Остання група методів навчання, які є складовим елементом процесу навчання - це методи контролю і самоконтролю. Наявність цієї групи є обов'язковою, тому що вона дає досить повну картину всього процесу навчання військовослужбовців, сприяє виявленню рівня дійсних досягнень воїнів у навчанні, з'ясуванню недоліків цього процесу і шляхів їх подолання, внесення певних необхідних коректив у цей процес, надає військово-дидактичному процесу логічно, змістовно, організаційно і методично завершений вигляд.
Таким чином, військові педагоги мають достатньо міцний арсенал як загальних, так і специфічних методів навчання військовослужбовців. Під час їхвикористання необхідно враховувати психолого-педагогічні закономірності процесу навчання воїнів, характер і зміст бойової та гуманітарної підготовки й конкретного предмета, сучасні організаційні, методологічні та методичні вимоги до організації та здійснення військово-дидактичного процесу, конкретні вимоги до підготовки відповідних військових підрозділів і фахівців, наявність дидактичної інфраструктури у військовій частині, рівень підготовленості суб’єктів і об'єктів навчання та інші об’єктивні та суб’єктивні умови. Безумовно, ніякий окремо взятий метод не вирішує всіх проблем, якщо не використовується творчо, у взаємозв'язку з іншими методами, з урахуванням конкретних суб’єктивних та об’єктивних законів та закономірностей організації цього складного і змістовного соціально-педагогічного процесу.
Отже, методи навчання військовослужбовців характеризують змістовно-процесуальну чи внутрішню сторону процесу навчання, а зовнішню організаційну сторону визначають форми навчання.