Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Можливі види порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, причини їх виникнення і методи роботи щодо їх профілактики

Види порушень Причини порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями Основні напрямки та методи роботи щодо їх профілак-тики
– моральний і фізичний тиск на воїнів: – словесна образа; – погроза; – шантаж; – примус молодих воїнів до виконання різних примх; – переклада-ння на моло-дих солдатів воїнами старших періодів служби своїх обов’язків по службі та в побуті: підшивання комірців, прасування одягу, чищення взуття, прибирання приміщень та території; – виконання за воїнів старших періодів служби тяжкої фізичної роботи, несення служби в наряді тощо; – вимагання грошей, предметів форми одягу, продуктів харчування та інших особистих речей; – побиття; – одиночні та групові бійки; – знущання; –рукоприк-ладство та інші викрив-лення дис-циплінарної практики; – розправа над кривдни-ками; – розправа воїнів старших періодів служби над молодими воїнами руками самих же молодих воїнів; –задоволен-ня статевих потреб у збоченій формі тощо. – недоліки у вихованні до призову; – слабка організація вивчення військових статутів та ігнорування їх вимог у повсякденному житті; – відсутність плановості й системності в організації бойової підготовки, недотримання розпорядку дня; – поверхове знання офіцерами справжнього стану справ у підрозділах; – некритична оцінка стану справ та приховування злочинів, безкарність за їх скоєння; – поганий підбір і підготовка осіб добового наряду, незадовільне несення ними служби; – наявність кругової поруки; – утворення негативних мікрогруп за періодами служби, земляцтвом тощо; – неспроможність молодших командирів забезпечити належний порядок за відсутності офіцерів; – слабка підготовленість офіцерів підрозділів до роботи щодо профілактики правопорушень, особиста недисциплінованість; – поверхове вивчення індивідуально-психічних якостей підлеглих і відсутність цілеспрямо-ваної індивідуально-виховної роботи з ними; – приниження ролі сержан-тів: їх заміна при проведен-ні занять та виконання господарських робіт; від-сутність їх відповідальності за проступки підлеглого; – порушення принципів справедливості при розпо-діленні нарядів і робіт; – недоліки в доведенні норм забезпечення; – недостатній рівень роботи з правового виховання; – незнання потреб, запитів і настроїв підлеглих, неприйняття заходів щодо розгляду заяв і скарг, незадовільна організація відпочинку та побуту особового складу; – несвоєчасне виявлення та інформування офіцерами медичної служби команди-рів (начальників) про випадки травмування, відсутність профілактичної роботи в цьому напрямі; – низька організація та контроль за виконанням наказів, директив, планів роботи щодо зміцнення військової дисципліни; – самоусунення від проведення службових розслідувань щодо фактів нестатутних взаємовідносин; – живучість порочної практики оцінювання стану військової дисципліни тільки за кількістю накладених стягнень та облікованих злочинів; – низький рівень культури командирів (начальників); – небажання комісій вищих органів управління розкривати приховування порушень статутних правил взаємовідносин та надавати практичну допомогу військовим частинам, підрозділам; – недостатнє роз’яснення особовому складу права на захист особистої гідності тощо. – відпрацювання і впровадження в життя системи роботи посадових осіб щодо боротьби з порушеннями статутних правил взаємовідносин; – систематичне навчання всіх категорій офіцерів, прапорщиків, сержантів практиці роботи щодо попередження правопору-шень, підвищення їх особистої відповідальності за стан справ у підрозділах; – наведення і підтримання статутного порядку в гарнізонах, військових містечках, частинах та підрозділах; – підвищення впливу процесу бойової підготовки на зміцнення військової дисципліни; – удосконалення виховної роботи; – забезпечення гласності щодо заходів, які застосову-ються до порушників військової дисципліни; – поліпшення комплексного облаштування військових частин, матеріально-побутового та медичного забезпечення особового складу; – підвищення відповідаль-ності осіб добового наряду та молодших командирів; – вивчення морально-ділових, індивідуально-психічних та інших якостей військовослужбовців; – викорінення чванства, грубості, образ та рукоприк-ладства серед командирів (начальників); – забезпечення можливості сержантам виконувати роботу з виховання та навчання своїх підлеглих у процесі всього укладу життєдіяльності підрозділу; – налагодження систематич-ної індивідуально-виховної роботи з усіма категоріями військовослужбовців; – особиста участь керівного складу з’єднань, військових частин у аналізі причин правопорушень, організації та проведенні їх профілактиці; – контроль за виконанням вимог керівних документів та власних рішень щодо зміцнення військової дисципліни; – надання конкретної допомоги відстаючим війсь-ковим частинам, підрозді-лам; – вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду; – навчання офіцерів, прапорщиків, сержантів методично правильному застосуванню наданих їм дисциплінарних прав; – проведення раптових перевірок виконання розпорядку дня, розкладу занять, несення служби добовим нарядом; – проведення планових та раптових стройових оглядів; – поліпшення роботи культурно-просвітницьких закладів; – проведення судових процесів у військових частинах; – обладнання правових кутків; – направлення інформації про поведінку військовослужбовців, які порушили статутні правила взаємовідносин до місць їх роботи, навчання та мешкання до служби в Збройних Силах України.

