей період завжди пов’язаний із зниженням емоційної напруги особового складу, зниженням уваги, накопиченням фізичної втоми, що в умовах відсутності необхідного контролю і психологічного впливу на воїнів може привести до порушення дисципліни, вимог безпеки, послабленню пильності, аваріям техніки і травмуванню військовослужбовців. Тому, головна задача полягає в тому, щоб внаслідок використання всіх форм і засобів впливу на свідомість і поведінку воїнів, не допустити зниження їх морально-психологічного стану і на цій підставі забезпечити збереження високої активності і успішне повернення підрозділів в місця постійної дислокації.

Під час підведення підсумків навчань звичайно проводиться аналіз змісту, організації і методів морально-психологічного забезпечення згідно основних етапів навчань, визначається її ефективність і ступінь впливу на воїнів, оцінюється діяльність організаторів цієї роботи, узагальнюється позитивний досвід і виробляються рекомендації щодо його внесення в практику навчання і виховання. Велика увага приділяється виявленню недоліків в змісті і організації морально-психологічного забезпечення, а також визначенні шляхів їх усунення.

Всі перераховані вище питання і напрямки роботи знаходять своє відображення в плані морально-психологічного забезпечення навчання, ефективність і дієвість якого може бути досягнута лише при вмілій організації і тісній взаємодії заступників командирів з виховної роботи, органів виховної роботи, усіх офіцерів-вихователів з командирами- єдиноначальниками усіх ступенів, штабами, начальниками родів військ і служб, бойовим активом.

При організації морально-психологічного забезпечення бойової підготовки дуже важливо враховувати особливості повсякденної діяльності воїнів різних родів Сухопутних військ, характер задач, які вони виконують. Так, в механізованих частинах і підрозділах особлива увага звертається на формування у воїнів впевненості у своїх силах, товаришах і командирах, розвиток почуття колективізму, здібності до спільних, узгоджених дій в складі підрозділу, вироблення майстерного поводження зі зброєю, ведення з неї уразливого вогню по противнику. Особовий склад готується до здійснення тривалих і напружених маршів у різноманітних умовах місцевості, погоди, наявності природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж і руйнувань.

В танкових частинах і підрозділах, які є головною ударною силою Сухопутних військ, першочергове значення приділяється вихованню у особового складу ініціативи, здібності до ведення активних, зухвалих і рішучих самостійних бойових дій щодо знищення противника. Дуже важливо сформувати у воїнів психологічну готовність до тривалого находження в специфічних умовах танка, який рухається і ведення із нього уразливого вогню по противнику. Велика увага приділяється підготовці танкістів до подолання водних перешкод по глибоких бродах, переправах, на плаву і під водою.

Специфіка бойової підготовки артилеристів висуває особливі вимоги до формування витривалості, спритності, самовладання, здібності до узгоджених дій у складі бойового розрахунку. Особлива увага звертається на підготовку артилеристів до ведення уразливого вогню, психологічну готовність до єдиноборства з танками та іншими броньованими машинами противника.

В підготовці воїнів ракетних частин і підрозділів значне місце відводиться формуванню впевненості в силі і міцності своєї зброї, уявлення необхідності підтримки її в справному і боєготовому стані, розвитку технічного мишлення, кмітливості і ініціативи, здібності до ведення вогню по противнику в умовах сильних перешкод.

В частинах і підрозділах протиповітряної оборони морально-психологічне забезпечення бойової підготовки спрямовується на вироблення у операторів номерів бойових розрахунків, уваги, оперативної пам’яті і швидкості мишлення. Велике значення придається формуванню у воїнів здібності до тривалого находження в стані готовності до застосування і негайному виконанню раптової команди, вміння швидко переробляти отриману інформацію і доводити її до виконавців.

Є особливості в змісті морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу частин і підрозділів інших родів Сухопутних військ, знання і врахування яких в повсякденній діяльності командирів єдиноначальників, органів виховної роботи, заступників командирів з виховної роботи, інших офіцерів-вихователів здійснює суттєвий вплив на ефективність і дієвість їх роботи щодо формування у особового складу високих морально-психологічних якостей захисника Батьківщини.

Читайте також:

1. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
2. I. Вступна частина
3. II Основна частина
4. II Основна частина
5. II Основна частина
6. II частина.
7. II. Основна частина
8. II. Основна частина
9. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
10. III Заключна частина
11. III Заключна частина
12. III Заключна частина

Переглядів: 4872