 

Для ефективної профілактики командирам слід знати такі основні ознаки наявності порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями у підрозділі:

- неохайний зовнішній вигляд солдатів першого періоду служби, їх пригнічений морально-психологічний стан, відсутність у них окремих елементів обмундирування;

- відлюдність молодих солдатів;

- “добровільне” розташування молодих солдатів у незручних місцях;

- постійна зайнятість молодих солдатів якимись роботами, особливо у вільний від служби час, під час відпочинку і проведення в підрозділі заходів дозвілля;

- громадська пасивність молодих солдатів, їх небажання йти у звільнення, до клубу;

- постійне перебування молодих солдатів у добовому наряді у вихідні та святкові дні;

- наявність на їхньому обличчі й тілі ознак побиття, приховування травм тощо.

Робота щодо їх профілактики на рівні конкретного військового підрозділу повинна включати:

- удосконалення соціально-побутових умов військової служби, надання військовослужбовцям можливості задовольняти свої матеріальні та духовні потреби легально, законними шляхами;

- цілеспрямоване формування свідомості й самосвідомості, самодисципліни й самоконтролю у військовослужбовців у процесі військово-професійної соціалізації як засобами виховної роботи, так і в результаті гуманізації військової служби, виключення протиправних дій командирів;

- узгодження формальної й неформальної структур військового колективу, подолання суперечностей у їхніх вимогах до своїх членів, легалізація деяких елементів субкультури військового колективу, творче використання їх у виховній роботі;

- поліпшення медичного та психологічного добору військовослужбовців, оптимальна організація адаптації призовників до умов військової служби, подолання соціальної ізольованості військовослужбовців, створення можливості легально змінити місце служби в разі нестерпних її умов, що дозволить виключити самовільне залишення частин або самогубство;

- спрямування соціальної активності воїнів на творчу навчальну пізнавальну діяльність, самоактуалізацію в бойовій підготовці, спорті, дозвіллі, художній творчості, щоб за їх допомогою зняти у них соціальну невдоволеність і агресивність;

- налагодження каналу зворотного зв’язку в керуванні підлеглими (формування інституту довірених осіб, встановлення телефонів і поштових скриньок довіри тощо);

- поширення впливу на поведінку військовослужбовців найбільш референтної групи для них – сім’ї.

Практична діяльність свідчить, що робота щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин буде мало ефективною, якщо командир та його заступник з виховної роботи недостатньо знають морально-психологічний клімат у військовому колективі, наявність і форми проявів порушень військової дисципліни, військовослужбовців, стосовно яких мають місце подібні прояви.

Без знання дійсного стану справ з порушеннями статутних правил взаємовідносин можна вести тільки розмови та діяти неконкретно, без зосередження зусиль на проблемах, які потребують вирішення першою чергою у даному підрозділі. Саме через незнання існуючих форм проявів, традицій цього явища, їх натхненників і виконавців робота щодо попередження в багатьох військових підрозділах проводиться поверхово та носить деклараційний характер. При цьому порушники залишаються невиявленими й не несуть відповідальності. Військовослужбовці, до яких застосовуються різноманітні форми фізичного й морального тиску, не вірять у спроможність командирів захистити їх. Тому першим і важливим етапом діяльності командирів та їх заступників з виховної роботи щодо попередження порушень статутних правил взаємовідносин має бути досконале вивчення не тільки загальної ситуації та статистики щодо цих проявів, а й конкретних даних про їх наявність у військовому колективі.

Необхідність проведення детального вивчення процесів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин, викликана також змінами в проходженні служби військовослужбовцями строкової служби, процесами гуманізації та демократизації військового середовища. У зв’язку з переходом на півторарічний цикл служби динаміка протікання порушень статутних правил взаємовідносин змінюється в бік прискорення їх формування та розвитку, посилення жорстоких форм їх проявів. Тому командирам та їх заступникам з виховної роботи слід вдосконалювати також систему своєї роботи щодо подолання такого негативного явища у військовому середовищі.


Читайте також:

  1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. I. Правильно визначена мета.
  3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  9. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
  10. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  11. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
  12. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.




Переглядів: 671

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Частина 3. Система роботи командирів та їх заступників з виховної роботи щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин | Система роботи посадових осіб військової частини щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.